Головна » Оаза в центрі міста

Оаза в центрі міста

samumray.in.ua.

 

 

Будинок вчителя
Саме оазою для душі та духу можна назвати Київський міський будинок вчителя. Майже на всі культурно-мистецькі заходи, що відбуваються в ньому мало не щодня, – вхід вільний.
І це щастя в наш суровий та меркантильний час. Особливо для людей незаможніх, які не мають можливості заплатити певну суму за квиток. А серцю так хочеться доторкнутися до прекрасного.
Анатолій Кобзар поет Євген Гущин

Анатолій Кобзар

Анатолій Кобзар

Нещодавно таку нагоду подарував всім нам співак та композитор Анатолій Кобзар (учень видатного баса Анатолія Мокренка, що прийшов привітати співака), з чудовою програмою «Пам`ять священна», присвяченою до 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників, подія відбулась 21 жовтня. Зала наповнилась людьми середнього та старшого віку. І ніхто не залишився байдужим. Анатолій Кобзар виконував і власні пісні, переважно на слова поета Євгена Гущина

Євген Гущин

Євген Гущин

, і відомі пісні на воєнну тематику «русских советских композиторов». Молодець, згадав про дату, яку на фоні свіжих урядових та справжніх баталій, майже забула офіційна влада. А він своїми мелодійними піснями, стримано-виструнченою але сердечною манерою виконання подарував незабутні хвилини всім своїм глядачам.
На сцені не було нічого модного, нічого зайвого: світло, виконавець і твір. І це було прекрасно.
Хочеться сказати щире спасибі Анатолію Кобзарю, який присвятив концерт до визначної дати і вшанував пам'ять захисників Вітчизни.
А вже наступного вечора 22 жовтня концерт, а точніше музикально-поетичну розповідь про кохання «Кав`ярня називалась «Вир»» представили поетеса Лариса Петрова та композитор Леонід Нечипорук. У справжньому дійстві, майже театралізованій постановці, взяли участь і чудові виконавці – ціла когорта співаків, серед яких вже знайомі імена (Світлана Мирвода, Олег Дзюба, Маркіян Свято) та когорта цікавої молоді.
вистава «Кав`ярня називалась «Вир»»
Сцена, що являла собою справжнісіньку кав’ярню зі столиками, налаштовувала на романтику, якій сприяли і відеопідбірка (демонструвалась на екранах), і запах кави, якою частували артистів.
Пісні – мелодійно-чарівні, як і текст, що пов`язував все в одне ціле, були дуже гармонійно (і твір, і виконання) представлені, настроювали на романтичний лад, пробуджували мрії, викликали приємні спогади. Вся постановка виглядала лаконічною, шляхетною, щирою, сповнювала серця трепетом хвилювання і відрадою.
Так що хочеться дуже подякувати і авторам проекту , і виконавцям.
Все вдалось. Єдине, чого не вистачало глядачам, так це ковточка чорної кави, запах якої збуджував і настроював на певну хвилю. Звичайно, це було б вже зовсім шикарно та безперечно люксусово. (А чому б не пофантазувати, хоча б в думках?) Та головне, що кожний глядач, якому пощастило потрапити в «Кав`ярню «Вир»», виніс щось для себе, щось потаємне в серці, яке далі обдумає за чашечкою запашної кави в будь-якому іншому привітному місці.

  Фестиваль «Червона рута». Час засурмити по ньому чи по нас?

30.10.2014


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика