Головна » Де глядач документального кіно?

Де глядач документального кіно?

samumray.in.ua.

 

 

Так, раніше (за часів Союзу) з показом документальних фільмів було все ж таки легше: іноді телеканали продемонструють, і перед кожним сеансом художнього фільму у кінотеатрах обов’язково «крутили» 10-15 хвилин у «Кіножурналі» якийсь з документальних сюжетів. Але ця ситуація (не така й погана, як на теперішній час) давно залишилась в минулому. І документальні фільми, які попри обвальну ситуацію з кіновиробництвом у незалежній Україні все ще знімаються режисерами – ентузіастами, рідко потрапляють до глядача.

Серед таких випадків та можливостей є регулярна нагода побачити національні та світові шедеври документалістики на міжнародному фестивалі документального кіно «DоcuDays».

Цього року він проводився вдесяте. Вхід на всі покази до залів Будинку кіно та кінотеатру «Кінопанорама» в м. Києві був вільний. Програма фестивалю насичена, різноманітна і цікава. Організація – чудова (і розклад, і презентація фільмів та їх обговорення зі знімальною групою, і «жива бібліотека», і відеотека з конкурсною програмою, і достатня кількість рекламних буклетів, оголошень, газет (спеціальний фестивальний випуск) з анонсом подій, і виступи, і тематичні дискусії, презентації різних проектів в галузі права та журналістики, і секрети від режисерів документального кіно). Все дуже сподобалось: і наповнення, і атмосфера, і можливість поподорожувати світом (ще й на великому екрані), і нагода позбутись якихось упереджень та стереотипів. Легко ліквідуються заскорузлі установки і щодо життя за кордоном, і щодо людей (їх життєвого вибору чи роду занять), і щодо документального кіно, як жанру «не цікавого та вимираючого». Подібний фестиваль дає чудові шанси поспілкуватися з цікавими людьми, ще й потренуватись (послухати переклад, мову оригіналу, почитати титри) у вивченні іноземних мов. Подія видалась потужною і змістовною. Єдине питання стосувалось глядачів та, в деякі дні, їх кількості (часто у великій залі на показі було лише 20 чи 30 людей). Щодо вікового та соціального статусу то серед глядачів переважала категорія студентів, які навчаються за спеціальностями, дотичними до теми фестивалю ( кіновиробництво, журналістика, правничо-юридичний напрямок). Це, звісно, зрозуміло. І дуже добре, що молодь цікавиться хоча б тим, що безпосередньо її стосується. А де ж були інші громадяни? Чому так мало на заході виявилось людей інших вікових категорій? Відповідь – зрозуміла і печальна. На жаль, серед багатомільйонного Києва є лише невелика кількість осіб, які займають свідому громадянську позицію і яким є діло до того, як живе держава і люди в ній. Погано, що їх мізерно мало. Але, добре, що є ті активні люди, котрі цікавляться, вчаться, шукають відповіді на запитання. І головне – не лінуються! Свідомість таких не спить. Надія наша на них.Лише такі здатні діяти во благо, вести за собою, змінювати себе та оточуючий світ на краще.

  Оаза в центрі міста

 

 

Цікаві кіно картини та кіно дивитися онлайн безкоштовно гарної якості ви зможете у нас — приємного перегляду!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всі види перекладацьких послуг у Києві — aventa.com.ua, бюро перекладів «Авента»

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика