Головна » Де глядач документального кіно?

Де глядач документального кіно?

samumray.in.ua.

 

 

Так, раніше (за часів Союзу) з показом документальних фільмів було все ж таки легше: іноді телеканали продемонструють, і перед кожним сеансом художнього фільму у кінотеатрах обов’язково «крутили» 10-15 хвилин у «Кіножурналі» якийсь з документальних сюжетів. Але ця ситуація (не така й погана, як на теперішній час) давно залишилась в минулому. І документальні фільми, які попри обвальну ситуацію з кіновиробництвом у незалежній Україні все ще знімаються режисерами – ентузіастами, рідко потрапляють до глядача.

Серед таких випадків та можливостей є регулярна нагода побачити національні та світові шедеври документалістики на міжнародному фестивалі документального кіно «DоcuDays».

Цього року він проводився вдесяте. Вхід на всі покази до залів Будинку кіно та кінотеатру «Кінопанорама» в м. Києві був вільний. Програма фестивалю насичена, різноманітна і цікава. Організація – чудова (і розклад, і презентація фільмів та їх обговорення зі знімальною групою, і «жива бібліотека», і відеотека з конкурсною програмою, і достатня кількість рекламних буклетів, оголошень, газет (спеціальний фестивальний випуск) з анонсом подій, і виступи, і тематичні дискусії, презентації різних проектів в галузі права та журналістики, і секрети від режисерів документального кіно). Все дуже сподобалось: і наповнення, і атмосфера, і можливість поподорожувати світом (ще й на великому екрані), і нагода позбутись якихось упереджень та стереотипів. Легко ліквідуються заскорузлі установки і щодо життя за кордоном, і щодо людей (їх життєвого вибору чи роду занять), і щодо документального кіно, як жанру «не цікавого та вимираючого». Подібний фестиваль дає чудові шанси поспілкуватися з цікавими людьми, ще й потренуватись (послухати переклад, мову оригіналу, почитати титри) у вивченні іноземних мов. Подія видалась потужною і змістовною. Єдине питання стосувалось глядачів та, в деякі дні, їх кількості (часто у великій залі на показі було лише 20 чи 30 людей). Щодо вікового та соціального статусу то серед глядачів переважала категорія студентів, які навчаються за спеціальностями, дотичними до теми фестивалю ( кіновиробництво, журналістика, правничо-юридичний напрямок). Це, звісно, зрозуміло. І дуже добре, що молодь цікавиться хоча б тим, що безпосередньо її стосується. А де ж були інші громадяни? Чому так мало на заході виявилось людей інших вікових категорій? Відповідь – зрозуміла і печальна. На жаль, серед багатомільйонного Києва є лише невелика кількість осіб, які займають свідому громадянську позицію і яким є діло до того, як живе держава і люди в ній. Погано, що їх мізерно мало. Але, добре, що є ті активні люди, котрі цікавляться, вчаться, шукають відповіді на запитання. І головне – не лінуються! Свідомість таких не спить. Надія наша на них.Лише такі здатні діяти во благо, вести за собою, змінювати себе та оточуючий світ на краще.

  Несподіване «прочитання» Японії

 

 

Цікаві кіно картини та кіно дивитися онлайн безкоштовно гарної якості ви зможете у нас – приємного перегляду!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всі види перекладацьких послуг у Києві – aventa.com.ua, бюро перекладів “Авента”

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика