Головна » Богдан-Ігор Антонич: у пошуках дому за зорею…

Богдан-Ігор Антонич: у пошуках дому за зорею…

Антонич – захоплення 16-річного Андруховича

1.10 хв.– справжнє прізвище батька-священника – Кіт

2.50 хв. Рік народження 1909 – диктує багато обумовлень: був час історичних випробувань, катаклізмів.

Рік смерті 1937 – також викликає багато асоціацій (але Антонич не був радянським громадянином).

5.55 хв. Антонича з історії літератури викреслила радянська тоталітарна машина

(хоча в часи хрущовської відлиги у Львові з`явився культ цього поета).

9.45 хв. Могилу Антонича на Янівському цвинатрі, як і могили Січових стрільців, було знищено.

10.30 хв. Книга «Пісня про незнищенність матерії», видавництво «Радянський письменник», 1967 р., упорядник і автор передмови Дмитро Павличко – культова «чорна книга».

12 хв. З другої половини 80-х Антонича повернули українському читачеві.

12.30 хв – про біографію (смерть – найяскравійший факт)

У 1928 році з Лемківщини (Південно-Східна Польща) переїхав до Львова вчитись на філософский факультут (вчив слов`янську філологію).

У 22 роки (у 1931 році) вийшла перша збірка «Привітання життя».

Антонич відмовився від кар`єри, став вільним літератором: статті, рецензії у журналах (зовсім різного ідеологічного спрямування: «Вісник», «Дзвони», «Ми», «Дажбог» та інші).

1934 р. – друга збірка «Три перстені» – успіх, визнання в Галичині, літературна премія від Товариства Івана Франка

1936 р. – третя збірка «Книга Лева» – літературна нагорода від митрополита А.Шептицького

Четветра збірка – «Зелена Євангелія», майже встиг завершити до смерті.

П`яту збірку «Ротація» – опубліковали друзі.

23 хв. Збірку «Велика гармонія» створив між першою та другою, не схотів публікувати, теологічна лірика.

23.50 хв. – про час життя (сучасник Степана Бандери) і місце поета в історичному часі

Була доба пеолітичниго переділу світу, разючих економічних потрясінь

26.15 хв. Ф.Г. Лорка – сучасник Антонича, цитується Лорка.

27.20 хв. – в цей час, між І та ІІ світовими війнами, відбувається радикальне оновлення в мистецтві (нові течії, естетичні програми, школи, середовища)

28.30 хв. – в публіцистиці – свідомий хроніст (усвідомлював час), цитується промова Антонича при отриманні нагороди 1935 року; війна лишилась вагомим чинником (пост – та передвоєнна ситуація)

29.50 хв. У 1935 р. покінчено з часом плюралізму 20-х років: в Україні вже запрацювала тоталітарна машина, відбувалось духовне й фізичне винищення – так званий розстріл відродження.

31.15 хв. Галичина залишається окремою територією, де лишилась можливість вільної публікації творів: Антонич знав всю нову українську поезію з Радянської України, захоплювався Тичиною і Бажаном.

34.40 хв. Атмосфера Львова спонукала до духовного збагачення і засвоєння європейських надбань.

34.50 хв. Поява Антонича – закономірність (сприятливе й підготовлене середовище).

35.40 хв. Саме в контексті модернізму лектор схильний розглядати творчість Богдана-Ігоря Антонича.

36.20 хв. Модернізм – броунівський рух (за Андруховичем) в філософії, мистецтві, суспільній думці (останнє десятиліття XIX ст. – перша половина XX ст.). Основна його риса – неприйняття реальної дійсності, прагнення творити дійсність паралельну (Ніцше, Фройд, Ейнштейн – характерна відмова від об`єктивної позитивістської дійсності).

39.45 хв. Розглядатиметься базовий рівень творчості (ідейно-світоглядний).

Характеристики творчості, співвідносні з модернізмом:

  1. Філософский ідеалізм.

Антонич рухається від наївного романтичного відчуття полярності, протистояння неба і землі:

41.35 хв. – звучить сонет «Ракета»

42.35 хв. – сонет «Дощ»

Далі прямує до конкретизації Абсолюту.

44.40 хв. – вірш «Творче, прийди» (з неопублікованої збірки «Велика гармонія»), висновок про впорядкування, підкоренність людини Богові

Досконалий варіант ідеалізму – етап синтезу реальності і казки:

46.35 хв. З «Трьох перстенів» (християнський міф народження Бога в інтерпретації Антонича)

– цитується «Різдво» «Народився бог на санях…»

48 хв. – цитується «Коляда»; ці два вірші з`єднав Василь Жданкін в одній пісні

49 хв. – найвища ступінь ідеалізму (остаточне виявлення) – свідоме прагнення екзістенційної повноти буття: переживання кожної секунди, враження, відблиску світу як дарунку

50.07 хв. – вірш «Чаргород» з «Книги Лева», про народження міфів

53.10 хв. – паралельно з`являється георафічна екзотика, вірш «Океанія»

54.15 хв. Визначальним для Антонича було усвідомлення того, що буття – вертикальне.

55.10 хв. – вірш «Про незнищенність матерії»

57.40 хв. – вірші про вірші – значна частина світоглядних підвалин, що свідчить про

  1. Естетизм Антонича

58.30 хв. – вірш «Ars critica»

59.40 хв. – «формула екстази» – одне з центральних понять творчості Антановича, але саме слово «формула» – свідчить про раціональний підхід

 

2 година

 

0.40 хв. Поет свідчив, що вірші записує в напіввісні (тобто сняться образи).

1.45 хв. 3. Ірраціоналізм – світоглядна ознака, поет постійно бунтує проти здорового глузду, звичайних категорій.

2.40 хв. – цитується стаття «Сто червінців бажання»

4.08 хв. «Сурми останнього дня» (дата 1 травня 1936 р.), апокаліптичний вірш зі збірки «Ротації»

5.55 хв. 4. Біологізм (первинна реальність – життя, що розглядається як цілісний органічний процес).

Французький теолог і природознавець Тейяр де Шарден справив вплив на Антонича, цей філософ  зняв дилему первинності духу чи матерії: є одна первинна реальність – життя.

7.10 хв. Біологізм – виявляється у вітальності віршів

в еротизмі (нова риса української поезії, характерний вияв у вірші «Сад»)

8.40 хв. – вірш «Епічний вечір»

10.10 хв. – поєднання ероса й танатоса, перебування між любов`ю і смертю (спершу у поета протиставляються ці начала, потім – поєднуються)

10.50 хв. – новий рівень біологізму – явище, що змінюється в часі

11.08 хв. Виникають два варіанти часу:

І. Лінеарний (вектор в майбутнє).

ІІ. Циклічний (природне колесо).

12 хв. Життя-колиска й життя-могила: показові два вірші з «Зеленої Євангелії» –  «Дзвінкова пані», 13 лютого 1936 року та «Дім за зорею» (об`єкт пошуку поета все життя) від 7 березня 1935 р.

13.50 хв. – характерний для Антонича

  1. Космізм

14.05 хв. – лектор зачитує поезію «Дзвінкова пані»

17.30 хв. – зачитує  «Дім за зорею»

З 21.25 хв.  – питання – відповіді

23.40 хв. – про роман «Дванадцять обручів» та появу у ньому образу Антонича з містифікованою біографією, про дисертацію 1996 року

28.40 хв. – про екзистенційну самотність поета

Гарна антологія на цю тему австрійського письменника Рауля Шрота «Винайдення поезії».

30.40 хв. – про Антонича і жінок (версії); статтю художника (дружній спогад) Лесовського «Два обличчя Антонича», в якій Антонич – людина сором`язлива й нудна

34.10 хв. – чи є щось незрозуміле в Антоничі? – прірва між життєвою поведінкою і поетичним світом, також багато незрозумілих поетичних образів

35.50 хв. – доповідач про власну манеру написання віршів (спершу записував лише в готовому вигляді), про уніфікативність надрукованого тексту – «твоє чи не твоє це діло» у Антонича

38.05 хв. 1985 р., «Небо і площі» – 1-у збірку Андруховича та спіритичний сеанс В.Неборака

41 хв. – про кохання Антонича, наречену Олечку, вірш для неї «Весільна», цитує

 

Лекція відбулась 11 лютого 2014 в рамках курсу «Історія літератури в авторах і текстах», створеного освітньо-громадською організацією Культурний Проект. Лектор – Юрій Андрухович.

10.08.2017

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку