Головна » Про що промовляє до нас пльонтанізм Івана Марчука?

Про що промовляє до нас пльонтанізм Івана Марчука?

samumray.in.ua.

 

 

 

Пльонтанізм Івана Марчука

Це когось приваблює?!

 

Важке запитання. Іван Марчук – визнаний геній сучасності. Як відомо, генії створюють Історію, але і Історія, обираючи певних особистостей собі за кумирів, створює Генія.
Саме останнє – процес «обрання у генії» можемо спостерігати на прикладі постаті художника Івана Марчука – персони безперечно видатної, яка лише останнім часом (хоча творить давно) стала популярною – знаною широким загалом і «модною». Ніхто не буде заперечувати, що саме за Президента Віктора Ющенка та з його допомогою художник став відомий українцям. Мало того, що став відомий, так встиг зробитися кумиром багатьох.

Цікаво, чи оцінюють критично вони роботи того, кого ще недавно зовсім не знали?

З цього приводу виникають значні сумніви. Поклонятися, особливо в догоду можновладцям, «підспівуючи» їм, у нас вміють. А мати свою власну точку зору – до цього часу не прийнято (Радянська влада доклала максимум зусиль по нав’язуванню народам Союзу колективного мислення. Ми лише пожинаємо плоди цих зусиль у вигляді невміння думати самостійно, часто через страх).

Не один раз – благо виставок робіт Івана Марчука в  Києві відбувалося чимало останнім часом – доводилось спостерігати захоплення публіки від побаченого та чути і читати схвальні відгуки преси щодо творчості художника.

Але жодного разу не довелось засумніватися у власній реакції на картини Івана Марчука. Якщо зображення сонця і містичних пейзажів з гігантськими грушами під місяцем однозначно припали до душі, то все інше, де знаменитий неповторний стиль «дрібного письма», іменований самим автором пльонтанізмом (від асоціації зі сплутаним волоссям), значно укрупнений – з малих мазків сплітаються цілісінькі «черви» чи «змії», з яких формуються черепи у коней та людей і абстрактні форми, які взагалі не «прочитуються» – не сприймаються генами на рівні кодів-символів (і гарні назви картин, а інколи їх відсутність, не викликають хороших асоціацій та відчуттів), однозначно не подобається.

  Єднання вимірів: і простору, і часу

 

Роботи художника Івана Марчука

 

 

 

Але «не подобається» сказано занадто ніжно. Роботи, де людина чи кінь зображені буквально в процесі розкладу плоті, викликають відразу: дивитись на них не приємно.

Неприємними та абсолютно незрозумілими є і останні цикли робіт – абстракції: ні уму, ні серцю.

Не знаю, як сам художник пояснює свої роботи, але в будь-якому разі, твори образотворчого мистецтва говорять самі за себе, промовляючи до глядача своєю «невидною» мовою.

Чи геній Іван Марчук?

Безперечно геній, геній плідний (ним створено чотири тисячі робіт!),  явище в культурі і мистецтві.

Але не треба соромитись та боятись визначати його як Темного Генія, бо його творчість, які б суперечки велись чи не велись щодо неї, не сприяє пробудженню світла у душах людей,а, в основному, занурює в глибини-дебрі підсвідомості автора, в яких почуваєшся незручно.

Може, йому ці заглиблення та винесення їх результатів назовні у роботах і допомагають зрозуміти себе, але Істини життя та її проявів (Краса, Любов, Гармонія) вони не несуть ні Україні, ні людству.

Будьмо ж обережними! Дослухаймося ж своєї душі. Маймо свою точку зору. «Сліпе» поклоніння кумирам лише шкодить Історії та власній душі.

На самий кінець хочеться зауважити, що саме Темний Час виніс на гребені хвилі свого сина Івана Марчука та посприяв його возвеличенню. Його ім’я увійшло в Історію, але кому «світитиме» воно крізь віки?!

7.12.2013


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку