Головна » Тарас Шевченко як естет й аристократ духу

Тарас Шевченко як естет й аристократ духу

 

Скачать

Аристократизм і парадоксальність присутні Шевченку.

Мистецтво – гра в несподіванку – так розумів його Т. Шевченко.

Лектор позичив назву виступу з рецензії на книгу Григорія Грабовича, у нього Шевченко виступає як міфотворець, в структуристичному розумінні, а в лектора міф – брехня, а точніше – модель поведінки.

1.6 хв.:
«Кобзар» – суголосний Ветхому завіту (містить не лише козацько-гайдамацький темперамент).
Як і в іудаїзмі, Шевченко слово «Бог» не промовляє.
Бог не штукар-фокусник за Папою Франциском (втомився і досі відпочиває, а Диявол не спить – в цьому проблема). Світ не просто було створити. Він складний.

4 хв.:
Бог Ветхого Заповіту – гнівливий (на тих, хто кривдить сиріт, вдів й чужинців). У Євангелії Бог – любов.
Псалом 93 у перекладенні Шевченка досі співає автокефальна церква.
Від гніву до ласки – незрівнянний перепад; це код Ветхого завіту.
Сирітство – описували в сентименталізм, романтизмі, а в Шевченка воно іншу основу має та біблійну силу.
Гнівливість трансформується в любов і смирення і у Ветхому завіті, і у Шевченка.

6.4 хв.:
«Молітись за ката» – це протогандизм: революції мусять бути без ножа.

7.17 хв. :
Народники цькували аристократів, було поширене явище «аристократоїдство».
Хотіли зламу дворянської естетики, а Шевченко це вважав злом і великою небезпекою, бо естетика дає захист.
Лише Пушкін захистив «геральдического Льва» (аристократію).

8.28 хв.:
Свиткоман Курлюк в Києві намагався бути селянином (не мився!) і граф Лев Толстой ніби був селянином, а далі майже бомжем.
Семенко – поет-футурист висміяв таке народництво.

10.15 хв.:
Шевченко взявся захищати упосліджений аристократизм.
Романтичну силу і ненависть Шевченко поєднує з релігійністю (цікавий симбіоз).
Шевченко не мораліст, а артист. Етика та естетика живуть за різними законами. В літературі площині естетику ставить вище за обрядовість.
У Шевченко бачимо і переддень дадаїзму (з тональними перепадами).

  «КобзарТ»нули так «КобзарТ»нули…

12.26 хв.:
Моралізм – вбиває мистецтво (згадаймо Саванаролу, що нищив культуру та Боттічеллі з його нагими жінками).
Мистецький засіб (один з найдієвіших) – дотепність та нескромність.
Шевченко використовує розкуту мистецьку поведінку блазнювання і блюзнірство; сам для себе є об’єктом самоіронії (створює трагікомічний ефект).

 

 

14. хв.:
Шевченко знав декілька мов, церковнослов`янську – дуже добре.

15.40 хв.:
Хаям грає зі священними формулами (за цим стояла «анакріонті» – антична традиція).

16.30 хв.:
Обіцяний рай для мусульманина – вільна випивка і ласки красунь-гурій.

17.30 хв. – релігійність Шевченка (зачитується фрагмент з повісті).

18 хв. – Шевченко – поет-веселун.

18.41 хв.:
Стезя нескромності – умова мистецької поведінки.

19 хв.:
Давид Бурлюк любив Шевченка, про крапки цензури (нескромні дотепи у «Кобзарі»; марення сексом).
Маяковський любив Бодлера і Шевченка.

21 хв.:
Лектор займався авангардом.
а) У Шевченка багато протоавангардних моментів (Шевченко попередник сюрреалізму!). Парадокс та абсурдизм – головні категорії сюрреалізму.
Людський садизм через пандемію страху Шевченко нейтралізує за допомогою алогізму.
Садизм (найбільший гріх людства!) викликав у романтиків зливу патологічних образів.
Шатобріан: «Людина настільки егоїстична, що для власного комфорту здатна на що завгодно».

25 хв.:
Футуристи дуже полюбили Шевченка.
б) Він не дуже далекий від абстракціонізму

26хв.:
в) Є попередником мінімалізму (новий спосіб віршування).
Тургенєв був вражений Шевченком (той прикинувся простачком і «Садок вишневий коло хати…» читав).
Шевченко завжди використовував артистизм; з селянами – говорив «по-русски» (як інтелігент).
1-й в світі ілюстрував Гоголя саме Тарас Шевченко!

30 хв.: Сміхова культура
«Сміх – громовідвід від світового зла» – українсько-російський футурист Хлєбніков
Шевченко перетворює страшне на смішне.

Нове про Кобзаря:

  Новий Тарас Шевченко (Юрій Макаров)

1. Код (настрій емоційний і швидкі зміни від Старого завіту).
2. Шевченко – захисник всіх упосліджених, а не лише кріпаків (через внутрішній аристократизм).
3. Шевченко не плаксивий старигань (на якого його перетворили народники і просвітяни).
4. Трагічне і комічне існують у нього в однаковій пропорції, широкий діонісійський мажорно-мінорний діапазон.
5. Шевченко – випереджувальний протоавангардист.
6. Шевченко надзвичайно обізнаний в європейській культурі: знання кількох мов – французької, польської, церковнослов`янської, бездоганна російська; знав світову історію і історію США.

34 хв.: Рими Шевченка
У нас стереотипи «Шевченко – Батько» і уявлення про те, що він – старомодний.
Звання академіка – автоматично означало дворянство.
Дружив з панами – нащадками козацьких старшин.
І саме в цьому середовищі ідея державності не зникла.

37 хв.:
Шевченко дав Костомарову 22 повісті (13(!) той загубив при переїзді на іншу квартиру).

 

Фільм “Незнаний Шевченко. Аристократ духу”

 

 

«Політична вага Шевченка наче переважила неймовірно високий естетизм його творчості. Нобеліат Борис Пастернак вирізнив для себе трьох велетів світової літератури: Шекспір, Шіллер, Шевченко. Мистецький ресурс Кобзаря навдивовижу різноманітний. Його мінорно-мажорна ігрова стихія багато в чому мала випереджальний характер. Недурно ж українські та російські футуристи мали Шевченка за свого попередника. Справді, новаторській римі-луні Хлєбникова «гопаком – о ком» може правити за аналогію шевченкове «камінь – амінь».

Французька мистецтвознавиця Валентина Маркаде серед малюнків нашого художника з подивом побачила сюрреалістичний твір в дусі французького художника ХХ ст. Магрітта: живе жіноче тіло, яке виявляється статуеткою, і дзиґар без стрілок, як в кінокартині Бергмана «Сунична галявина».

Шевченко брався до політичних та моралістичних мотивів лише тоді, коли вони стимулювали його як мистця. «… набридли тії мужики…» – цей рядок і досі намагаються не помічати шевченкознавці. Але ж ідеться тут про літературних персонажів, надто заяложених тодішнім письменством. У його прозі позитивним героєм є високоосвічений поміщик, а поема «Княжна» присвячена знівеченій долі аристократки.
Новаторам ХХ ст. імпонувала європейська освіченість великого Кобзаря».

  Шевченко і сміхова культура

Дмитро Горбачов, мистецтвознавець.

 

Дмитро Горбачов

Дмитро Горбачов

5.11.2014 року в «Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України» на науково-мистецькому заході, присвяченому 200-річчю Кобзаря було представлено:
– документальний фільм «Незнаний Шевченко. Аристократ духу» (Дмитро Горбачов, Олена Соломарська);
– лекцію Дмитра Горбачова «Тарас Шевченко як естет й аристократ духу».

7.03.2015

Тарас Шевченко:

Стаття «Доборолась Україна до самого краю…»

Стаття «Шевченко і сміхова культура»

Стаття «Шевченкоманія. Хто більше?»

Лекція «Новий Шевченко»


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика