Головна » Де ж приховувався Шекспір

Де ж приховувався Шекспір

samumray.in.ua.

 

 

«Мистецький арсенал» не дає спокою своїм поціновувачам: ні паузи, ні спочинку, подія за подією, виставка за виставкою, проект за проектом. Лише встигай та збирай грошики на квитки. І люди чекають, збирають, приходять, бо цікаво, бо всеактивно рекламується, бо заманливо виглядають анонси заходів. Й інколи повезе втрапити на щось доволі цікаве. Але частіше за все відвідувачів чекає розчарування. Так було і на попередній виставці «The Show within the show», що присвячувалась знаменній нагоді – відзначенню 300-ліття з дня народження Шекспіра. Не програли ті, хто завітав на «Ніч містерій», що відбулась ввечері 17 квітня.

По-перше можна було оглянути матеріали стендів, побачити колекцію предметів, добутих при археологічних розкопках території та послухати лекцію на тему «Еволюції мрії: Новий старий Арсенал».

Хоча колекція була сформована недосконало, поспіхом (окремі предмети не атрибуйовані, не підписані), але справді було що подивитися.

Потім на глядачів чекали виступ ансамблю «Alterratio» з програмою «Музична шекспіріана» та прем’єра фільму «Отелло». Концерт був прекрасний, твори рідкісні, виконавці – майстерні, але сильно заважав шум-гам зали, повної людей, що намагались роздивитись та зрозуміти картини сучасних українських художників (сценічна площадка для виступів не була ізольована, розчути виконавців і у 1-х рядах було важко, звичайно шкода, бо твори, що звучали, та їх виконання можна назвати раритетними).

А на прем’єрному показі німого фільму «Отелло» (1922) Дмитра Буховецького ситуація звукового супроводу була зовсім інакшою.

І якщо клавесин Наталі Сікорської був доречним, звучав плавно і досить відповідно характеру  часу, зображеного у фільмі, то супровід Юрія Михальчука (Dj U-RA), який, видно, мав бути оригінальною ноткою, таки вдаряв по вухах децибелами й дисонував зі стрічкою, гримів і напружував.

Ті, хто дочекався фрагментів «Бурі» В. Шекспіра у постановці С.Маслобойщикова, що виконували актори Національного академічного драматичного театру імені І.Франка, були задоволені, адже похід до знаменитого театру та зустріч з його трупою – завжди безпрограшний варіант.

  Фантазії Марії Квітки

Любителі «гостренького» (прихильники Леся Подерев`янського, його творів та їх авторського читання) теж отримали сатисфакцію.

У дворі «Мистецького арсеналу» в окремому вагончику Маша Шубіна приймала численних VIP-гостей – своїх знайомих, традиційно виставивши зображення себе самої цього разу в стилі «мілітарі» та макети вогнепальної зброї, зроблені з шоколаду (до речі, смачного, але не всім щастило його скуштувати). Все це помпезно іменувалось арт-проектом “Lost and Found Dangerous” ісупроводжувалось замислуватим коментарем, надрукованим з помилками.

У дворі ж звучала сучасна британська музика – нічого особливого.

Якщо більшість всього цього, представлена на «Ночі Містерій», якось співвідносилась з Шекспіром (так само, як тематична вистава британського театру «Глобус», що відбувалась – в інший день, за окремою ціною квитка), то виставка в лівому крилі (традиційні шимпанзеІллі Чічкана, шедеври відомих та популярних Влади Ралко, Олександра Ройтбурда, Арсена Савадова, Юрія Соломко та інших) та Маша Шубіна зісвоїм вагончиком були – ні про Шекспіра, ні до «The Show within the show».

І не варто закидати аргументи і звинувачувати автора у нерозумінні сучасного мистецтва.

Якби ж то одна людина чогось не зрозуміла, то б залишалась надія її просвітити.

Але величезна кількість людей, яка стинала плечима коло запропонованої тематичної художньої виставки і не могла знайти те, в чому ж прихований Шекспір чи бодай щось від театру, – це вже зовсім інша справа.

А все, що було тематичним – дотичним до Шекспіра, могло б уміститись в програму одного дня, наприклад, «Дня Шекспіра», але тоді б «Мистецький арсенал» не заробив на занадто цікавих глядачах, випадкових відвідувачах та тих, що намагаються «бути в курсі», не відставати від моди, від друзів.

11.06.2014


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку