Головна » Переписування історії

Переписування історії

samumray.in.ua.

 

 

смена названий улиц, история, переписать историю, запрет символики

Явище, сама назва якого звучить досить дивно, таки є трохи дивним. Бо все вже відбулось-звершилось, залишилось в далекому чи недавньому минулому та вплинуло на світ, що існує в навколо нас, створило обставини, в яких ми зараз живемо.
І тим не менше.
Переписування історії доводиться спостерігати постійно. І відбувається це дійство з декількох причин. Це і відкриття фактів, що приховувались чи ідеологічно перекручувались та трактувалися так, як було вигідно правлячій верхівці; ще і вигода тих, хто прийшов до влади; це і небажання та невміння утримувати внутрішній баланс та схильність до фанатизму й екстремізму певних груп населення: це і умисна сліпота через небажання бачити, миритись та приймати те з минулого свого народу, що не дуже подобається, це і злочинні наміри, через бажання добитись свого в ідеології, політиці і, врешті, владі.
Ті, хто беруться «переписувати історію», на жаль, не завжди є хорошими фахівцями, мудрими людьми та відданими громадянами, які здатні грамотно подати факти, не загострюючи при цьому і без того несприятливий суспільний клімат.
Що ж ми спостерігаємо нині?
Мало того, що країною прокотилась хвиля варварських руйнувань пам’ятників В.І. Леніну (деякі з них, зокрема київський і харківський мали неабияку мистецьку цінність, становили частину історії країни).
Вандалізм не був покараний, не був зупинений. Дійсно, хай люди бавляться, хай звертають увагу та прикладають силу, яку видно нікуди більше дівати, до чого завгодно, хай руйнують монументи та виплескують негативні емоції на пам’ятники, що є втіленням історії, що відбулась! Тим краще, менше помічатимуть те, на що справді слід було б давно звернути увагу.
Український інститут національної пам’яті, який за висловом одного з істориків тепер проводить «агресивну політику» теж не пасе задніх. Ті, кого зацікавить повний текст рекомендацій щодо вшанування 70-ї річниці «вигнання нацистських окупантів з України» може ознайомитись з додатком до листа Міністерства освіти і науки від 17.10.2014 №1/9-543
Так, саме «вигнання нацистських окупантів». Таке формулювання-термін настійливо пропонується вживати та використовувати публічно замість «визволення України від фашистських загарбників».
Далі йде пояснення таких замін.
Основний аргумент: «у 1944 році Україна не стала вільною», а фраза «вона опинилась під іншим пануванням» – це вже зовсім цікаво.
Це вже якийсь явний крен, перекіс чи збочення. Як це «опинилась»? Україна до подій 40-х років (хай і не вся теперішня територія) вже перебувала у складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік як одна з його складових частин, одна з його республік.
І основна частина населення України саме «визволяли свою Батьківщину від фашистів», інша задача не стояла. Це вже – як факт, закарбований в пам’яті народу. Люди визволяли ту землю, яку любили, на якій жили.
То до чого ці ігри з формулюванням «не стала вільною».
Вільною вона (Україна) не стала ні у 1991 році і не є нею і дотепер!
Якщо деякі факти, що наведені в згаданих методичних матеріалах слід було б обов’язково оприлюднити, проаналізувати та вивчати, то робити це слід з обережною делікатністю, з повагою до своєї історії та старших поколінь, що гинули саме у «Великій вітчизняній війні», бо про інші деталі та подробиці майже ніхто не знав.
Шкода, що ми вперто не хочемо сприймати все саме так, як воно є: без допомоги сторонніх та своїх коментаторів, що звично маніпулюють свідомістю.
І на останок згадаймо таке.

А плакати в Києві ще не встигли переписати

А плакати в Києві ще не встигли переписати

У 2013-2014 рр. на наших очах відбувались серйозні події, наслідки яких продовжують відбуватися і тепер. І кожний наступний день робить їх історією. Добре було б всім пам’ятати відомий вислів про те, що історію пишуть переможці. Фортуна мінлива. Влади та системи швидко чи не дуже таки змінюють одна одну.
Тож цікаво буде почитати, що писатимуть про сьогодення років за десять. А за двадцять п’ять?
Комусь, певно, захочеться переписати і цю частину історії.
Що робити простій людині? Підвищуйте рівень знань. Працюйте над горизонтами власної свідомості, уникайте крайнощів та не довіряйте брехунам (пам’ятайте, що журналісти теж люди – з певними упередженням, пріоритетами та інколи обмеженими поглядами; а ще їм платять гроші).
Вчиться самостійно спостерігати за подіями. Вміння бути об’єктивними спостерігачами – перший крок до успіху у формуванні незалежного мислення; будьте допитливими та не лінуйтесь вивчати різні історичні джерела.
І тоді ніяке «переписування історії» не зіб’є вас з пантелику.
А вірне розуміння сьогодення зменшить шанси негативних емоцій та станів (фрустрації, розчаруванню, депресії, істерії) панувати над вашим життям.

  Декомунізація зашкалює

28.10.2014

Декомунізація зашкалює

Вырванная страница истории

Знесли пам’ятник Коротченку…

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку