Головна » Національна ідея: від Кирило-Мефодіївського братства до УНР (екскурсія)

Національна ідея: від Кирило-Мефодіївського братства до УНР (екскурсія)

 

Екскурсовод представляє Музей історичного центру міста Києва (колишній Музей Шевченківського району): від вул. Толстого – до Михайлівського собору та Андріївської церкви, в цьому місці відбувались важливі події державного значення

 

Вулиця архітектора Городецького

Вулиця архітектора Городецького

 

1.15 хв. Саме в Києві відбулись найважливіші події революції 1917 року (Лютнева революція почалась в Петрограді).

2 хв. В Києві почалась наша культура, мова; це історичне місце й місто, що завжди зберігало сакральне значення.

3.20 хв. – про складнощі зі словами-назвами «Україна», «Русь», «Росія»

3.50 хв. Київ князів – від Андріївської церкви до Золотих воріт.

4 хв. – Київ ХІХ ст. в районі університету – пустирище, яри, окраїна

4.30 хв. – про важливість збереження старого історичного середовища

5.30 хв. – тема лекції

6 хв. – 1991 р. – надрукували списки «Книги буття українського народу» (Закон Божий)»,  (існувало 3-4 рукописних екземпляри), про авторів, написано двома мовами (українською і російською), 109 параграфів

«Книги буття українського народу» (Закон Божий)»Це був перший на теренах слов`янщини документ, який говорить нам, що ми – українці!

7.30 хв. – спогади екскурсовода про власну лекцію в Будинку вчених на тему «Кирило-Мефодіївського братства» та питання вченого Сергія Білоконя до неї: «Чому маємо стан руїни і того, що Україна лежить в могилі?»

8.50 хв. – зараз екскурсовод причину бачить у відходженні від християнської моралі, кумири-ідоли – гроші й влада

10.40 хв. – про ситуацію з українською мовою в часи кирило-мефодієвців: цитується «Книга буття українського народу»

11.20 хв. – про виразність періоду козацтва

12 хв. – в «Книзі буття українського народу»  поляки й росіяни називалися братами

Ідея Кирило-Мефодіївського братства – федерація слов`янських народів; основу її мала закласти Україна з центром в Києві: цитується останній пункт про непідлеглість та незалежність України

13.20 хв. – про карту Боплана, де виділена Україна; у 1187 р. – назва «Україна» вперше з`являється в літописах («Русь», «Малоросія», «Україна»)

14.10 хв. – в період революції ситуація була більш сприятлива, «Закон Божий» кирило-мефодіївців не було розповсюджено серед народу, його ніхто не читав

15.20 хв. – про заснування у 1834 р. університету; був побудований архітектором Беретті лише у 1843 р.;  перший ректор, біолог, етнограф, мовознавець, культурний та політичний діяч Михайло Максимович; університет починав роботу в орендованих будівлях на вулиці Круглоуніверситетській

16.50 хв. – про видатних випускників: Костомарова (російський історик) та його драматичну поему «Богдан Хмельницький», в якій звучить ідея створення історії народом

  На сторожі золотоворітського бізнесу

18.50 хв. – уривки з радянської історії (що і як подавалося в ній про часи революції 1917 р.)

19.40 хв. – центр переміщується з Петербурга (де була українська громада, видавались журнали) в Київ; Київ стає революційним завдяки полякам: про закриття Віленського університету та Кременецького ліцею; про Ботанічний сад коло університету та колекцію Зоологічного музею; про плац навпроти університету, де садівник та підприємець Карл Христиані розпланував Ніколаєвський парк

 

Пам`ятник Миколі І

Пам`ятник Миколі І

 

22.50 хв. У 1876 р. – в парку з`явився пам`ятник Миколі І, що заклав 1-й камінь університету

24.10 хв. – про поляків та їх опір (три повстання)

25 хв. – навчались історик Оглоблин, навчався і викладав Володимир Антонович (Михайло Грушевський – його учень, праця «Історія України-Русі») (Причинки до історії України-Русі)

 

Мурал «Михайло Грушевський» на вул. Січових Стрільців, 75

Мурал «Михайло Грушевський» на вул. Січових Стрільців, 75

 

26 хв. – про термін «визвольні змагання» щодо подій 1917 року; їх каталізатором була І світова війна та революція в Росії 1917 р.; поштовхом до революції були заворушення серед військових в Петрограді

 

28.45 хв. – 1-й Всеукраїнський військовий з`їзд, зречення царя, Тимчасовий уряд; 9 червня (за старим стилем) в Оперному театрі був проголошений Перший універсал Центральної Ради

29.45 хв. – українська мова була ще не усталена, української мови і граматики як такої – не було, Куліш першим почав її упорядковувати, мову вчили по Кобзарю («Рідна мова і здоров’я»)

 

 

 

 

Про вул. Терещенківську, книгу Мішеля Терещенка, мера Глухова (написана від імені 30-річного Михаїла Терещенка, що був членом Тимчасового уряду, міністром фінансів); історія сім`ї Терещенків (почалась з Артемія Терещенка).

У 1914 р. на Україні було 145 цукрових заводів, 41% – належали полякам (в т.ч. Браницьким з Черкащини).

Про завод в с. Почапинці – справжній шедевр архітектури, те саме на Вінничині – красива архітектура заводу.

4 хв. – версія про п`єсу «Сто тисяч» Карпенко-Карого, де в образі Калитки – Нікола Терещенко (син Артемія)

Будинки:

Музей Шевченка на бульварі Шевченка 12 – Ніколи;

Музей російського мистецтва – його сина Федора;

Музей Західного і Східного мистецтва – дочки Варвари;

Медична бібліотека – сина Олександра;

  Шевченкоманія. Хто більше?

Будинок за адресою бул. Шевченко 34 – будинок сина Івана.

Це все будинки – палацового типу.

Музей російського мистецтва в часи революції був міністерством закордонних справ. Міністерство освіти розміщувалось в 1-й київській гімназії.

7.10 хв. Іван Терещенко, за кордоном створював разом з Ханенком колекцію картин. Він же підтримував школу Мурашка та інші культурно-мистецькі заходи, його син – Михаїл Терещенко (див. вище).

9 хв. – про реконструкцію Національного музею Шевченка за проектом Лариси Скорик, що нанесла значну шкоду будівлі на бул. Шевченка 12

10.20 хв. – половину зібрання Михаїл Терещенко вивіз в Санкт-Петербург, УНР послала делегацію до Тимчасового уряду (В.Винниченко очолював її); в Першому універсалі не було нічого від самостійності і радикалізму, просили лише автономію (звертались культурно);

Керенський, Терещенко, Церетелі приїхали з розвідкою в Київ. Михаїл Терещенко був на боці Росії.

 

 

 

Громадянська війна проходила на території України. Булгаков нарахував 14 переворотів в Києві, його слід прочитати і подумати, чому він був українофобом і чому українська ідея не дійшла до всіх голів! Про інших письменників.

3 хв. – про Скоропадського, що припинив діяльність уряду Центральної Ради, короткий екскурс по універсалам; про брехню більшовиків

4.25 хв. – про книгу Віктора Петрова (Домонтович) «Діячі української культури – жертви більшовицького терору», вважався агентом ГПУ

5.35 хв. – про глухонімого поета Олексу Федоровича Близько

6.40 хв. – вірш П.Тичини про поховання у 1918 році на Аскольдовій могилі

7.20 хв. – цитує Миколу Зерова

8.25 хв. Три письменники-свідки, що писали про ці події: Михайло Булгаков, Массатірі (бельгієць) та на замовлення ЦК Юрій Смолич.

 

 

1858–1860 рр. – перший київський театр (був на Кінній площі – нинішня Європейська площа), другий театр будується на розі вулиць Володимирської та Кадетської (нині Богдана Хмельницького), будівля архітектора Штрома.

 

Фонтан «Іван» на Кінній площі (Європейській)

Фонтан «Іван» на Кінній площі (Європейській)

 

 

Другий Міський театр

Другий Міський театр

 

1.56 хв. – про гастролі в Києві у 1861р. Айри Олдріджа, відомого чорношкірого виконавця шекспірівських ролей; про його гастролі в Санкт-Петербурзі і знайомстві з Т.Шевченко; про інтерес до Шекспіра (для теперішніх людей його п`єси слухати нудно) й сприйняття театру й акторів публікою; про щоденник актора, де згадується Київ та перебування в ньому

 

 

Про Педагогічний музей архітектора Альошина, присвячений царевичу Алексею (споруда, де міститься сучасний Будинок вчителя).

  В центрі Києва — не Гідропарк, а гідробардак!!!

 

Київський міський будинок учителя

Київський міський будинок учителя

 

Ідея – прогресивна педагогічна думка, що виражали фризи (оригінал).

Подейкують, що з правого боку над бічними дверима – Симон Петлюра, зліва – Михайло Грушевський.

Центральна Рада проголошувалась в підвалі, в «Українському клубі», без Грушевського, головою призначено Науменко, секретар – Винниченко; по приїзді Грушевського ЦР отримала кімнатку в Педагогічному музеї; сюди приїздив митрополит Шептицький; сам Альошин пристосував будівлю під Музей Леніна, зберігши всі її красоти.

1908 рік, громадська організація «Український клуб», під час І світової війни переєструвалась під назвою «Родина».

 

Педагогічний музей (Київський міський будинок учителя)

Педагогічний музей (Київський міський будинок учителя)

 

Про місце реєстрації Центральної Ради на вулиці Володимірській 42.

 

Вулиця Софіївська

Вулиця Софіївська

 

Доля Золотих воріт після возз`єднання за Богдана Хмельницького України з Росією, заходи по їх збереженню, що провів Беретті.

Про шкоду, що завдала Києву перенесення столиці з Харкова до Києва в 1934 році.

 

Брама Михайлівського собору

Брама Михайлівського собору

 

 

 

Про будинок на Володимірській 42, де був «Український клуб» та жив В.В. Тарновський, який зібрав найбільшу колекцію творів Т.Г.Шевченка.

 

 

Продовження про будинок на Володимірській 42, 1908 рік, громадська організація «Український клуб», під час І світової війни переєструвалась під назвою «Родина».

Про місце реєстрації Центральної Ради на вулиці Володимірській 42.

Доля Золотих воріт після возз`єднання за Богдана Хмельницького України з Росією, заходи по їх збереженню, що провів Беретті.

Про шкоду, що завдала Києву перенесення столиці з Харкова до Києва в 1934 році.

 

 

Про будинок на вулиці Володимирській 43. Про Вертинських: батько працював в редакції газети «Киевская мысль», а син Олександр співав в кафе-шантанах.

Про книгу  Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам», де всі історичні персонажі – Грушевський, Петлюра, Боженко та й сам Вертинський – зображені карикатурно.

 

Фрагмент екскурсії: про історію будівель на вулиці Володимирській 33 (35)

 

Вулиця Володимирська 35

Про дім архітектора Олександра Беретті (сина Вікентія Беретті), в якому містився історичний та етнографічний відділ УАН (Української академії наук), де працював головою цієї секції Михайло Грушевський.

Вулиця Володимирська 33 (будівля СБУ)

Про будівлю СБУ: зводилась у 1910–1911 роках, містилось Земство – праобраз рад.

В часи революції Земство очолював Симон Петлюра, який одночасно був військовим міністром (створював українську армію).

В радянський час перепрофілювали в Будівлю профспілок.

 

Софійська площа

Софійська площа

 

Фрагменти з екскурсії «Національна ідея: від Кирило-Мефодіївського братства до УНР», що провела 23.07.2017 головний зберігач фондів Музею історичного центру Києва Надія Григорівна Наумова.

 

24.08.2017


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку