Головна » Доля української пісні

Доля української пісні

Василь Триліс: момент творчого спілкування

Василь Триліс: момент творчого спілкування

 

 

0.32–3.27 хв. «А вже років двісті, як козак в неволі…» – звучить пісня у виконанні «Чумаків».

3.30 хв. Спілкування про долю народної пісні ведеться з дослідником народної творчості і пісні: що несуть і повинні нести аматорські колективи, які використовують народні пісні?

4.23 хв. Василь Триліс:

«Чумаки» задумувались та виникали спонтанно та природно. У всіх живих системах є програма, що їх веде. Інколи людина занадто захоплена будуванням, плануванням, цим вбиває культуру.

5 хв. Про Освальда Шпенглера та його твір «Присмерк Європи».

5.40 хв. Закінчився період розквіту культури, який в Україні асоціюється з піснею.

6.10 хв. Особливість України така, що вона свою культуру не змогла, не встигла розвинути як слід (Європа свій період розквіту пісні давно пройшла).

6.16 хв. Перед Василем Трилісом все життя стоїть запитання: чи мусимо ми відмовитись від тої спадщини, що не дорозквітла? Чи воно так і буде, чи так і загине, як на дереві, що майже не дало плодів? Чи все це рветься до життя і шукає своє вираження до світла?

7.03 хв. Ведуча цитує Триліса: «Дуже славимо українську пісню та дуже мало її слухаємо». Чому?

7.30 хв. Занепад нашої культури полягає в тому, що найцінніші й найцікавіші речі стають незрозумілими нашим сучасникам.

Навіть музиканти використовують народну пісню як технічний мелодійний матеріал, душа пісні не торкає їх, втрачена для них.

8 хв. Про спів Оксани Петрусенко, про її дует з Частієм «Ой у полі вітер віє…» (в пісні закладено глибинний зміст, елементи народної етики – приховане, чисте кохання, еротику, що давала нове життя, а не лише задоволення).

9.43-11.36 хв. –  звучить дует О.Петрусенко і М.Частія «Ой у полі вітер віє..».

11.40 хв. Олеся Білаш: пісні, що виконувались метрами, зараз не вважаються цінним репертуаром для нинішнього покоління.

Сьогодні українська пісня звучить в значно видозміненому вигляді, у вигляді міксу.

12.25 хв. Ведуча: чи варто рятувати українську пісню, чи хай на ній проростає, що вже буде?

12.35 хв. Рятувати не в наших силах і не в нашій компетенції: це вирішується на рівні маси народу. Але пісню як явище забувають і тут не можна промовчати.

13 хв. Старі майстри не мали такої вокальної культури, техніки, дихання, як сучасні співаки, і записи були не дуже якісні.

Тепер співають як боги, але не розуміючи що. Відбулась деградація виконання народної пісні.

13.50 хв. Цікавий приклад – запис Костянтина Огнєвого «Ой кряче, кряче, да чорненький ворон» – один рядок спотверений, але сам запис приклад того, як пісня сама веде співака. Одна з найсумніших українських пісень.

15.10 хв. Треба навчитись слухати пісню, уважно вичитати текст, пережити зміст, промедитувати його, от тоді пісня поведе за руку.

16.20–19.05 – звучить запис Огнєвого

 

 

 

З 0.30 хв. до 4.15 хв. – пісня «Ой наступала та чорна хмара», хор «Чумаки»

4.38 хв. Олеся Білаш: питання щодо критики колективів радянської доби, що використовували народну пісню; хор ім. Г.Верьовки славлять як радянський кітч

З 5.20 хв. Василь Триліс: хор Верьовки дійсно утвердився як радянський кітч, бо була потреба в цьому.

З 6.30 хв. до 8.20 хв. – пісня «Ох і не стелися, Хрещатий барвінку», хор «Чумаки»

8.25 хв. О.Білаш: на новому поприщі з`явились гурти типу «Дахи Брахи»

8.40 хв. На думку Триліса це не автентика і не кітч, а гірше!

8.45 хв. Сучасні діячі на всіх поприщах культури викаблучуються як можуть.

9.30 хв. – О.Білаш про те,  що звучить в радіоефірах, яке вона українською культурою назвати не може

9.55 хв. В.Триліс: всі ці гурти зізнаються, що вони творять не національну, а наднаціональну культуру.

10.25 хв. – О.Білаш про позицію щодо культури

10.50 хв. В.Триліс сучасну музику, культуру та усякі витребенькі не сприймає, не любить, бо вони витіснили вагому давно культуру. З тим нічого не зробиш, але В.Триліс сподівається на продовження справжнього в наш час.

12.20 хв. – гарний приклад – новий, вишуканий запис Валерія Ясиновського на слова Франка (пісня створена на основі старих форм)

13.05 хв. Простота – велике диво народної пісні.

15 хв. О.Білаш звертається до молодих з проханням не втратити народну пісню.

15.40 хв. В.Триліс не любить конкретних пропозицій, щодо збереження народної пісні – це діло всього суспільства. Ідея часто небезпечна річ – може охопити маси і привести не туди, куди треба.

16.10 хв. Василь Триліс молодим: «Нікому нічого путнього не світить, коли вони відірвались від коріння».

Порада: вчити давні пісьні, не підробки ХХ століття. Кілька сотень пісень бажано знати напам`ять, інакше творчість буде народжувати самих покручів та уродців.

 

З 18.05 хв. – звучить пісня В. Ясиновського «Зелений явір» в супроводі Оркестру народних інструментів Національної радіокомпанії

 

20-21.09.2017, радіоканал «Культура», передача «Чари музики», ведуча Олеся Білаш, тема «Доля української пісні», в студії керівник чоловічого хору «Чумаки» Василь Триліс.

 

1.12.2017

 

Народна пісня як частина народної медицини

 

«Як і навіщо вчитися співати», Василь Триліс


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку