Головна » Чи не бажаєте агресії?

Чи не бажаєте агресії?

samumray.in.ua.

 

 

Так, саме таке  віртуальне питання, мабуть, ставилось організаторами виставки сучасного мистецтва, і стосувалось воно потенційних глядачів, що завітали в суботу та неділю на територію колишньої ВДНГ у Києві.

І охочі були.

За адресою: Національний комплекс «Експоцентр України», «Арт-пікнік» Слави Фролової, павільйон №10, за 20 гривень (прийнятна та помірна ціна вхідного квиточка) вам пропонувався зайвий ковток, чи подих, чи погляд (як завгодно) агресії, яку в анотації до виставки «Агресія. Прикордонна територія» називали основною формою життєствердження; агресії-атаки на «міщанське та дрібнобуржуазне розуміння краси у мистецтві», якому вже надокучило приторне прикрашання та банальний естетизм.

Ціла обійма відомих та не дуже відомих митців розрішилася вибухом робіт у різноманітних жанрах від традиційного живопису до інсталяцій та відео-арту. За них, творців, можна порадіти: у них стався катарсис, а за ним, хочеться сподіватись , гряде внутрішнє полегшення.

Молодці Слава Фролова та інші організатори-натхненники виставки, вони подбали про художників, їх психологічний стан та можливість реалізуватися і продемонструвати виплеск негативної енергії у простір.

Але всім відомий закон збереження енергії, яка з нічого не виникає і так само не зникає безслідно. Тобто , за свої 20 гривень, абсолютно добровільно, ви маєте чудову нагоду потрапити у простір агресивного мистецтва, де надійно хапанете трішечки чи не трішечки (хто як зможе зреагувати) брутальності, жорсткості, антиестетики, які сміливо кидають виклик «коконоподібному світу» і руйнують його. Цікаво, а навіщо вам це потрібно? Невже комусь не вистачає адреналіну, що тепер постійно струшує всіх і вся? Йде війна, оголошується день жалоби за співгромадянами, а «Арт-пікнік» пропонує додати жару.

Чи всі ми вже звикли до бруду, аморальності, агресії, як до норм, і для того, щоб почуватися комфортно, в своїй тарілці, нам потрібно додатково поглядати на щось і в мистецтві, що явно і відверто «не дуже», не красиве, не привабливе, навіть на перший погляд?

  Проблеми міста Києва

Якої реакції очікують митці від публіки (те, що їм після виплеску тяжкого – емоцій та думок – у творчість вже полегшало, зрозуміло)?

Можливі декілька реакцій. Комусь сподобається, бо (хай підсвідомо) це зачепить якусь темну сторону його власної натури, і вона  зрезонує  з поданим матеріалом. Як результат – підвищиться агресивність, яка надалі може вийте назовні.

Іншого побачене налякає, викличе відразу, і він внутрішньо напружиться, знітиться і закриється, відчувши підсвідомий страх. Як результат – збільшиться почуття незахищеності та вразливості, а дехто нейтрально й побіжно огляне експозицію і ніби нічого не відчує, але побачене зафіксує підкірка, яка запам’ятає виставлене на тему «Агресія» як норму, моду, загальне правило.

Тут можна очікувати віддаленої реакції, і в цьому найбільша небезпека. Агресія, жорстокість, руйнація накопичуватимуться і можуть колись вилитись агресією у різних формах, агресія може стати «путеводной звездой» на шляху до будь-якого успіху, нехай і відносного.

А справді красивого і всередині, і ззовні дуже мало (живемо в такий час). То для чого годувати не дуже розбірливу публіку, часто саме молодь і дітей, агресивним мистецтвом?

 

16.06.2014

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика