Головна » Розвиток суспільної думки (ретроспектива 2014-2015)

Розвиток суспільної думки (ретроспектива 2014-2015)

samumray.in.ua.

 

 

На цій сторінці зібрані анонси статей з аналізом, аналітикою та оглядом подій, які відбулися в Україні:

«Над Києвом – риторика війни»
Близько місяця чи трохи більше автор статті прискіпливо спостерігав за культурно-мистецьким життям столиці і прийшов до невтішного висновку, який і виніс у її заголовок.

Шокова терапія для плекання самогубців

“Знову вражає радіо: в Новопетрівцях на Києвщині відкрилась виставка воєнно-агітаційного плакату з промовистою назвою «Україна – більша за життя». Який «мудрець» так легковажно виміряв життя тисяч і мільйонів українців, якою міркою? Який провокаційний заклик до жертовності! Україна – земля і люди, які ЖИВУТЬ на ній, а не завчасно вмирають.”

Реальний сюрреалізм

“Дуже хотілося, що б все, що відбувається нині в Україні, було якимсь сюрреалістичним сюжетом будь-якого, хай і поганенького роману.
Хочеться заплющити очі, закрити вуха, і не бачити-не чути абсурду, який діється навколо, не спостерігати за трагедіями тисяч і тисяч людей, за бідами, стражданнями і втратами.
Але цього не зробиш. Не станеться так, що ляжеш спати, ніби подивившись «дурного» фільму жахів, а вранці встанеш і полегшено зітхнеш, бо все навколо буде добре.
Ніде не сховатись, ніде не дітись від того страшного «сюрреалізму», бо це – твоя земля, твоя країна, по якій тече кров, і гине твій народ.
Це ті реалії, в яких всі тепер перебуваємо.
Реальність в тому, що жителі одних областей вбивають жителів інших областей, своїх співгромадян, українців (російськомовних чи українськомовних – то байдуже, всі вони сини цієї землі)…”

Коли і чому українці відучились думати, 18.08.2014

“Когось заголовок обурить, у когось викличе внутрішній супротив, гнів та образу.
Але найгірше, що можна собі уявити, гірше ніж всілякі лиха, біди та випробування (а куди без них: на Землі кожний, хоче чи не хоче, чомусь навчається), – це перебування в ілюзії, чи майї, про яку говорять Веди. А наслідок ілюзії – помилкового, хибного уявлення про будь-що – це невігластво. А від невігластва, незнання, нерозуміння, від несвідомого погляду на світ й життя, процеси та події, що відбуваються в них, і беруть початок всі біди людства.
Те, що українці відучились (або їм «допомогли» в цьому) думати, мислити, об’єктивно споглядати та аналізувати, беззаперечний факт. Звісно, не всі. Але тих, хто лишився при своєму ясному розумі, не затьмареному брехливими обіцянками, «солодкою» рекламою, перекрученими фактами історії, релігійними, навмисно спотвореними байками, лишилось мало, дуже мало…”

  Коло (зібрання) жителів Академмістечка (ретроспектива, рік 2000-й)

Два разных взгляда на войну: изнутри и извне, 6.08.2014

“Совершенно недавно, в конце июля, если быть точнее, на Летней эстраде Мариинского парка, или «Ракушке», как именуют её киевляне, произошли два совсем, казалось бы, не связанные друг с другом события. Первое – региональный фестиваль бардовской песни «Охрипшая душа» из города Горловки Донецкой области (нынешней горячей точки), посвящённый творчеству Владимира Высоцкого, который уже традиционно проводится в годовщину его смерти – 25 июля.”

«Стоп» війні, 26.07.2014

“Всілякі баталії (кулуарно-політичні чи зовнішньо-економічні) втрачають будь-який зміст на фоні справжніх бойових дій, що ми всі спостерігаємо в Донецькій та Луганській областях. Тріпання язиками та всілякі розумування-мудрування злочинні, коли щодня гинуть десятки українців, наших співвітчизників…”

Утопічно-жартівливі поради (план) для держави Україна Написано 16.07.2014

“З утопією в назві статті, здається, всім має бути все зрозуміло: автор усвідомлює наскільки сюрреалістично й фантастично виглядає шанс чи можливість втілити його думки.
А щодо жарту чи, точніше, жартівливості, то добре відомо, що у «всілякому жарті лише доля жарту, а інше – правда».
З огляду на все, що зазначене вище, автор дозволить собі не мати жодних сумнівів у дієвості власного плану. І сподівається на успіх.
Програма-план подається у довільному порядку, тож кожний її наступний пункт не менш значущий, ніж попередній.
1. Заборона (повна і тотальна) будь-якої реклами алкогольної та тютюнової продукції, включно з усіма слабоалкогольними напоями (саме лише формулювання «слабоалкогольний» вводить в оману населення, особливо молодь і жінок) та «енергетиками».
2. Заборона продажу алкоголю і тютюну у МАФах (кіосках, ларьках).
3. Заборона вживання алкоголю й паління на вулицях та у місцях масового скупчення людей (пляжі, парки, концерти, фестивалі, спортивні події, тощо).
4. Значне підвищення цін на алкоголь і тютюн, винесення точок торгівлі за межі міста та зменшення їх кількості, обмеження днів та часу продажу алкоголю й тютюну в магазинах, кафе, ресторанах.
5. Боротьба з промисловими фальсифікатами-підробками та заборона самогоноваріння (система покарань та штрафів).
6. Скорочення кількості державних свят-вихідних до 5-7 на рік (акцентуація на природний календар).
7. Заборона діяльності будь-яких партій. Створення органів громадянського самоврядування.
8. Скорочення державного апарату, значне зниження сум зарплат державним чиновникам та відміна пільг…”

  «Про патріотичне виховання, про поняття «нація»» (ретроспектива, рік 1993-й)

Всілякі баталії (кулуарно-політичні чи зовнішньо-економічні) втрачають будь-який зміст на фоні справжніх бойових дій, що ми всі спостерігаємо в Донецькій та Луганській областях. Тріпання язиками та всілякі розумування-мудрування злочинні, коли щодня гинуть десятки українців, наших співвітчизників.

Час покінчити з безглуздим відпочинком Написано: 1.06.2014

Звісно, це сильно порушило плани проведення заходів до святкування Дня Києва…

Невже комусь (звичайно, з людей усвідомлених) ще кортить відпочивати, коли навколо стільки роботи, а крім того в державі відбувається громадянська війна, в якій щодня гинуть люди?! Чи ми такі багаті, що можемо собі дозволити марнувати сили, гроші та дорогоцінний час життя?

Ситуація абсурду Написано 21.05.2014, допис 27.05.2014

Чому не відбувся та не проводився День Європи?
Є два можливі варіанти (зазначимо, що один з них доповнює інший):
1) ми – вже в Європі (хоча немає сумніву в тому, що відчути це – мається на увазі рівень життя – найближчим часом нікому з українців не вдасться);
2) через це та інші не зовсім усвідомлені забаганки частини населення (вони зовсім не врахували історичну різновекторність та різноплановість свідомості українців), що забули, що географічний центр Європи як знаходився, так і знаходиться в Україні, східні території опинились в стані громадянської війни, а Крим – втрачено…

Захоплюючий смак чужої поразки Написано: 6.05.2014

Ще тротуарна плитка на вулиці Грушевського в Києві (та, що лишилась) вкрита попелом та гарем, як і стіни будинків, що поруч, а народ вже вистоює щоденні довжелезні черги до Національного художнього музею. Ніщо не заважає цьому нестримному потягу до мистецтва: ні холодна чи сонячна погода, ні криза, ні фактичний стан війни. Ще б пак, адже виставляються «Скарби Межигір’я»…

Розкол, або Розкраяні до краю Написано: 20.04.2014

Криза в суспільстві триває і наростає: політика, економіка, громада – все розшарувалось та розділилось, світячи «чорними дірами», проблемними місцями, які сяк-так були зшиті-зіштопані, а нині – остаточно розірвались та розвалились. Оптимізм лишається черпати лише у весняному повітрі…

  Європейською фелічітою щось зовсім не пахне (ретроспектива, 2013 р.)

«Доборолась Україна до самого краю…» Написано: 16.03.2014

Ці рядки останнім часом і згадувати не треба, бо вони самі спадають на думку.
Маємо ювілейний рік Тараса Шевченка в Україні «по повній програмі»: розбрід, розбрат, роздирання та розмежовування. Двохсотліття з дня народження одного з найвидатніших синів нашого народу зустріли в повній бойовій неготовності. Це щодо керівництва держави, Верховної Ради, депутатів та військових. Та й люди постарались, ті, що стояли на мітингах з прапорами Росії та Георгіївськими стрічками…

Інформаційна однобокість Написано: 7.03.2014

Специфічна вибірковість тем у передачах трьох радіостанцій проводового радіо створює та популяризує новий привід для гордині українців.
Зрозуміло, що журналісти-радіоведучі, автори передач і рубрик, так само як і журналісти теле- та інтернет-видань, можуть і повинні мати свою точку зору на все, що відбувається в Україні та світі, на різні життєві ситуації у зв’язку з цим…

Аргументи та факти Написано: 21-22.02.2014

Боляче і страшно спостерігати за ситуацією, що розгорнулась у всіх сферах життя України.
Це дійсно схоже на колапс, як стверджують деякі політологи та соціальні психологи…

Хто вприскує в миролюбну кров українців екстремізм? Написано: 20.01.2014

Екстремізм та крайній правий радикалізм мають звірячі обличчя, що виражають їх суть, якими б красивими гаслами вони не прикривались.
Агресія вилилась на центральні вулиці Києва бурхливим потоком.
Стан людей, які перебувають в ярості, злості, ненависті та гніві вже не є адекватним. Їх свідомість різко звужена…

Красоти «Євромайдану»

Фільм-колаж “Картинки життя “Євромайдану”” (люди,побут,гасла,елементи варварства та вандалізму).

Як довго «Євромайдан» святкуватиме і бавитиметься? Написано 29.12.2013

Цікаво, чи довго триватиме життя цього «міста в місті».
Нині воно дуже нагадує Арт-пікнік Слави Фролової (тривав влітку на території колишньої ВДНГ) з політичним відтінком. Хіба що художники ще не виставляються (може , далі буде?), а так все є і все за чийсь кошт!
Цікаво за чий?…

Ця сторінка є збірником тематичних статей про події в Україні, з аналітикою, загальним та конкретним аналізом, спогляданням та прогнозом на подальший розвиток ситуації.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика