Головна » «Дисгармонійний інфантилізм як наслідок психотравми дитячого віку», Бастун Н.А

«Дисгармонійний інфантилізм як наслідок психотравми дитячого віку», Бастун Н.А

26.11.2015 в Будинку вчених НАН України провідним науковим співробітником Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Наталією Анатоліївною Бастун була прочитана лекція на тему «Дисгармонійний інфантилізм як наслідок психотравми дитячого віку», або «Діти – психотравма – війна» (читати статтю).

Психічна травма є різновидом емоційних порушень, що виникають внаслідок надсильного потрясіння. Перебіг та наслідки психотравми у дітей та дорослих суттєво відрізняються. Психотравма  раннього дитинства може бути причиною серйозних порушень особистісного та інтелектуального розвитку.

Війна породжує цілі покоління психотравматиків. Успадкована психотравма – передається на два покоління вперед. Сучасні методи психологічної допомоги дають змогу зцілити поранені душі.

2.40 хв. Що таке психотравма, її причини, особливості (в залежності від чутливості нервової системи) та віддалені наслідки.

3 хв. Слабкий тип нервової системи за Павловим – більш чутливі люди.

 Наталія Бастун

Наталія Бастун

4.30 хв. Ефект «Свист гарматного ядра» (описала французька дослідниця Анн Анселін Шутценбергер) – емоційно більше страждають ті, хто бачив травму, ніж ті, хто отримав її.

6 хв. Про синдром посттравматичних стресових порушень.

6.40 хв. Успадкована психотравма. Історично – українці – спадкові психотравматики, особливо це стосується перших двох третин ХХ століття.

8.07 хв. – згадується книга Енн У. Сміт «Внуки алкоголіків. Проблеми взаємозалежності в сім`ї»

9.15 хв. – про фільми «Прощайте голуби», «Друг мой Колька»; образ Савелія Краморова – типовий образ вуличного хлопця

9.20 хв. – 14.56 хв. Психотравма у дітей. Ранній вік. Ознаки та особливості перебігу.

11.50 хв. – діти раннього віку не розуміють загроз і травматичних подій, але реагують на емоційний стан дорослого оточення, реагують на сильні звуки, спалахи

16.50 хв. Найбільш свідомі батьки вивезли дітей з району воєнних дій, але приблизно 3 млн. жителів лишились на території Донбасу.

  1. 50 хв. Особливості психотравми у дошкільників – з’являються різноманітні страхи:

страх темноти, нічні жахи у сновидіннях з повторами.

19 хв. Флешбек (зворотній спалах) як симптом перенесеної психотравми, виникає у сні і наяву.

20.50 хв. Алкоголь і наркотики – постійні супутники учасників бойових дій!

21.20 хв. Наслідки психотравми у ветеранів ІІ світової війни та стихійна психологічна взаємодопомога.

24.50 хв. Педагоги з досвідом мирного часу були безпорадні щодо «дітей вулиць» (безпритульних).

24 хв. – 27 хв. Наслідками обох світових воєн була дитяча бездоглядність. Ці діти зазнали психотравм, що позначалося на їхній поведінці та подальшому життєвому шляху.

27.30 хв. Відео:

Кінець XX ст. – відносне емоційне благополуччя в країнах Заходу.

У тих, хто переживав травматичну ситуацію, виявлено спільні риси.

 Стадії психотравми:

I. Гостра – емоційна пригніченість, нервова виснаженість, може бути психоз з галюцинаціями

Медична допомога: спокій, заспокійливі препарати.

II. Вихід з гострого стану невротичної дратівливості (1 тиждень – 10 днів)

Тут починають працювати психологи та соціальні служби.

III. Віддалені наслідки

 

29.10 хв. Походження поняття психічної травми. Її перебіг – гострий період, вихід з нього, віддалені наслідки.

31 хв. Депресія немовлят.
Віковий психічний регрес та почуття провини за нескоєне як наслідок психотравми у свідка події.

Відео:
– про депресію немовлят: діти від розлуки можуть загинути
– про реакцію на психотравму дітей 2-3 років: хаотичні рухи, психічний регрес
– про реакцію дітей старшого віку – наближена до реакції дорослих, характерне загостренне почуття провини.

37хв. Біженцям зі Сходу України (підліткам і дорослим) притаманні ідеалізація «докатастрофічного» минулого та ворожо-підозріле ставлення до нового оточення; те саме спостерігалось з переселенцями з Чорнобильської зони.
40 хв. Важливість психологічної допомоги при психотравмі.

С.Кузьмінський та С.Вакарчук

С.Кузьмінський та С.Вакарчук

41.50 хв. Вторинна психотравма, її ознаки у пісенній творчості С.Кузьмінського та С.Вакарчука (депресивні мотиви пісень).

 

 

 

 

 

45.25 хв. Віддалені наслідки пережитої психотравми у творчості ветеранів І світової війни Е.М.Ремарка та Е.Хемінгуея. Е.Хіль, Ю.Візбор, В.Висоцький – діти війни. Хіль та Візбор у евакуації були розлучені з матерями.

Життєрадісна творчість співака Е.Хіля – як емоційний захист проти пережитого у дитинстві. Бард Візбор протестував проти меланхолійних пісень, вважаючи своїм обов’язком нести людям радість. В. Висоцький– навпаки – транслював травму свого і попереднього покоління.

Ігор Тальков

Ігор Тальков

Ігор Тальков народився на «зоні». Обоє його батьків були репресовані у повоєнні роки. У нього немає веселих пісень.

 

 

 

 

52.10 хв. – про дисгармонійний інфантилізм

53 хв. – з консультативного досвіду лектора – поведінкові прояви дисгармонійного інфантилізму у сучасних дітей та підлітків

У кожного з них у ранньому дитинстві був один чи кілька епізодів сильного жаху із плачем «до посиніння», тобто в якийсь момент відбулась психотравма.

Емоційні розлади у дитини – як правило був епізод психотравми; дитина стає млява, тиха (особливо хлопчик).

Втрата страху – захисний емоційний бар’єр, спостерігається після пережитого епізоду страху (не хоче негативні моменти пускати в життя).

 Психотравматики люблять ризиковані ситуації, не люблять вчитися (виявляють яскравий протест проти будь-якого інтелектуального напруження), мають виражені гедоністичні потреби (жага легких та швидких задоволень).

Для дітей з дисгармонійним інфантилізмом характерний тотальний емоційний бар’єр (емоційна глухість), схильність до протиправних дій, аморальних вчинків та авантюрного способу життя.

Про ефект «вислизання» – складність установити емоційний контакт з людиною, що перенесла психотравму, якщо сам не переніс її.

 

Друга година


2 хв. – цитується лист малолітнього злочинця, в якому очевидні прояви моральної глухоти

4 хв. Батьки і педагоги учнів школи для важковиховуваних підлітків підтверджують різкі зміни поведінки деяких їхніх вихованців у ранньому віці.

5 хв. – люди, що перенесли схожу травму, краще розуміють одне одного, емоційно ближчий

7 хв. – про важливість та необхідність індивідуального підходу в роботі з дітьми; слід шукати те, що їх зацікавить

8 хв. При дисгармонійному інфантилізмі спостерігається нормальний інтелектуальний розвиток при збідненому емоційному (примітивній натурі).

13.40 хв. – історія життя двох усиновлених дівчат

16.53 хв. Нейрофізіологічна інтерпретація дисгармонійного інфантилізму та поведінкові особливості при даному варіанті нейродинаміки. Ефект «дорослого мозку» – реакція на новизну і подразнику як у дорослих, де вже насичена пізнавальна активність. Цьому сприяє рефлекс самозахисту: «не буду витрачати енергію на зайве (на те, що не є базовою потребою за пірамідою Маслоу)».

Вірогідно, що частина бомжів також має схожі нейродинамічні зміни навіть після дорослої психотравми: їх більше нічого в житті не цікавить. Схожі зміни спостерігаються у дітей з нападами бронхіальної астми.

20 хв. Внаслідок АТО ми одержимо більше людей зі схожою поведінкою – із втратою сенсу життя, зі станом «ні горя, ні щастя». Через емоційне перепалювання може скластися психотип бомжа. Особисті спостереження доповідача щодо бомжів у Лондоні та Парижі. Внаслідок війни ми матимемо хвилю дорослих психотравматиків, дезадаптованих у повсякденному житті, алкоголіків, наркоманів, бомжів. Так було після обох світових воєн. Слід негайно шукати шляхи допомоги дітям та дорослим, що зазнали психічної травми.

23 хв. – емоційний гіперзахист вибудовується від горя, але одночасно він спрацьовує і стосовно радості; у таких людей емоції пробуджуються лише під час екстремальних занять (приклад – руфери, паркурщики)

25.40 хв. Історія дівчинки, що стала альпіністкою, яка з дитинства була безстрашною, але панічно боялася собак.

28 хв. Особливості надання психологічної допомоги на Заході, розгалуженість і доступність психологічних служб та традиція звертання до них.

29 хв. Вітчизняні традиції взаємодопомоги при психотравмі (групова психотерапія в комунальних квартирах). Психофізіологічний аналіз зцілюючого ефекту сповіді про пережите.

30.45 хв. – прийом «дзеркало»: розповісти про наболіле уважному слухачеві, часто випадковому «попутнику в поїзді».

31.30 хв. – травматичні спогади – вогнище збудження в правій півкулі головного мозку

Сповідь – розбирання аркуша за аркушем ситуації та складання її в правильному порядку (логічне впорядкування, раціоналізація) – осмислили – переклали все в ліву півкулю.

Флешбек – вхід в переживання.

33 хв. – про групи психологічної підтримки для членів родин ветеранів війни за кордоном і в Україні; індукована психотравма – вторина психотравма у дружин і дітей, психотравма успадковується

 

Запитання та відповіді:

Про психотравми, що передаються соціогенетично та про національну травму, що чути у польському й українському гімнах

Так, але проте у текстах обох гімнів є ствердження надії на краще майбутнє; виклад польської легенди, гасло якої – перший рядок національного гімну. Є теорія національного неврозу, автор – французький вчений.

3.45 хв. Сімейний – це поведінковий спосіб передачі психотравми, а  гімни – культурний, вербалізований, тому сильніший спосіб передачі. Національну психотравму важко вилікувати, для цього умови буття цілого народу мають покращитись!

4.45 хв. Попри негативні події, що стали джерелом національної трагедії, у суспільстві йшли процеси, що дали позитивні наслідки. Зокрема, Україна за радянський період стала космічною державою, а закордонне заробітчанство створило позитивний імідж українцям у південній Європі.

5.50 хв. Реакції наслідок психотравми схожі на реакцію на гіпоксію, характерна байдужа і пасивна поведінка. При самому стресі реакція також гіпоксична, людина білішає.

6.30 хв. Стан жаху – справді гіпоксичний стан на фоні стресу. Ретикулярна формація – активаційна система енергоутворення, що спрацьовую на всі питання щодо нового.  У психотравмованих ретикулярна формація активується на конкретні речі, абстрактні їх не цікавлять. Пережили якусь загрозу життю – головний мозок працює на мінімумі, тримає ресурс для можливої наступної загрози, все інше випадає з інтересів зацікавленності.

8.35 хв. У людей, які одержали у дитинстві травму голови, надалі відбувається якась гіперкомпенсація?..

Після органічної травми мозку діють інші  нейродинамічні причини, але також знижений резерв головного мозку. Після дитячої органічної травми вищі психічні функції можуть розвиватися цілком нормально.

Наслідки травми завжди залишаються у вигляді змінення емоцій (підвищені обережність, образливість, рівень тривожності) та вегетативної регуляції.

13.25 хв. Яка має бути психотерапія при психічній травмі?

Для дошкільників – це сюжетна гра (дитина має програти травматичний сюжет) та казко терапія, використовується арт-терапія (ліплення, малювання, піскова терапія, музика, танці). Для зовсім маленьких головне – бути при мамі. Психолог спрямовує свою увагу на матір задля того, щоб дитині було біля мами комфортно. Також психологи ефективно використовують психодраму.

18.45 хв. Чи можна вважати конкретне мислення ознакою дисгармонії?

Конкретне мислення це наслідок того, що людині бракує уяви. Це або розумова відсталість, або наслідок виховання у середовищі з низьким культурно-освітнім рівнем. Це інтелектуальна вада, за якої людина нестандартну ситуацію не може опанувати (перебуває в полоні стереотипів).

20.20 хв. Травма (пережитий жах) дає викид адреналіну, що зумовлює звуження свідомості, блокує всі інші види психічної активності. Лишається лише канал сприймання жаху, інша інформація не засвоюється.

Психотравма – це вид стресу, за якого завжди відбувається потужний адреналіновий викид. А при спогадах про неї емоційний стан має переважно норадреналінове підґрунтя. Це схоже на реакцію жука, що прикидається мертвим. Ступор – це норадреналінова реакція.

Плач, при якому дитина синішає: до гіпоксії більш чутливі глибинні структури головного мозку, які відповідають за емоції та інстинкти.

Далі – головний мозок починає функціонувати в мінімальном режимі (надмірності – не цікавлять).

 

Читати:

«Діти – війна – стрес», Н.А. Бастун

«Проблеми сучасної сім`ї. Взаємовідносини батьків і дітей, або Криза сучасної сім`ї» (І), лектор Л.А. Степанова

«Проблеми сучасної сім`ї. Взаємовідносини батьків і дітей, або Криза сучасної сім`ї» (ІІ), лектор Л.А.

Степанова

«Чи варто сваритися і як це правильно робити», П. Горбенко


Введіть електронну адресу:

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика