Головна » Леся Українка і жіноча література XX століття

Леся Українка і жіноча література XX століття

 

 

О.Забужко закликає очиститись світлом класиків.

«Нація складається не з живих обивателів, а з мертвих героїв» – Шопенгауер

 

1 хв. Герої ті, хто пише нам довгострокові стратегічні програми.

1.45 хв. Єдиний спосіб опанувати своє життя й отримати ключ до цих програм – література (треба читати класиків)!

4.10 хв. Тема лекції – тема жіночого начала в модерній українській культурі, яка архетипально представлена лицаресою – Лесею Українкою.

5 хв. – радить свою книгу «Notre Dame dUkraine: Українка в конфлікті міфологій» (висвітлено міф лицарства української культури від середньовіччя, козацьких часів, до малоросійського дворянства середини і кінця XIX століття, що переросло в українську інтелігенцію)

6.35 хв.

Три константи будь-якої культури (за Миколою Шлемкевичем):

  1. Етос.
  2. Ерос – естетично-емоційне начало.
  3. Логос.

8.14 хв. – про середовище, що в прямому сенсі породило Лесю Українку (кирило-мефодіївці, за ними – покоління громадівців (старої і нової «Громад»))

8.27 хв. Михайло Драгоманов (дядько Л.П. Косач) – ідеолог, мотор українського політичного відродження, не лише українського, а й усієї ліберальної Росії (після Герцена – наступний мислитель високого класу).

8.48 хв. Прочитання 2-х постатей старої «Громади» Драгоманова й Антоновича і переосмислення їх спадку – ключ до розуміння засад української політичної філософії модерного періоду.

9.20 хв. – про псевдонім письменниці (титул замкненої конгрегації, символ приналежності до ордена посвячених, таємного товариства)

10.05 хв. Це псевдонім М.Драгоманова, який згідно з Ємським указом 1876 року імператора Олександра був висланий, «как положительно опасный в крае агитатор».

М.Драгоманов – перший політичний емігрант, всі публікації підписував псевдонімом Українець.

11.25 хв. Драгоманов вжив цей псевдонім як символ політично-партійної приналежності не першим, за 30 років до нього його вжив Микола Гоголь.

12.40 хв. Гоголь для громадівської інтелігенції був останнім замикаючим 200-літньої традиції малоросійської шляхти, що мала спроби БУТИ в рамках Російської імперії (тут Драгоманов полемізував з Грінченком) і сповняти під чужим урядом фатальні національно-крайові задачі; тоді відбувалась інтелектуальна еміграція до Москви.

15.30 хв. Основні задачі ХVІІ ст., із якими Україна не впоралась би самотужки:

  1. Колонізація півдня і отримання доступу до моря (боротьба з Туреччиної) – була розв`язана після російсько-турецької війни ХІХ ст.
  2. Усунення поляків з українських етнічних територій (союз з Московщиною – був стратегічно вимушеним вибором).

17.25 хв. Історик (народницький) Грінченко мислив в категоріях пошуку безпосередніх кривдників. Драгоманов був зіркішим.

18 хв. І Антонович, і Грушевський були свідомі щодо парадигми Драгоманова, вони робили велику політику.

18.30 хв. Зараз української політичної еліти нема! Це і не еліта, і не політична (рівень наперсточників). Політика – мистецтва управління суспільством в інтересах самого суспільства.

21.15 хв. – про втрату аристократизму, шляхетності України, відсутність якої драматично дається взнаки – є в книзі – magnum opus «Музей покинутих секретів» О. Забужко

21.40 хв. – про термін «хамократія», який вживали громадівські еліти ХІХ ст., що в наш час набув буквального значення; про типологічні процеси навколо (Україна – не острів) й розшляхетнення історії, що призвело до печального стану в ХХ столітті.

22.40 хв. Міф Л.Українки на суто психологічному, емоційному рівні для нас залишається незрозумілим, вона з усіх класиків нам найбільш чужа (іноземка), бо української аристократії – нема в ХХ столітті.

24.24 хв. Леся Українка провідник по втраченій українській культурі.

26 хв. Оксана Забужко пропонує зосередитись на авторському міфі, що Леся Українка спромоглась сповна втілити і реалізувати, його жіночій іпостасі (єдина, хто це зробив, окрім Т.Шевченка).

27.30 хв. У ХХІ ст. (почалося з ХІХ ст.) відбулося піднесення рівня історії до історії мас завдяки демократизації (задіяні різні групи населення, в т.ч. жіноцтво стало гравцем-учасником).

29 хв. Поїзд фемінізму рушив вже давно. Радянська версія авторитаризму була патріархальною, лицемірила стосовно жінок, формально надала жінці права: жінки були рабами, як і чоловіки, але лише під подвійним пресом.

31 хв. Жіноцтво в історичних процесах має право грати за своїми правилами і бути собою.

31.30 хв. Вихід в площину культури: знати правила – пізнати себе (самопізнання – це говорити про себе в 1-й особі).

З 32.30 хв. Ми – в полоні стереотипів. Знати насправді, яка я і чого я хочу від себе, – культурний фемінізм.

33.33 хв. Сучасна цивілізація і сучасна культура жінок на належному рівні досі не знає!

Жінки недовивчені як вид!

Писати від 1-ї жіночої особи почали в європейській культурі пізно: в часи Французької революції, потім це підхопили англійки. Тобто маємо 200 років неперервної тяглості, яка потребує реставрації.

  Фільм «Леся Українка. Місія»

35.15 хв. В українській традиції – Марко Вовчок, яка ще копіювала Жорж Санд в поведінкових стратегіях, але це голос українського жіноцтва в народних оповіданнях.

За нею – Олена Пчілка – недооцінена досі унікальна постать, Леся Українка – феміністка у другому поколінні у праві бути собою.

36.30 хв. Леся Українка у своєму міфі переписує європейську і українську історію з жіночої точки зору.

37 хв. – №1 в списку рекомендованої літератури – 20 драм Лесі Українки (21 –  з «Іфігенія в Тавриді»)

Вся історія людства в європейській традиції крутиться і зав`язана довкола теми жіночого лідерства!

«Лісова пісня» – українська версія легенди про Грааль (лицарська міфологія).

«Камінний господар» – вершина міфу, пам`ятник умираючій лицарській культурі й чуттєвості.

38.15 хв. Тема жіночого лідерства у Лесі Українки – найнагальніша, найнеобхідніша до прочитання й пізнання.

40 хв. – про акцію Громадського сектору «Євромайдану» – жіночий протест з дзеркалами

45.10 хв. Жіночий вплив може бути ошляхетнюючим, а може бути – й ні, про це й попереджає Лариса Петрівна Косач в найбільших актуальних драмах «Кассандра» й «Камінний господар».

46.46 хв. Леся Українка дуже випередила свій час у прозі, яка досі недооцінена.

47 хв. – у видавництві «Комора» вийшла антологія жіночої прози «З непокритою головою» (оповідання за ХХ століття)

Всі українські авторки – з оповідань Л.Українки.

48 хв. Так не писали в європейській літературі, як Леся Українка в оповіданнях «Над морем», «Приязнь»; О. Забужко про своїх «Дівчаток» – душевна-емоційна ініціація у 12-14 років проходиться з найближчою подружкою, дівчата вчаться стосунків з дівчиною, у діалозі на рівні «я–ти»; хлопці – навчаються у зграї, колективі з ієрархією;

50 хв. Чоловіки про себе як вид виписали майже все.

Універсально-видовий жіночий досвід досі не виписаний, не проговорений, не систематизовані самі моделі поведінки.

51.50 хв. Драматично-іноваційне, те, що розкрила феміністична теорія в 60-х – 70-х роках на Заході (Юлія Крістева: «Жінка, яка отримує владу може стати стовпом репресивної системи», 1973 рік), про це попереджає Леся Українка від твору до твору (мотив двійниковості, різних типів жіночої самореалізації).

53.40 хв. Найповніше ця тема розкривається в міфі про Троянську війну; трагедія Трої – трагедія Кассандри, антагоніст Кассандри – Гелена Троянська – слабка жертва, пасивна краса, та, за яку воюють, вона не є суб`єктом; один з найглибших архетипальних міфів  європейської культури.

55 хв. Гомер працює з образом Гелени, трактат Лессінга (хрестоматійний для історії культури)

«Лаокоон, або Про межі живопису і поезії» (в чому різниця мистецтва слова і мистецтва живопису).

Гомер не дає прямого портрета, якогось опису Прекрасної Гелени, а показує дію-вплив її вроди.

57.57 хв. Єдиний з європейців – Шекспір в «Троїлі і Крессиді» бачить Гелену як людину, маніпулятивну суку (буквально).

 

2 год

 

Ціла драма 1908 року «Касандра» має теми маніпуляції масовою свідомістю (до епохи тоталітаризму, до світових воєн!).

Касандра – служить істині як жриця Афіни (мудрості), бачить смисли процесів, що розгортаються навколо.

1.15 хв. Люди відмовляються бачити те, що бачить Касандра, бо паралізовані на рівні базових інстинктів (сексуальний інстинкт також задіяний), зомбовані. Тобто люди не лише за гроші колаборують зі Злом!

3.30 хв. Леся Українка зчитує те, що є у Гомера, але зосереджує увагу на тому, що пропускали повз багато поколінь авторів.

Касандрі найважче від зомбування, параліча волі суспільства Трої (цитується уривок драми).

5.10 хв. Касандру (вродливу жінку, другу за вродою після Гелени) покарав Аполлон за те, що вона йому відмовила: тепер ніхто не віритиме її провіщенням (античні боги мали плотську, людську поведінку, були мстивими).

7 хв. Чому люди піддаються маніпулюванням?

Чому хочеться блокувати некомфортну інформацію?

7.30 хв. Улюблений образ з драми Оксани Забужко – брат-близнюк Касандри – Гелен, темний пророк, жрець, віщун; задовго до постінформаційної доби, де невідомо кому вірити, розкриває механізми маніпулювання масовою свідомістю: все починається на рівні цінностей.

  Історія літератури: коротко про головне

8.55 хв. Правда – моральний закон, що має правити суспільством (за Кантом) для нормального його існування.

 

Цинізм в ціні

 

9.35 хв. Гелен демонструє політичний цинізм, коли ставить під сумнів цінність будь-якої правди. Все на світі може бути об`єктом маніпуляції, все можна переграти (цитується драма).

10.45 хв. Оруел прийде лише через 30 років.

12 хв. Тема пророка, що служить принципу суспільного блага й морального закону, і лжепророка, що отримує кайф від влади над людськими душами, інтелектуала й псевдоінтелектуала актуальна. Виявляється, комусь приємно дурити людей. Це і є образ сучасного політика й політтехнолога.

14.30 хв. Ще цікавіше розвивається маніпуляція в жіночій версії (через сексуальні практики) в «Камінному господарі».

15.30 хв. Найкращий Дон Жуан в європейській літературі – в цій драмі, в тому числі через те, що вперше отримав рівноправну партнерку.

16 хв. 5-актна драма з 4-а різними персонажами про різні типи й способи влади. Драма, в якій жіноча влада (Донна Анна – акула, що використовує потрібних чоловіків – типовий персонаж ХХ століття) призводить до краху Дон Жуана, що може перемогти в суспільстві, де жінка закрита, в хіджабі (не буквально).

Він – не Казанова, він – в погоні за владою-впливом, а використовує соціально-інтелектуальну фору перед слабкою жінкою.

19 хв. Дон Жуан – ідеальний хіпстер, хоча сам себе вважає лицарем волі, що долає громадські норми (типаж ювенільного бунту Заходу 60-х років ХХ століття).

20.15 хв. У Тирсо де Молино з`являється 1-й літературний Дон Жуан. Леся Українка повертає Дон Жуану первісний зміст: він брехун, кривдник жінок, антилицар.

Лицар – оборонець вдів і сиріт, носій моральних норм, орден сам в собі (лицар – воїн і жрець, релігія в собі).

Романтики – піднесли на щиту образ Дон Жуана як романтичного адепта волі.

21.40 хв. Дон Жуан – сваволя. Свобода передбачає обов`язок і відповідальність, є атрибутом зрілої особистості. Зараз свободу й сваволю не розрізняють.

«Права без обов`язків – сваволя» – слова Командора.

22.30 хв. Донна Анна знає, як використати Дон Жуана, бо розуміє його. Донна Анна –кошмарна жінка.

23.25 хв. – цитується останній діалог її з Дон Жуаном

24  хв. Полестити чоловіку – один з надійніших способів проманіпулювати ним!

26.40 хв. Версія поразки Дон Жуана і Дони Анни у Лесі Українки подана через призму лицарської культури: спілка, що не пов`язана вищою метою, завжди доходить до поганого кінця, неминучо деградує до криміналу.

29.20 хв. Останні роки Леся Українка передчувала, читаючи газети, до якої катастрофи людство йде (влада перейде до свавільців, блатних) і аж чорніла з цього.

30.40 хв. Мотив посмертної помсти лицарства – у діях Командора і Долорес (релігійно-містична надія Лесі Українки).

31.15 –36.15 хв. – цитує власний вірш «Бульвар Лесі Українки» 2007 р., передумова написання

 

Відповіді на запитання

36.30 хв. – про запис голосу Лесі Українки

–  О. Забужко не знає долі запису

 

37.12 хв. – про книгу ««Let my people go»: чи сьогодні актуальна?

Висновок автора: в книзі є синхронна діагностика подій, що виявила системні помилки, які пізніше обернулись великою катастрофою.

 

38.40 хв. – Леся Українка і Оскар Уайльд, сильна жінка і сильний гомосексуальний чоловік, хто більш потрібний суспільству?

– слід слухатись морального закону в собі, а щодо героїзації, то треба знати свій спадок!

 

40.38 хв. – щодо ролі гнозису в світогляді Лесі Українки

– є два розділи в книзі Оксани Забужко про індо-гностичну традицію; книга накреслила мапу білих плям в українській культурі

42.35 хв. – радить почитати листи Лесі Українки, які вона писала у віці до 30 років

43.10 хв. – про оцінку постаті Лесі Українки і заздрість швецької поетки Марі Філкерберг щодо володінням скарбом – на тему 42 роки життя і 16 томів творів!

45 хв. – питання щодо екранізацій жіночої прози

– кіно найбільш ефективний спосіб масофікації, популяризації літератури

Оксана Забужко вважає, що був би шикарний серіал за «Сестрами Річинськими» Ірини  Вільде – епос, долі 5-х дівчат з однієї сім`ї.

  «Юрій Шевельов як есеїст», Оксана Забужко

48.10 хв. – просять прочитати вірш з луцьких судових книг про братову

– українська жіноча література починається з 1575 року з вірша Олени Копоть-Журавницька (пасквіля на братову)

50 хв. – книги, що порекомендували б студентам

– власні книги на ціле життя – «Вінні Пух» та «Гамлет»

51.15 хв. – про навчання О.Забужко

– є гендерна різниця (досліджували американці): успішним жінкам треба пройти крізь систему, довести, що ти за стандартами системи найкраща, тільки тоді тобі дозволяється бути собою; ми всі дівчата-відмінниці; чоловікові можна не бути всюди 1-м; в сучасній суспільній структурі у жінки менше місця для маневру

52.30 хв. – про книгу Кларисси Пінколи Естез «Та, що біжить з вовками. Жіночий архетип в міфах і оповідях» (про жіночі архетипи в казках і міфах світу)

– обережне сприйняття

52.45 – щодо організації «Фемен»

– це фейковий фемінізм, проект, що створений для дискредитації фемінізму та інших дескридитацій, це політичний симулякр

54.30 хв. – «Музей покинутих секретів» – книга №1 Оксани Забужко

54.38 хв. – питання щодо Соломії Павличко й українського постмодернізму

– порівняння кульгають, але Оксана Забужко вдячна С.Павличко, яке в 90-і роки зробила багато для розмороження образу Лесі Українки (інтелектуали деконстрюють міфи); кожне покоління має перекласти класиків на свою мову.

«Notre Dame dUkraine: Українка в конфлікті міфологій» присвячена С.Павличко (була обіцяна їй).

56.30 хв. – антологію відкривала би цим віршем Олени Копоть-Журавницькою – пам`яткою українського бароко; передісторія написання, писаний тодішньою українською літературною мовою; це було за 200 років до «Енеїди» Котляревського

– цитує вірш-пасквіль

 

Цитати до лекції з книги Оксани Забужко «Український палімпсест»:

«…Оскільки Леся Українка – одна з найважливіших європейських письменниць ХХ століття, а в Україні лише невеличка групка літературознавців так її сприймає, то її спадщина, відповідно прочитана, може змінити уявлення і про українську ідентичність, і про український національний проект. Наново прочитуючи й аналізуючи тексти Лесі Українки, можна піти за ними, як за Беатріче у Данте, знаходячи численні нові стежки або загублені мотиви не лише в українській, але й ширше – у європейській культурі…»

«…Коли я дивлюся на себе з перспективи часу, думаю, що Леся Українка є частиною мого власного літературного родоводу, починаючи з «Кассандри» і «Камінного господаря», які я читала ще дівчинкою. Пізніше, свідомо чи напівсвідомо, я зверталася до неї у своїй творчості. Я сказала би навіть, що, якби не моє захоплення Лесею, якби не своєчасність появи творів Лесі Українки, мене – такої письменниці, якою я є сьогодні, – ймовірно, не було би…»

«…Спробу «скалічити» Лесю було здійснено спершу за радянських часів, а потім у 90-х роках минулого століття, за часів незалежної України, цей її образ закріпився у школі вже начебто невідворотно, на правах канону, а з усієї її творчості там залишилась лише «Лісова пісня». У результаті ми отримали образ письменниці, яка була закохана у волинські ліси і вдягалася в українське національне вбрання, що має небагато спільного з її справжнім портретом. Увесь геній Лесі Українки зник, бо ж із такого «канону» випали всі ті її твори, в яких він проявився найбільше, передовсім її драматургія…»

«…Леся Українка у драмі «Камінний господар» створила перевернутий образ традиційного Дон Жуана. У її драмі Дон Жуан наділений рисами, що традиційно вважаються жіночими, а Донна Анна, яка у творах інших митців показана як жертва, має якраз чоловічі риси, що традиційно приписувалися Дон Жуанові. На мою думку, ця драма в європейській літературі ХХ століття є найкращим прикладом Дон Жуана à rebours, написана жінкою, що вже саме по собі має зацікавити європейський театр ХХ століття…»

«…Той факт, що Леся Українка дотепер не прочитана належно, що не прочитана вся її глибина, – це втрата не лише для української культури, але й для європейської думки, зокрема політичної, феміністичної та інтелектуальної історії Європи ХХ століття…»

 

2.02.2014, тема лекції «Леся Українка і жіноча література XX століття». Лекція відбулась в рамках курсу «Історія літератури в авторах і текстах», створеного освітньо-громадською організацією Культурний Проект. Лектор – письменниця, поетеса, есеїстка і публічна інтелектуалка Оксана Стефанівна Забужко.

3.09.2017


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку