Головна » Проблема занедбаних та закинутих рекреаційних зон Святошинського району

Проблема занедбаних та закинутих рекреаційних зон Святошинського району

samumray.in.ua.

 

 

Суцільна біда та й годі. Тільки це спадає на думку при спробі прогулятись парковою зоною від станції метро «Берестейська» до станції метро «Нивки» та приміським ліском навколо виїзду з Києва в напрямку Житомира вздовж Святошинських озер.

  1. Парк «Нивки»

Запустіння: недоглянутий яблуневий сад, зарості трави, захаращення серед кущів та дерев рідкісних порід, яке поступово перетворюється на суцільні хащі, дві будівлі – руїни, сходи, які «пливуть» з гори, і так успішно, що пройти ними стає страшно, бо небезпечно, і милі озерця, в яких гниє бруд та рослинність, порослі очеретом та ряскою. Деінде ще плавають качки – в них немає вибору. А от людині все важче знаходитись поблизу цих водойм, вдихаючи неприємний запах гниття та застою та спостерігаючи за сміттям, що плаває на поверхні та скопичується попід берегами. А декілька десятків років назад все було чистим, доглянутим, охайним, вода – прозорою, на двох більших озерцях були гарні причали і прокат водних велосипедів та човнів, водилась риба. На одному з озер прокат відновили, але яке задоволення плавати посеред бруду?! Звісно, доклали руку і місцеві жителі, які, наче свині, скидали побутові відходи та пластикову тару в озерця, і в струмочок, що їх живить. А що вже говорити про недопалки та кришки від пляшок, які так вгрузли, що зібрати їх можна лише лопатою.  

p.s. На початку жовтня 2014 року зовсім зруйнувалися ще одні сходи в парку «Нивки». Стан їх критично-аварійний, такий само критичний, як однієї з будівель поблизу (це дуже небезпечно, оскільки її регулярно відвідує зацікавлена молодь).

 

p.s. p.s. На початок жовтня 2015 року парк на «Берестейській» не дочекався впорядкування (те, що руйнувалося, руйнується, а сам парк перетворюється на хащі, заростає, захаращується), зате дочекався … декомунізації: знесли пам’ятник Коротченку і все навколо постаменту обкладають новою плиткою! Правильно, так і треба! Ідеологія понад усе!

5.10.2015

Далі на цю ж тему:

Переписування історії

Вырванная страница истории

  Не весняні роздуми

2. Приміський лісок поблизу Святошинських озер – друга проблемна зона.

Озера великі, потужні, живописні, утворені знаменитою річкою Нивкою.

Звісно, і тут не обійшлось без невихованих людей, які, відпочивши на природі, залишають за собою купи сміття, а часом кидають його у воду.

На озері поблизу ресторану «Верховина» колись функціонував міський пляж. І це було відрадою для жителів прилеглих територій, бо добиратись до Дніпра таки далеченько.

На пляжі було все: навіси, «грибочки», роздягальні, медичний пункт, рятувальний пункт, поруч – туалет, причал і прокат човнів та катамаранів.

Насолодою було поніжитись на пісочку чи полежати на галявині під дубами, милуючись лісом на протилежному боці, а далі поплавати в чистій воді чи порибалити. Все – в минулому.

Зовсім віднедавна ситуація досягла свого апогею: під колишнім великим тентом та між дубами, де не взялись — об’явились декілька критих палаток, які завзято торгують пивом (все для зручності, для людей, щоб не морочились, з собою не носили, а купували алкоголь на місці). Цей розгардіяш відбувається під гучну монотонну музику. Для повноти картини зауважимо, що колись добротний туалет давно стоїть «забитий по вінця» та рясно загаджений з усіх сторін, власне, як і всі кущі навколо. Картина насправді страшна, одне слово: «прощай природа, прощай спокій».

3. З наступним озером з правого боку від Житомирської траси – та сама проблема.

Колись і на ньому був обладнаний пляж з усіма необхідними атрибутами, а деякі любителі бігу, велосипедних чи пішохідних прогулянок сміливо занурювалися в озерну воду зі сторони лісу (на іншому боці від піщаного пляжу).

Тепер це вкрай небезпечно, адже озера давно ніхто не чистив, не прибирав: вони поступово заростають-затягуються ряскою з брудом, береги покриваються очеретом, а в ньому серед відходів водяться пацюки – один з етапів в ланцюжку переносу небезпечної для людини інфекції — токсоплазмозу. В лісі навколо купи будівельного сміття, цвинтар для тварин (влаштований самочинно) та множинні сліди – згарища від багать (адже на пікніки сюди з’їжджається сила-силенна компаній на автомобілях, які, крім всього, часто миють тут же на березі багатостражденного озера).

А з наступними озерами, луками, риборозвідними ставками – ситуація зовсім погана.

Рибне господарство занепало, його територію частково захопили будівельні магнати, які почали роботи по завезенню ґрунту для фундаментів під житло. І один з етапів роботи завершений: можна спостерігати плоску утрамбовану глиняну поверхню значної площі, до якої прокладена досить широка дорога з щебеню.

В озерах завжди водилась риба, а ліс дарував і гриби, і ягоди, окрім прекрасних поетичних краєвидів та чистого цілющого повітря.

Але незайманий куточок дикої природи практично втрачений для міста та його жителів.

Чому б владі та відповідним службам не навести лад в парку, лісі та озерах?

 Де знаменита машина-амфібія «Truxor», і де громадяни, які зацікавлені в захисті місця для відпочинку?

Запитання майже риторичні: чиновники та олігархи маніпулюють грошима, а українці в своїй більшості байдуже сплять.

21.05.2013


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика