Головна » Україна в епіценрі світових воєн: історія та сучасність

Україна в епіценрі світових воєн: історія та сучасність

Мета Круглого столу:

2014-й став роком ювілеїв трагічних історичних подій, які докорінно змінили Європу та, без перебільшення, увесь світ. Дві криваві світові війни залишили по собі глибокі тріщини у післявоєнному суспільстві та визначили розвиток людства на десятки років. Разом з тим 2014-й рік може стати точкою відліку інших, не менш драматичних історичних подій, в першу чергу для України.

Якщо прийнято вважати, що Друга світова війна була спровокована нерозв’язаними протиріччями першої, то витоки нинішнього конфлікту, що розгортається на території України і ризикує вийти за її межі, слід шукати, серед іншого, у проблемах недоосмислення досвіду світових воєн, у його міфологізації, передовсім на пострадянському просторі.

Ініціатори нового збройного конфлікту апелюють до героїчного минулого воїнів-визволителів часів «Великої вітчизняної війни» та необхідності відновлення «історичної справедливості», а у тезі про «народ-переможець» формулюючи для себе певну індульгенцію для майбутніх «перемог над фашизмом». Таким чином історія в Україні та Росії використовується політичними колами як засіб маніпуляції свідомістю своїх громадян. Суспільство відносилось не критично до суперечливих моментів недавнього минулого. Тому чимало уроків історії залишилися для нас незасвоєними.

За допомогою цієї дискусії ми хотіли би розібратися, чому втретє за століття Україна стає епіцентром світового протистояння та ареною боротьби за власні інтереси інших, більш впливових держав, і яку роль відіграє в цьому «битва» різних історичних трактувань. Ми вже сплатили дуже велику ціну за тяглість радянської історичної інтерпритації та домінування її в Східних областях України та в Криму, тому зараз дуже актуальною є спроба осмислення суті та причин протипоставлення різних «моделей пам’яті» та пошуки перспектив запобігання їх поляризації в різних регіонах країни.

P1160938
1 хв. – презентація форуму, що має відбутися 16–17 квітня 2015 на тему «Україна 2014–2015. Спадок світових воєн та досвід окупації» (див. огляд форуму)

2.10 хв. – дискусія №1, тема «Україна у світових війнах», представлення доповідачів

Питання до дискусії:

Місце України у Світових війнах – чому дві світові війни відбувалися на теренах України?

Чи опинилася Україна знов в епіцентрі світового конфлікту?

Україна як суб’єкт Світових воєн – колоніальний аспект.

Віталій Нахманович

Віталій Нахманович

З 3.50 хв. – виступає Віталій Нахманович

Українські землі (Україна) весь час знаходились в полі зіткнення різних цивілізацій (2-х чи 3-х).
Зараз стикаються і конкурують домодерна (станово-корпоративна), модерна (національно-державна) та постмодерна (глобальна мережа) моделі цивілізацій.
Зараз час закінчити 1-у світову війни як зіткнення домодерної і модернової цивілізацій;
2-а світова війна не була лише продовженням 1-ї; 3-й етап зіткнення – Холодна війна.

  «Про війну на Донбасі», Роман Семисал (у зв’язку з другою річницею початку АТО в Україні)

З 9 хв. – три типи зіткнень між цивілізаційними моделями у світі; всі три типи відбуваються в Україні.

 

 

11.15 хв. – Уроки І світової війни:

а) криза соціал-дарвинізму (політичного та економічного лібералізму);
б) загроза класової боротьби (російська революція).

Перемога держав націоналізму і фашизму – логічна відповідь на ці уроки.
Національна єдність протиставляється класовій розбіжності (перемагає її).

13.18 хв. – Уроки II світової війни:

Расова ідеологія засуджена.
Ліволіберальна ідеологія – реабілітована через роль СРСР в історії.
У відповідь створюється НАТО.
Також йде свідомий розпад колоніальних імперій (Британія).
Створюється ООН.
Спроба знайти стандартизований історичний процес виявилась марною, вона призводить лише до появи спрощених моделей суспільства.
Проблема є і з пошуком універсальної моралі.
Історія – має бути об’єктивною.
Ідея Бога дає свободу людській волі. Відмова від Бога – звільнює від відповідальності.
В сучасному суспільстві зникає баланс прав і обов’язків.

16.50 хв. – постмодернізм – криза пошуків законів історії
Абсолютизована (в постмодернізмі) ідея індивідуалізму та особистих розбіжностей.
Постмодернізм – пасивна ідеологія.
Задача – співпрацювати на основі розбіжностей.
Україна може стати полем такої співпраці, але їй слід відмовитись від комплексу меншовартості.
Теза «Яким ми бачимо майбутнє, так ми трактуємо минуле» (які потреби, такий і історичний наратив (трактовка)).

Оксана Дудко

Оксана Дудко

З 22.12 хв. – виступає Оксана Дудко

«Український контекст і Перша світова війна»

Події в Україні актуалізують питання I світової війни.

Два аспекти:

1. академічний вимір,

2. публічна історія.

Західні медіа оминають увагою Східну і Центральну Європу, але з’явилась стаття в «Нью-Йорк таймз» про битву на горі Маківка.
25 хв. – праця Крістофера Кларка “Сновиди: Як Європа пішла на війну 1914 року” – все більше згадується та відмічається роль Росії як агресора.
Оцінюючи український національний проект важливо бачити загальне тло (картину) I світової війни.
I світова війна 1914–1918 рр., деколи 20–23 рр. (її кінець), далі мова про тридцятилітню війну, тепер вже столітню.
«Було довгим XIX ст., а ХХ коротке», тепер аналізується «довге ХХ століття 1914-2014 рр.». Україна стає в епіцентрі світових подій.
Наративу на I світову війну не було в Радянському Союзі, бо не було запиту на нього.
В Росії він нині формується, відбувся «ревізіонізм».

Ірина Склокіна та Кирило Савін

Ірина Склокіна та Кирило Савін

З 35.03 хв. – виступає Ірина Склокіна

  Над Києвом – риторика війни

Пам’ять про ІІ світову війну – її наукове зацікавлення.
Пропонує сконцентруватись на проблемі колоніального виміру участі України у двох світових війнах.
Венді Лауер, Тімоті Снайдер – фундаментальні праці з цього питання, хоче інтерпретувати образ України в ключі самоколонізації: сприйняття самих себе як жертв, як колонізованих, як лише об’єкту історії, не творців історії.

 

 

 

Роль жертви перекладає відповідальність на когось і дозволяє забувати про власні історичні провини, водночас зберігається риторика про роль «визволителів світу від зла фашизму».
Радянські моделі поглядів на ІІ світову війну активно використовуються сьогодні у трактуванні конфлікту на Східній Україні (збройному і медійному). Порівняння Путіна з Гітлером має конкретні історичні підстави.

«Кожний називає фашистами всіх, окрім себе» – наслідок колоніальної реакції на панівний дискурс, що «накидає» нам Росія. Симетричної відповіді ми не маємо, українці лише захищаються.

Штампи ІІ світової активно використовуються в культурному осягненні війни в Україні, є проблеми винайдення нової естетики, нової мови для осягнення проблем смерті, війни, вшанування загиблих.

Поширений стереотип пасивних жінок, що очікують, жінок-жертв.

Що можна протиставити? Це принципово важливо. Альтернативні стратегії мають призвести до надання Україні суб’єктивності та допомогти усвідомити власну відповідальність.

 

Питання і коментарі доповідачів та присутніх:

 

 

 

Відповідь на питання про два типи імперій: Британська (класичні колонії) і Римська (поглинання та нав’язування) імперії; останню модель втілює Росія.

Віталій Нахманович (відео): про стосунки Великої Британії та Ірландії, некоректність порівняння ситуації в Донбасі з іншими; європейську модель поведінки: повстанці відмовляються від збройної боротьби, їм йдуть на поступки.

В Україні відбувається зіткнення цивілізацій.

З 3.40 хв. Ірина Склокіна (відео)

Застереження від однозначних приписів (штампів сприйняття) щодо певних територій.
Зараз в світі панують множинні, чи гібридні ідентичності, в одному місті співіснують домодерні, модерні і постмодерні практики життя.

  Фільм-колаж «Війна всередині і ззовні (відголоски війни)»

 

 

Питання (відео): суб’єкту Україна не було в І світовій війні, в ІІ з цим трохи краще, але постає питання власної волі.
Чи стала Україна суб’єктом зараз?

З 1.30 хв. – Віталій Нахманович
З точки зору Заходу ми зараз заміщаємо Балкани.
Наративи не можна будувати у відповідь на чиїсь, не можна існувати в реактивному стані, це не продуктивно.
Наратив, має будуватись, виходячи з проекту майбутнього, але в нас його ще немає.
Сучасна Росія походить не з Київської Русі, а з Золотої Орди і цивілізаційно, і історично.

З 4.40 хв. – Оксана Дудко

Два погляди на світові війни:

1) Героїзація (і створення національної держави – як в Польщі).
2) Велика гуманітарна катастрофа.

І. Героїзація:
1. Героїзація імперського досвіду
2. Героїзація національної держави
3. Історія певного виключення (одні частини суспільства домінують над іншими) – небезпечний наратив для сучасної України

ІІ. Велика гуманітарна катастрофа:
Як історичне включення, що приєднує різні групи, різних гравців – це продуктивно для України зараз.

 

 

Ольга Мартинюк (відео): про радянський міф Жовтневої революції 1917 р., про переоцінку його в Україні, яка почалася від 1991 р. – впроваджується ідея визволення від Росії.
Але час між революцією 1905–1917 років важливий для України; були запроваджені (вперше) свободи преси, політичних зібрань, запроваджено парламент, існувало конкурентне політичне поле, в якому співіснували праві – російські націоналісти, ліві (прогресисти) – українські націоналісти (в Росії праві і ліві боролись на грунті класових та політичних питань).

 

Кирило Савін (керівник Представництва Фонду ім. Г. Бьолля в Україні)

Кирило Савін (керівник Представництва Фонду ім. Г. Бьолля в Україні)

Віталій Нахманович — провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Оксана Дудко — кандидатка історичних наук, керівниця проекту Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

Ірина Склокіна — кандидатка історичних наук, викладачка Харківської академії культури.

Ольга Мартинюк — викладачка історії в НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Дискусії були організовані Представництвом Фонду ім. Гайнріха Бьолля та проведені в Музеї історії м. Києва. Дата: 26.11.2014.

Україна в епіцентрі світових воєн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.07.2015

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку