Головна » З когорти героїв людського духу

З когорти героїв людського духу

«…сила переконання і глибокий патріотизм, для якого Лисенко пожертвував усім — матеріальним успіхом, славою і, навіть, особистим щастям — піднімають його біографію до загальнолюдського інтересу і з справедливістю ставлять його в ряди героїв людського духу».

М. СТАРИЦЬКИЙ

Микола Лисенко

Микола Лисенко

Зустрічаючи в пресі раз-по-раз напівзабуті імена, що повертаються до нас з десятиліть непам’яті, чи не час уже пригадати й імена тих — визнаних — діячів українського поступу, про яких ми знаємо здавалося б усе, а насправді — аж надто мало, звично обмежуючи їх образ усталеними схемами.
Це насамперед стосується Миколи Віталійовича Лисенка. Бо за гучними, хоча і цілком справедливими формулами: «Сонце української музики», «основоположник української класичної музики» — від кількох поколінь приховано визначну роль Громадянина Миколи Лисенка.
Якщо Тарас Шевченко є для України знаменом, то Микола Лисенко став подвижником, котрий поставив собі за мету згуртувати сучасників у народ, гідний цього знамена. «Лисенко був одним із найдужчих пропагаторів українства, що своєю непереможною силою здобував для його все нові і нові позиції навіть там, куди іншим діячам ніяк було і доступитись. Де не брала ні наука, ні письменство, де спинявся розум і логіка — туди йшло сміливо мистецтво національне, рідна пісня, почуття — і перед ним розкривались двері й душі, м’якли серця і приймали віщого посланця національного відродження України. Мистецтво, з легкої руки небіжчика, було, скажу так, ніби тим передовим загоном, авангардом українства, що підготовляв дорогу іншим національним формам і домаганням»,— писав у день похорону М. В. Лисенка його молодший сучасник Сергій Єфремов (1).
Для самого ж Лисенка провідною зорею на шляху служіння Україні стало ім’я і слово Тараса Шевченка.
Імена Лисенка і Шевченка пов’язані в українській історії не лише титанічною працею композитора над «Музикою до «Кобзаря»», але й величезною його громадською роботою над увічненням пам’яті поета в час найтяжчих утисків українського слова і думки.
Тож спробуємо тут узагальнити деякі відомі та «нові» документи, подивитись сьогоднішніми очима на факти, здавалось би знайомі та безсумнівні.

  «ЕНЕЇДА». До авторства лібрето

1. Див.: Єфремов С. Інтимна Сила//Рада.—1912.-№ 254.—29 жовт.— С.5—6.

Слухати твори Миколи Лисенка


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Підписатися на розсилку