Головна » ««Наукове мислення …» В.Вернадського як Месія «Водневої цивілізації»», Дубиківський Л.Ф.

««Наукове мислення …» В.Вернадського як Месія «Водневої цивілізації»», Дубиківський Л.Ф.

                                                                          Чим ближче до церкви, тим далі від господа Бога

«Айвенго»  Вальтер Скотт

Вступ

На П’ятій Міжнародній  конференції «Воднева економіка і воднева обробка матеріалів  ВОМ-2007»  Донецьк, 21-27 травня 2007, активісти Світового Водневого Руху  (IAHE) прийняли   «Нову Концепцію Водневої Цивілізації Майбутнього (HyCi  Conception)» – «Меморандум про перехід від використання Енергії  корисних копалин до Водневої Енергії → Водневої Економії → Водневої Цивілізації»: «… Всі учасники водневого і екологічного рухів, кожний, кого турбує екологічне буття людства,  захист Земної біосфери та екосистеми, має консолідувати зусилля і засоби для наближення ери Водневої Цивілізації, єдиної екологічно чистої та гідної цивілізації майбутнього»... «Одночасно, людський спосіб життя   має зазнати необхідних перетворень як в промисловій, так і в духовній сферах» [1].

Пам`ятник Вернадському на одноіменному бульварі в Києві

Пам`ятник Вернадському на одноіменному бульварі в Києві

В основу Водневої Цивілізації Майбутнього (the HyCi — Conception)  покладені фундаментальні роботи   В. Вернадського з запобігання світовій екологічній катастрофі  [2].

Особливу увагу В. Вернадський приділив питанням моралі і духовності суспільства, яким була присвячена  доповідь ««Научная мысль…» В. Вернадского как Мессия «Водородной Цивилизации»» на ХI Міжнародній  конференції «Водородное материаловедение и химия углеродных наноматериалов»  2009 року [3].  

 Вернадский В.И. «Размышления  натуралиста, Научная мысль как планетное явление» [4] (фрагменти).

    «В истории Земли в ХIХ и ХХ столетиях началась новая геологическая эра – «психозойская» (Д. Ле Конт и Ч. Шухерт) или «антропогенная» (А.П. Павлов), отвечающая новому большому геологическому явлению: человек стал геологической силой, впервые меняющий лик нашей планеты, – силой которая нам представляется стихийной. 

       В 1930 годах Э. Леруа и Тейяр де Шарден, исходя из представлений о биосфере как об  особой геологической оболочке Земли, пришли к заключению, что биосфера в наш исторический момент геологически быстро переходит в новое состояние – ноосферу, т. е. в такого рода состояние, в котором должны проявляться разум и направляемая им работа человека как новая небывалая на планете геологическая сила» [4, с.150].

Але в цей же час В.Вернадський першим підняв тривогу перед світовим співтовариством про драматичний  вплив людського інтелекту і колективного розуму на біосферу, що призвело до епохи «крупнейшего перелома»:

 “We observe a more and more dramatic influence of a  human intellection and collective mind on geochemical processes; that`s the fact, that carbon dioxide increases during the civilisation progress.”

“Where will this new geological process stop? And will it stop or not?”

“Here human beings behave not like Homo sapiens but like Homo sapiens faber!” [2, с.120].

«66. … Наука   не   отвечает   в  современном   социальном  и   государственном   плане  жизни человечества тому значению, которое она имеет реально уже сейчас. Это сказывается и на положении людей науки в обществе, и на их влиянии на государственные мероприятия человечества, на их участии в государственной власти, а главным образом на оценке господствующими группами и сознательными гражданами – «общественным мнением» страны – реальной силы науки и особого значения в жизни ее утверждений и достижений» [4, с.65].

«71. Вопрос о моральной стороне науки становится на очередь дня. Он становится действенной силой, и с ним придётся все больше и больше считаться . Этот вопрос подготовлен долгой, еще не написанной, даже не осознанной историей. Он стоит совсем вне так называемой научной морали, … которая является социальным и философским построением, имеющим сложное и отдаленное к науке отношение…» [4, с.68].

«74. Нельзя не отметить, что ищутся и вырисовываются новые формы научного братства  –  внегосударственные  организованные   формы мировой научной среды… Идея «научного мозгового центра» человечества  выдвигается жизнью… Мысль зародилась… Корни ее тесно связаны с ходом научной мысли и ею непрерывно питаются [4, с.69].

«Скрижалі»  В. Вернадського: Три основи науки – три етапи наукового мислення.

 

 1. «46. Мы живём… в эпоху крупнейшего перелома. Философская мысль оказалась бессильной возместить связующее человечество духовное единство. Духовное единство религии оказалось утопией. Религиозная вера хотела создать его физическим насилием – не отступая от убийств, организованных в форме кровопролитных войн и массовых казней. Религиозная мысль распалась на множество течений. Бессильной оказалась и государственная мысль создать это жизненно необходимое единство человечества в форме единой государственной организации. Мы стоим сейчас перед готовыми к взаимному истреблению многочисленными государственными организациями – накануне новой резни.

И как раз в это время, к началу ХХ в., появилась в ясной реальной форме возможная для создания единства человечества сила – научная мысль, переживающая небывалый взрыв творчества. Это сила геологического характера, подготовленная миллиардами лет истории жизни в биосфере.

Она выявилась впервые в истории человечества в новой форме, с одной стороны, в форме логической обязательности и логической непререкаемости ее основных достижений и, во-вторых, в форме вселенскости, – в охвате ею всей биосферы, всего человечества, – в создании новой стадии ее  организованности – ноосферы. Научная мысль впервые выявляется как сила, создающая ноосферу с характером стихийного процесса» (с.51).
 2. «33. Наука и научная работа отнюдь не являются, взятые в целом, результатом только работы отдельных учёных, их сознательного искания научной истины… Большинство ученых не были теми людьми «не от мира сего», каких не раз рисовали и рисуют художественное творчество и обыденная молва. Сейчас ученые являются реальной силой;  специалисты, инженеры и экономисты-теоретики, прикладные химики, зоотехники, агрономы, врачи (игравшие и прежде ведущую роль) составляют основную массу и представляют всю творческую силу народов» (с.36, 38). 
3. «Наука есть проявление действия в обществе совокупности человеческой мысли» (с.38).
4. «13. … Но  история научного знания, даже как история одной из гуманитарных наук, ещё не осознана и не написана. Нет ни одной попытки это сделать. Только в последние годы она едва начинает выходить для нас за пределы «библейского» времени, начинает выясняться существование единого центра её зарождения где-то в пределах будущей средиземноморской культуры, восемь – десять тысяч лет назад» (с.22).
5. «75. Как религий, так и философий, поэтических и художественных выражений, здравых смыслов, традиций, этических норм очень много, может быть,  в пределе столько же (учитывая оттенки), сколько и отдельных личностей, а беря общее – сколько их типов. Но наука одна, и едина, ибо, хотя количество наук постоянно растет, создаются новые, – они все связаны в единое научное построение и не могут логически противоречить одна другой…

Наука есть динамическое явление, находится в постоянном изменении и углублении, и её неоспоримая сила проявляется с полной ясностью только в те эпохи, в которые эти три проявления научного знания одновременно находятся в росте и углублении» (с.70).
6. «75. Есть одно явление, которое определяет научную мысль и отличает научные результаты и научные заключения ясно и просто от утверждений философии и религии, – это общеобязательность и бесспорность правильно сделанных научных выводов, научных утверждений, понятий, заключений. Научные, логически правильно сделанные действия, имеют такую силу только потому, что наука имеет свое определенное строение и что в ней существует область фактов и обобщений научных, эмпирически установленных фактов и эмпирически полученных обобщений, которые по своей сути не могут быть реально оспариваемы» (с.69).
7.  «88. Гораздо позже создалась третья основа науки – научный аппарат фактов – система и классификация научных фактов, точность которых достигает предела,  когда научные факты могут быть выражены в элементах пространства-времени – количественно и морфологически» (с.79).

Деривація «скрижалів» В. Вернадського:

В наведених вище «скрижалях» В.Вернадський  акцентує, що «всі науки зв’язані в єдину наукову  будову», яка  складається з трьох основ:

— Перша  основа науки – «емпіричне встановлення фактів»

— Друга основа науки – «емпіричне отримання наукових узагальнень»

— Третя основа науки – «науковий апарат фактів» – система і класифікація наукових фактів, точність яких досягає межі, коли наукові факти можуть бути виражені в елементах простору-часу – кількісно і морфологічно» ???

На цих розділових знаках «Размышления» В. Вернадского о «Научной мысли как планетном явлении»  підводимо риску !!! Відчувається що Автор, концентрує увагу читача зумисно, розбурхуючи здатність до «гавристичного», самостійного, «логічного і неспростовного» завершення  «Майстер-класу» – Уроку Наукового Мислення В.Вернадського.

Не виключено, що існувала й інша причина, через яку В.Вернадський не зміг дописати свої міркування , а саме: у зв’язку  з закриттям в 20-х роках минулого століття психологічних лабораторій В.М.Бехтерєва, Н.Лонге, С.Корсакова, І.І.Сеченова, в яких займались вивченням людських факторів: духовного, психічного і творчого [5].

Однак, в Галичині лабораторія професора Яр. Цурковського, засновника теорії  психічної контрольності продовжувала функціонувати,  завдяки чому інтерпретацію «трьох основ науки» « в элементах простору – часу – кількісно і морфологічно» – продовжимо [6].

Контролограф  Ярослава  Цурковського,  Ratio, Метрологія духовності

Ярослав Цурковський – видатний український психолог, випускник філософського факультету Українського таємного університету у Львові (1923 – 1928 рр.), доктор філософії.

Працював директором Інституту психотехнічних досліджень   в м. Катовіце (Польща). Після звільнення Західної України був репресований. Винахідник  приладу – «контролографа» для «тестування» співбесідника і виміру його духовного, психічного й розумового потенціалу.

На рисунку схематично представлено прилад  «контролограф», винайдений професором Яр.Цурковським, засновником теорії  психічної контрольності для її вимірювання та тренінгу.

Контрограф Ярослава Цурковского

1931 року професор Яр. Цурковський,  як директор Інституту психотехнічних досліджень, приїжджав з Катовіце до Москви на Конгрес психологів і викликав там фурор. Сучасний, вдосконалений «контролограф», на відміну від існуючих методик, дозволяв проводити діагностику глибинних психічних даних людини, її потенціал, всього за годину часу. Контролограф Цурковського простий в користуванні. І  п’ятикласник, і академік – в однакових умовах. Обоє отримують зорову (сенсорну) і логічну  (цифрову і текстову) інформацію і мають натиснути  на відповідні клавіші.

Співставляючи  вищенаведені означення «трьох основ науки» В.Вернадського з трьома елементами схеми Контролографа Цурковського, приходимо до висновку, що  в «пам`яті» приладу присутні элементи «Трьох етапів мислення» В.Вернадського, які  функціонують відповідно  принципу «RATIO», тобто, амбідекстрійності лівої і правої кори лобних доль з можливістю  приладної реєстрації її відхилення (похибки) з  встановленою точністю.

 Від Ноосфери Леруа, де Шардена – до Богосфери В.Вернадського

Повернемося до розділу «Деривація «скрижалів» В. Вернадського», а саме до  інтерпретації  Понять Трьох основ науки і Наукового  Мислення, в елементах простору-часу, кількісно і морфологічно з урахуванням синонімів «Трьох основ науки», що застосовуються в Контролографі Цурковського. (Морфологія – розділ мовознавства, що вивчає будову слова залежно від морфем, з яких воно складається  – Авт.)

— Перша  основа науки – «емпіричне встановлення фактів» шляхом спостереження, –синоніми: «Созерцание, Видение, Бачення»;

— Друга основа науки – «емпіричне отримання наукових узагальнень» – синоніми – «Осмысление, Оглядини»;

— Третя основа науки – «науковий апарат фактів» – система і класифікація наукових фактів, точність яких досягає межі, коли наукові факти можуть бути виражені в елементах простору-часу – кількісно і морфологічно», – синоніми – «Погрешность, Огріх оглядин, Гріх»;

Запишемо синоніми Трьох  основ науки, або Трьох процесів мислення:

1-  Бачення;

2 — Осмислення;

3-  Гріх,

і  з використанням морфем – абревіатур – отримаємо символ мислення – слово – «БОГ». Нагадаємо собі, що синонімом Поняття «БОГ» є «СЛОВО»,

 але, спочатку було СЛОВО. 

Метрологія для «законопослушных»

«Метрологія – наука про вимірювання , яка  включає як теоретичні, так і  практичні  аспекти вимірювань у  всіх галузях  науки і техніки».   Серед 311 термінів і 26 визначень основних Понять метрології вихідними є три: 1) об’єкт; 2) вимірювальна техніка; 3) похибка;   Результат вимірювання, наприклад, напруги, U, також складається з трьох значень: 1) середнє арифметичне n спостережень; 2) довірчий інтервал; 3) довірча  ймовірність:                                                                                                                                U = 1,018 ± 0,002 B.  P=0,95.

На службі в людства працює незчисленна кількість пристроїв, наприклад – нагрівачів, в яких термоелектричний перетворювач (термопара), пристрій порівняння температури  (компаратор) і автогенератор-підсилювач функціонують, «практично реалізують» наукове Поняття “Трьох етапів мислення” В.Вернадського:

3. «Наука есть проявление действия в обществе совокупности человеческой мысли» (с.38).

Висновки 

У Древній, багатобожній Русі,   Богами називали  вчених, які  володіли   повноцінним,  амбідекстрійним мисленням. Вони ж, Боги-Волхви і керували дохристиянською Руссю. З часом церква “приватизувала” Трисвяте поняття «БОГ» і підмінила його  «Святою Трійцею». 1846 року Кирило-Мефодіївці Київського Імператорського імені Святого Володимира університету в п.35 своєї програми зазначили: «Тоді імператори з панами домовились і сказали між собою так: вже нам не викоренити християнства, вдамося до хитрощів, приймемо самі християнство, перекрутимо вчення Христово так, щоб нам вигідно було, і обдуримо народ» [7].

І саме через те, що шлях  «пізнання Істини» був підмінений «догматами Віри», два сучасних українських академіка  Голубець М. і  Локтєв В. на сторінках «Світогляду» «плюралізмують» один одного  [8,9].

Є Надія, що разом з В.Вернадським шановні науковці Голубець М. і  Локтєв В. піднімуться на

В Е Р Х О Г І Р `Я   Л Ю Д С Ь К О Г О   Д У Х У.

По старій пам`яті  талановитих народних Умільців   називають «Богами», прощаючись з близькими, на дорогу благословляють: «Йдіть з Богом», а в різних  житейських ситуаціях  часто і Тисячоліттями лунає  ГІМН:  «Слава Богу!».

Література

  1. Водородная Экономика и Водородная Обработка Материалов: Труды Пятой Международной конференции «ВОМ-2007», Донецк, 21–25 мая 2007. – ДонНТУ. –ДонИФЦ ИАУ, 2007. –952с./ Приложение: «Memorandum on a Novel IAHE Сonception of Hydrogen Civilization of the Future».
  2. Int.J. Nuclear Hydrogen Production and Application. – Vol.1.– No.2.– Paris, France, 2006, p.119.
  3. Дубиковский Л. «Научная мысль...» В. Вернадского как Мессия «Водородной Цивилизации»/ Книга тезисов ХI-ой Международной Конференции «Водородное материаловедение и химия углеродных наноматериалов», ICHMS`2009.–Ялта. – Крым, – С.945.
  4. Вернадский В. Размышления натуралиста, Научная мысль как планетное явление, Книга вторая// М.:Наука, 1977. –192с.
  5. Салтевский М.В. Проблемы инструментальной детекции вербальной информации // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Серия «Юридические науки». – Том 21 (60). – № 1.– 2008. – С. 223–238.
  6. Шендеровський В. Нехай не згасне світ науки. Книга третя//  К.:ВД «Простір», 2011. – с314.
  1. Костомаров М.І. «Закон Божий»(Книга буття українського народу), – «Либідь».– КДУ, 1991.– С16.
  2. Голубець М. Про віру, науку, атеїзм // Світогляд. – 2009. –№5. – С38–41.
  3. Локтев В. На захист науки і наукового світогляду // Світогляд. – 2009. –№5. – С42 –46.

 

«научная мысль выковывала шаг за шагом тысячелетиями, и которая теперь является ее самым надежным достоянием и самым обычным орудием».  

    Предметом настоящего доклада является круг Определений и Понятий   В. Вернадского, – «духовное единство», «spiritual ones»,  научная мысль ввиду их чрезвычайной важности для создания единства человечества –  «Богосферы» (Авт.), но  которые во времена В.Вернадского не писались и не произносились,  а именно, научное  понятие «БОГ».

Леонід Дубиківський, Інститут проблем матеріалознавства НАН України

 

Лекція «Наукове мислення В.Вернадського як планетне явище» (Воднева цивілізація)

Стаття «Від «Народного права» П.С.Дишлевого до «Богосфери» В.І.Вернадського»

Коротка біографія Л.Ф. Дубиківського

Біографія і наукова діяльність Л.Ф. Дубиківського


Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика