Головна » Цьогорічна «Французька весна» в Україні

Цьогорічна «Французька весна» в Україні

samumray.in .ua . - Цьогорічна «Французька весна» в Україні

 

 

Чи було її відкриття 2 квітня (вже вдесяте поспіль і таке очікуване багатьма киянами, які вже встигли полюбити непередбачувані та незвичні красиві і оригінальні шоу попередніх років) дійсно французьким та весняним? Чи все вдалось? Чи була подія радісною та незабутньою?

Відповідь, на жаль, не зовсім однозначна:

По-перше. Кінець робочого дня – вівторка – в Києві, тобто дата і час проведення свята вибрані не вдало. Транспортні «артерії» міста були, як завше в цю годину, паралізовані.

Відчайдухи, для того щоб встигнути, полишали тролейбуси, маршрутки і автомобілі і намагались дуже швидко йти, майже бігти.

Пішки виявилось задалеченько. Але можна було спостерігати масові «кроси» киян, які прагнули потрапити на свято, і від станції метро «Печерська»,  і від «Дружби народів». Метро в годину пік – виграшний варіант завжди, але і в ньому бувають величезні натовпи, які марширують потилиця в потилицю.

По-друге. Дуже здивувало місце, яке було обране для відкриття фестивалю. Ботанічний сад ім. Гришка на Печерську – заповідна охоронна територія з рідкісними породами рослин. А тут, мало того, що купа народу, яка в пітьмі (ліхтарі в столиці – давно забута розкіш) практично навпомацки бродила не лише асфальтованими доріжками, а й усіма прилеглими газонами, пагорбами і схилами по снігу і бруду, активно місячи їх ногами, так ще й горіли «живі вогні» – великі металеві інсталяції з запаленими свічками в кількості близько тридцяти штук, ще й несподівано, просто під ногами в людей, лежали безліч жевріючих кульок, які були достатньо небезпечні для людей.

Всім процесом ніхто не керував, ніхто нікого не контролював. Як могло статись, що Ботанічний сад погодився на таку відверту авантюру та чому керівництво погодилось піддавати територію такій зайвій загрозі? Вогонь – стихія абсолютно неконтрольована, навіть в руках людини.

Якщо додати те, що завбачливі кияни принесли з собою і під кінець всього запланованого почали запалювати і випускати над Ботанічним садом «китайські паперові ліхтарики», а якийсь самотній голос даремно і зовсім марно намагався їх попередити і застерегти не робити цього, то зрозуміло, що небезпека виникнення пожежі дійсно була значною.

По-третє. Детальної інформації щодо двохгодинного відкриття фестивалю «Французька весна» ніде не було (ні в оголошеннях на рекламних стендах метрополітену, ні на сайті Французького інституту, ні на вході на територію Ботанічного саду. Металеві стрілки, які було досить погано видно, вказували на одне місце – альпійську гірку, а сцена, де співав гурт (почав він свій виступ лише близько дев’ятої) була зовсім в іншому місці. Зорієнтуватися, не знаючи плану міроприємства, було важко.

По-четверте. Гурт, який виступав, був наш – український «Сонце-кльош» з солісткою Марією Кудрявцевою. Репертуар – щось трохи подібне до французького шансону. Але виведення звуку було недбалим, вже за п’ятдесят метрів від сцени слабо вловлювався голос співачки, музикантів чути практично не було.

Люди, що прийшли, чомусь, не вподобали таку музику, не танцювали (майже вся молодь розважалась горілочкою; це, як відомо,- горезвісний національний «вид спорту»), поставились зневажливо до «своїх» і навіть освистали.

Хотіли чи французів, чи самі не знати що, чи нічого не хотіли.

Грала група досить симпатично, але, на жаль, за їх виступом не відчувалося ніякого французького духу.

А поганий звук взагалі «підвів» цей задум.

По-п’яте. Більшість глядачів розчаровано тупцювали на місці і почали розходитись. До того ж багатьом вся затія та організація не сподобались, або їм хотілось уникнути натовпу на виході.

Аж тут прозвучав «трубний глас» і всі посунули в його напрямку.

Виявилось, слід було йти до альпійської гірки.

Діджей в протигазі під дуже сумнівні звуки (гул) роздував міхи і запалював вогні на пагорбах. Це було ще в стилі задуму.

Далі був салют по периметру кола, грандіозний, пишний, потужний.  Всім, хто дочекався, він сподобався. Дійсно красивий феєрверк. Але подібний артобстріл штучними вогнями абсолютно випав з загального контексту та зав’яленої теми «Живі вогні».

Достатньо було залізних інсталяцій зі свічками і виступу якогось французького гурту, або, наприклад, Зази Фурнье, яку вже встигли полюбити кияни.

Вся програма відкриття фестивалю «Французька весна в Україні» видалась не достатньо продуманою, не цільною, не стильною. Не будемо роздумувати про кошти, затрачені на таке масштабне і не по-французьки нескромне дійство з перебором несмаку.

Ясно, що це вже вибір організаторів з французького боку.

Проте зрозуміло, що фінансові витрати такі великі, що здаються безглуздими. Свято є святом. Але де ж почуття міри? Для чого проводити буквально «бенкет під час чуми» на фоні тотального зубожіння українців? Хіба що для того, щоб дати населенню зайвий привід напитись і відволіктись від необхідних і нагальних справ.

По-шосте. На виході з Ботанічного саду знову натовп. Ті, хто сподівалися на автобус чи тролейбус, – були розчаровані.

Транспорт, помітивши натовп,  різко змінював курс і стартував порожнім «в парк». Натомлена видовищем і перебуванням в людному місці, ще й пізнім часом, публіка лише тяжко зітхала. Обурення людей не цікавило водіїв. Але зрозуміло, що це вже внутрішня проблема Києва і держави Україна.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика