Головна » «Музика Праукраїни та її відлуння у Санскриті» в однойменній книзі Василя Кобилюха

«Музика Праукраїни та її відлуння у Санскриті» в однойменній книзі Василя Кобилюха

МУЗИКА ПРАУКРАЇНИ, ВАСИЛЬ КОБИЛЮХ

У червні 2015 року в тернопільському видавництві «Мандрівець» побачила світ нова книга львівського санскритолога Василя Кобилюха «Музика Праукраїни та її відлуння у Санскриті».  Автор присвятив свою працю знаменитій українській поетесі та композиторці 17 ст. Марусі Чураївні, що прославила Козацьку Україну багатьма піснями та маршами. Книга містить такі розділи: «Вступні завваги щодо музики Праукраїни», «Найдавніша історія музики Праукраїни», «Кобзарі, бандуристи, лірники. Назви музичних інструментів у Санскриті», «Велетні України».

У першому розділі автор робить загальний екскурс в історію, щоби показати витоки пісенної культури українців від давнини до 20 ст. Від Гомера до Соломії Крушельницької показує тяглість музичного світогляду праукраїнців, його невичерпне багатство та зрілість. Василь Кобилюх акцентує увагу читачів на народних витоках пісенного мистецтва, його тисячолітній скарбниці премудрості та величі, що так гармонійно і прегарно передає музикальність української душі та широту голосової палітри виконання різних музичних творів. Санскритолог переконаний, що саме краса природи Карпат надихнула праукраїнців до пісенної творчості і щиро завдячує усім небайдужим людям, котрі так дбайливо зберегли для прийдешніх поколінь неоціненні пісенні перлини. Віддає шану авторам славня України — Павлові Чубинському та Михайлові Вербицькому. Повертається у минулі століття, щоб згадати славетну Марусю Чурай, відновити її добре ім᾽я, показати велич її таланту, чистоту душі та народну мудрість, якою вона щедро обдарувала свої пісні. Приділяє значну увагу пісенній творчості видатної когорти українських співаків та композиторів, з-поміж них виокремлює такі імена: Микола Дилецький, Марко Полторацький, ГенрикТопольницький, Максим Березовський, Артемій Ведель, Гордій Гладкий, Семен Климовський, Дмитро Бортнянський, Микола Аркас, Остап Нижанківський, Василь Барвінський, Дмитро Котко.

Другий розділ книги «Найдавніша історія музики Праукраїни» подає важливі відомості про давні музичні інструменти праукраїнців– сопілки, мізинський секстет із кісток мамонта, арфи, цимбали, сантини, скрипки, бандури, кобзи. Дослідник охоплює найширший ареал територій, на яких проживали праукраїнські племена (від Карпат до Індії) та великий часовий проміжок (150 тис. років до Р.Х. – 20 ст.), щоб показати розвиток та поширення музичних інструментів. Також читаємо витлумачення із санскриту слова «музика», лексеми Муза та назв вище перелічених музичних інструментів.

Третій розділ дослідницької праці Василя Кобилюха знайомить читачів із провідними кобзарями України 19—20 ст. Дмитром Скориком, Павлом Гащенком, Самійлом Яшним, Петром Сіроштаном, Остапом Вересаєм, Самсоном Веселим (Царем).  Далі читаємо десятки дбайливо зібраних для найдетальнішого висвітлення перед широким читацьким загалом біографічних відомостей про українських бандуристів 20 ст. родом із Галичини, Полісся, Поділля, Київщини, Полтавщини, Дніпропетровщини, Слобожанщини, Кубані. Автор складає найщирішу шану дослідникам української музичної культури Гнатові Хоткевичу, Опанасові Сластіону, Григорію Нудьзі, Богданові Жеплинському, Григорію Китастому, Олексі Ющенку, Іванові Гончару, Миколі Шудрі  за їхній величезний внесок у духовну скарбницю нашого народу.  Водночас полемізує із Володимиром Кушпетом – дослідником мандрівних співців-музикантів, котрий у своїй книзі зображає кобзарів жебраками, не розуміючи високої просвітницької місії бандуристів. Тішить санскритолога зокрема те, що чимало жінок – берегинь української пісні – продовжили добру справу гри на бандурі, започатковану чоловіками, влились з ними в один потужний пісенний стрій, своїми дзвінкими голосами і чарівним виконанням підсилили могутній співочий голос України. Згодом через переслідування і заборону кобзарського мистецтва чимало наших кобзарів та бандуристів емігрували у США, Австралію, Аргентину, щоб там продовжити славну кобзарські школу та традиції, аби не зникли з лиця землі наші народні пісні та думи і з проголошенням Незалежності України повернути рідній Неньці свій талант у великому розквіті та потужній духовній силі. Як показала історія України, де б не були українці по світах – всюди  з ними були кобзарі та бандуристи, а також лірники, скрізь звучала наша дума і пісня. Автор книги вважав за потрібне подати інформацію про історію та значення назви Кахтир, як ще називали Вустинські книги – літописи українського народу. Нарешті українці дізнаються правду про пісню «Ой ти Галю», бо не благородні козаки прив᾽язали її до сосни косами, а … дикі хозари!

Значна частина найбільшого за обсягом третього розділу книги присвячена ще й музичним інструментам – лютні, трубі, решетові, бугаю, зозульці, деркачеві, калаталу, билові, торбану, домрі, бубону, барабану, литаврам, тулумбасові, свирілі, ріжку, дримбі, трембіті, сурмі, дуді, лірі, гуслям, гучкові, брязкальцю. Звичайно, що автор подає значення цих назв крізь призму санскриту і ми маємо чудову нагоду зануритися у тисячолітню глибінь народження слів, щоб відкрити для себе таємниці слова.  І це ще не все. Із цієї книги ми дізнаємося значення музичних слів «ода», «соната», «дума», «славень (гімн)», «орган», «бас» і «тенор (голос)», «звук», «звучати», «співець» та похідних «ноти», «мелодія», « пісня» та ін. Окрему статтю Василь Кобилюх присвятив одному із найдавніших музичних жанрів українців –«ДУМКИ-ШУМКИ», якими захоплювався видатний український композитор Микола Лисенко.

Розділ «Велетні України» містить біографії та авторські роздуми щодо провідних українських діячів музичного мистецтва, зокрема Анатоля Вахнянина, Олександра Кошиця, Соломії Крушельницької, Оксани Петрусенко, Володимира Івасюка, Квітки Цісик, Павла Дворського, Степана Турчака, Павла Муравського, Анатолія Пашкевича. Не оминає своєю увагою знані музичні колективи «Тріо Мареничів», гурт «Соколи», тріо сестер Байко,  ансамбль «Ватра», хорову капелу «Дударик», яким дає високу оцінку і засвідчує їхній вагомий внесок в українську музичну культуру.

Підсумовуючи цей огляд, хочу висловити своє захоплення цією книгою, яка зібрала стільки важливого для української душі, такі найцінніші відомості про історію музики, які треба доносити до кожної школи та родини, щоб не лише вишиванками пишалися українці у свята, але й своєю великою музичною культурою, яку мусимо трепетно берегти, вивчати, реалізовувати на практиці, аби наші дума і пісня не вмерли, не загинули. Також хочу висловити щиру вдячність дослідникові Василеві Кобилюху, котрий так відповідально і вдумливо написав-впорядкував цю книгу-енциклопедію для усіх українців, щоб признавалися до своєї культури, не цуралися нашої пісні, співали під супровід бандури чи кобзи, і оживала наша народна душа, приспана підступними воріженьками. Низько схиляю голову перед усіма кобзарями та бандуристами України за їхню жертовну працю для нашого народу. Хай ваші імена будуть навіки вписані золотими літерами на дошки народної шани у кожному місті чи селі, де ви народилися, жили, співали, щоб ваші голоси і звуки ваших музичних інструментів лунали завжди і всюди та звідусіль кликали людей на вашу пісенну сповідь.

Ігор Ясенівський

16.09.2015

 

 

«Як і навіщо вчитися співати», Василь Триліс

«Народна пісня як частина народної медицини», Василь Триліс

Роль музики в житті (звернення композитора Миколи Григоровича Полоза)

«Відроджуємо в собі себе», Леопольд Ященко

 

Про Василя Кобилюха у статті «Україна — могутня володарка сонця»

Виступ «Зміст слів і назв, що походять від санскриту»

Книга «Душа Японії: айни очима українця і санскриту»

Книга (фрагмент) «Музика Праукраїни та її відлуння у Санскриті» — «Маруся Чурай»

Презентація книги «167 синонімічних назв Землі у Санскриті» (І)

Презентація книги «167 cинонімічних назв Землі у санскриті»(ІІ)

Презентація книги «167 cинонімічних назв Землі у санскриті»(ІІІ)

Стаття «Найдавніша метрика української мови – санскрит»

Лекція «Довести, що живий. Праукраїна й санскрит»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика