Головна » Браво, Арлекіне! Ваш останній вихід

Браво, Арлекіне! Ваш останній вихід

samumray.in.ua.

 

 

Ігор Диченко

Ігор Диченко

Валерія Вірська, виконуючи волю свого покійного чоловіка – мистецтвознавця і художника Ігоря Диченка, подарувала велику колекцію картин з їх приватного зібрання Україні та її народу.

Браво, справжній вчинок, що підтримує традицію, завдяки якій склалися колекції мистецьких творів у багатьох київських, і не тільки київських музеях.

Гарний приклад для багатих й відомих сьогочасних колекціонерів в нашій державі. А такі, як добре відомо, є, і володіють вони цінними в мистецькому і історичному планах культурними надбаннями нашого народу: іконами, предметами старовини, скіфським золотом та іншим.

Хочеться сподіватись, що гарний жест буде наслідуватись, а традиції меценацтва продовжуватимуться.

Щодо доцільності проведення виставки «Відкрита колекція», то вона під сумнівом. Як нам здається, то треба було витримати якусь більшу паузу, бо здійснені «Мистецьким арсеналом» виставки «Арлекін іде …» та «Відкрита колекція» буквально продублювали одне одну представленими на огляд художніми роботами та й відбулись практично одна за одною. Тому зали на останній з них були майже порожні, люди (навіть за умов безкоштовного входу) збирались в основному лише задля влаштованих екскурсій (так само безкоштовних). Сама ж екскурсія, яку довелось послухати 3.11 була цікавою, пізнавальною і корисною, допомогла зорієнтуватись у виставковому просторі і тому часі, що він репрезентував експонованими творами.

Щодо творів, то більшість з них не припали до смаку. Зайвий раз довелось задуматись над філософськими питаннями часу, місця в ньому митця, змісту його існування та залежності від примхливої фортуни (заборони, неприйняття, несприйняття, піднесення після смерті, слава імені, яку формують думки нащадків). З точки зору історичності (розвиток мистецьких течій, поглядів) колекція цінна, дає можливість ретроспективного огляду певного мистецького пласту, розуміння минулого через призму поглядів його сучасників.

А от щодо мистецької цінності, то деякі роботи, що колекціонував Ігор Диченко, зовсім не здаються цінними. Але це вже якесь «ім’я», і воно відоме. Погано тільки, що голоси мистецтвознавців практично унеможливлюють неупереджений погляд глядача.

А це вже – навіювання і маніпуляція. І вся біда в тому, що юна душа, піддавшись думкам авторитетів, повірить, що саме таке в мистецтві і є привабливо-красивим і справжнім.

  «КобзарТ»нули так «КобзарТ»нули…

4.10.2015

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика