Головна » Погляд з середини на Національний музей Шевченка, чи Що ззовні, те і в середині

Погляд з середини на Національний музей Шевченка, чи Що ззовні, те і в середині

samumray.in .ua . - Погляд з середини на Національний музей Шевченка, чи Що ззовні, те і в середині

 

 

P1130815 1024x768 - Погляд з середини на Національний музей Шевченка, чи Що ззовні, те і в середині
Все ж довелось ( з огляду на цікаві заходи) наважитись відвідати будівлю, в якій знаходиться Музей Шевченка, побачити все на власні очі, відчути атмосферу, яка стала незнайомою та чужою.
Оновлений та перебудований старовинний будинок, що належав знаменитій родині Терещенків, став справді чужим: незнайомцем модним та недолугим.
Знаходитись у величезному атріумі із скляним чи пластиковим дахом, на який перетворили горе-архітектори й проектанти затишне подвір’я, дуже важко: душно і спекотно (і не лише літом). Це й зрозуміло, бо який помірний та придатний для спостереження за творами мистецтва клімат може бути в оранжереї?
Так само важко в прибудові слухати концерти й виступи. Від «парникового ефекту» не рятує висока стеля і об’єм .
На жаль, парадний хол, якого ми всі тепер позбавлені, втратив свій вигляд і функції привітання не виконує, «загубився» і не вражає величчю.
З шести великих прохідних виставкових залів зліва від парадних сходів залишили лише два – більший і менший, все інше зайняли робочі приміщення для співробітників-науковців.
Замість цих перепрофільованих чотирьох кімнат пропонують оглядати виставки у двох невеличких нових залах, що приєднали до великої виставкової зали з правого боку від сходів.
Про те, як жаль старовинних вишуканих дверей з темного дерева, як і належало тоді подвійних, з купе між ними, доведеться повторитись.
Чого добивалися ті, хто задумав цю неперевершено-невдалу реконструкцію? Осучаснити музей? Розширити площі?
Вийшов поганенький вінтаж: до старої вишуканої будівлі приліпили щось нове, що явно дисонує з нею, і зовсім не пасує Національному музею Шевченка ні за стилем, ні за духом. Черговий раз бездарно закопали гроші в землю.
Дивує одне: чому на все це погодилось керівництво та співробітники.
І шкода, якщо в них такий відверто поганий смак!

  Передвиборчі жахалки (частина І)

p.s. Мішель Терещенко (нащадок Николи Терещенка – колишнього власника будівлі за адресою бульвар Шевченка,12), який не так давно презентував дві свої книги в Києві, торкнувся болючої для нього теми реконструкції музею досить делікатно, але однозначно, висловивши своє негативне ставлення до неї.

11.08.2014


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика