Максим Славинський

Фенікс відроджується!

Рукописи не горять, імена справді видатних людей поступово відроджуються в пам’яті народу та його історії, бо містерія Феніксів триває! Серед них і Максим Славинський (1868–1945), масштабна та неординарна особистість, про яку було несправедливо забуто, праці якого досі не видані та остаточно не досліджені. Талановитий історик, етнолог, літературний критик, шевченкознавець, перекладач, редактор та  засновник багатьох періодичних видань, публіцист-аналітик та журналіст, поет,
Прочитати…


Пам'ять предків

Промовисті гени

      Науці відомо, що не всі гени, що має людина, активно працюють в ній: щось спить й мовчить до пори до часу, а дещо ніколи не заговорить. Звісно, передаються та успадковуються не лише гени, кров, а дещо інше: саме дух, направленість й спрямованість дій та інтересів. Мої гени заговорили в мені рано, з дитинства (бо чи могло бути
Прочитати…


Завжди було модно палити старих ідолів

Дивовижа

        Така собі неприємна, але типова дивовижа спостерігається в наш час майже всюди. Але не всі її помічають. Тож привернемо увагу до парадоксу (з точки зору здорової свідомості й глузду), який так поширився, що виглядає нормою, маскується під неї, чим і вводить в оману не дуже розбірливу більшість. Хвилі перейменування, причому досить бурхливі, накрили українські терени й
Прочитати…


Державницька позиція М. А. Славинського на з’їзді народів Росії 8–15 вересня 1917 р

В запропонованій статті досліджується суспільно-політична діяльність М.А.Славинського(1868–1945), видатного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета і дипломата.   В той історично короткий проміжок часу, коли йшов процес становлення української державності, Українська Центральна Рада займалася питаннями формування національних військових частин, розподілу землі між селянами, розвитку культури, освіти та багатьма соціально-культурними проблемами українського народу. Не стояла вона осторонь проблем, пов’язаних з майбуттям
Прочитати…


Щоденна газета «Діло», Львів, 13.05.1934

«Розподіл Росії», Максим Славинський (ретроспектива, 1934-й рік)

  В останньому числі паризького «Тризубу» появилася під повищим наголовком цікава стаття відомого діяча п. Славінського на тему, яка з усіх існуючих міжнародніх та українських тем є для українців найближчою, найцікавішою і найбільше життєвою. Адже «поділ Росії» — це самостійність України! Передруковуємо ту статтю лише з мінімальними правописними змінами та додатком субтитулів для кращої орієнтації читачів. — Прим. ред.  
Прочитати…


Заголовок газети «Голос», 1942 рік (фото: libraria.ua)

«Церковна справа», Максим Славинський (ретроспектива, 1942-й рік)

  Кожен з нас може належати до якої він хоче віри, але всі ми маємо підтримувати українську церкву в її боротьбі за нововідроження. Сучасний стан церковної справи на Україні знаємо всі. Поодинокі єпископи і священики прикладають разом з населенням усіх зусиль, щоб довести до традиційних берегів зреформоване релігійне життя, відродивши стародавні форми його внутрішнього й зовнішнього устрою. І цей трудний
Прочитати…


Міжнародно-інформаційна діяльність дипломатичної місії УНР у Празі 1919–1920 рр.

Анотація. У пропонованій статті досліджується міжнародно-інформаційна, пропагандистська та видавнича діяльність Української надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословаччині протягом 1919–1920 років. У публікації значна увага приділяється вивченню широкої інформаційної та видавничої роботи дипломатичної місії у Празі як засобу привернення уваги європейських політиків та народів до долі України, її законних державних прав і геополітичних інтересів. Пропонована стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до
Прочитати…


«Тарас Шевченко. Биографический очерк», Максим Славинский

Жизнь великого украинского поэта сквозь призму времени кажется искупительной жертвой, принесённой судьбе за сво­боду родного народа. Жизнь эта ждёт ещё своего певца, вдохновенный рассказ которого раскрыл бы перед изумлёнными очами потомков всю трагическую красоту её. Тарас Григорьевич Шевченко (носивший ещё и другую фамилию – Грушивский) родился 25 февраля 1814 года в с. Моринцах Звенигородского уезда Киевской губернии, в бедной семье
Прочитати…


Літературно-перекладацька діяльність Максима Славинського та Лесі Українки

Постать Максима Антоновича Славинського (Славінського) [1, 5] (1868–1945), видатного державного і громадського діяча, вченого-історика, літературознавця, поета, публіциста, націонолога, журналіста, перекладача, є багатогранною й цікавою. М. Славинський відомий не тільки як дипломат та політик: він прославився також своєю літературно-публіцистичною та перекладацькою діяльністю. Любов до літературної творчості у М. А. Славинського привилась у студентські роки під час навчання на історично-філологічному факультеті Київського
Прочитати…


Заголовок газети «Хлібороб», 1944 рік

«Леся Українка. З приводу 30-ліття смерти письменниці», Максим Славинський (ретроспектива, 1944-й рік)

  Було багато талановитих жінок, але такої, як Леся Українка, не було. Наближувалися до неї Ада Неґрі в Італії та Конопніцька в Польщі. Леся Українка явище неповторне, не звичайне, не лише у нас, але й у світовій літературі. Біографія Л. Українки ще не написана, і не знати коли, хто та як міг би це діло виконати, бо ж т. зв.
Прочитати…


Науково-педагогічна праця М.Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

В пропонованій статті досліджується науково-педагогічна праця в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду М. А. Славинського (1868–1945) визначного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета та дипломата. Ключові слова: політична еміграція; наукова діяльність; педагогічна праця; навчальні заклади; історична наука; національна позиція. Поразка українських національно-визвольних змагань стала причиною того, що значна кількість активних борців за національне і соціальне ви-зволення українського народу була змушена
Прочитати…


Максим Антонович Славинський – популяризатор творчості Т. Г. Шевченка

У пропонованій статті розкриваються способи та методи популяризації літературної творчості Т.Г. Шевченка громадсько-політичним діячем, літератором та публіцистом М.А. Славинським у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до вивчення еволюції окремих поглядів та подання своєрідної інтерпретації творчості великого Кобзаря. Висвітлена також перекладацька робота М.А. Славинського: переклад російською мовою головної збірки поетичних творів Т.Г.
Прочитати…