Головна » Лист до Васьковської Світлани Василівни

Лист до Васьковської Світлани Василівни

samumray.in.ua.

 

 

Доброго дня, Світлано.

Близько 2-х місяців тому Ви мали виступ у Зеленій вітальні Київського будинку вчених.

Тема була надзвичайно цікавою (психосоматичні захворювання), а власне здоров’я – те, з чим доводиться жити та стикатися практично щодня. Тож нам пощастило побувати на Вашій лекції – презентації.

Велике спасибі Вам за матеріал та невеличкий тренінг – все виявилось корисним та пізнавальним.

Але хотілося б зосередити Вашу увагу на деяких моментах, які «впали в око». Сподіваємось, що Ви як людина, що має стосунок до психології, по можливості творчо та з розумінням поставитесь до деяких зауважень та сприймете критику позитивно і на користь собі і тим, хто слухатиме Вас.

Йдеться про речі прості, елементарні по суті, але від того не менш важливі.

Почали Ви, заграючи з публікою, пообіцявши режим діалогу – спілкування. Насправді, діалогу в тому об’ємі – шквалі інформації, яку Ви, видно осідлавши «улюбленого коника», з ажіотажем та завидним завзяттям буквально «обрушили» на голови смиренних та уважних слухачів, місця абсолютно не було.

Ви трохи «спотикнулись» і збились у відповіді на початкове запитання про душу, далі опанували себе і «включились» у добре відомий матеріал. Прикро, що Ви захопились та згубили лік часу. Інтенсивна «загрузка» мізків без перерв і пауз (виняток 10-15 хвилин тренінгу, але який теж був не відпочинком, а роботою) протягом 2,5 годин і навіть більше, погодьтесь, дуже жорстоко, антипедагогічно і антипсихологічно. Свідомість на піку активності може працювати 15 хвилин, а через 45 хвилин – 1 годину увага різко знижується. А разом з цим йде перевтома, перегрузка організму, «перебір» (не даремно кажуть, «що занадто, то не здраво»), а разом з цим і втрата доцільності і змісту. Хочеться зауважити, що в залі сиділи слухачі переважно поважного віку. І, незважаючи на те, що більшість з них вчені (тобто люди, які звикли працювати головами), Ви не проявили милосердя і поваги до очевидного факту та фактору – їхнього віку.

Не зрозуміло, за чим саме Ви гнались, але матеріал подавали «сумбурно», «скопом» «галопом по Європах», «бігцем – похапцем», ні зосередитись, ні усвідомити, ні продумати – переосмислити інформацію часу практично не було.

Якщо Ви хотіли продемонструвати себе і «потрясти» знаннями та обізнаністю, то Вам це вдалось. Але, разом з цим, Ви продемонстрували і себе, як особистість, з її негативними сторонами (манера лектора викладати матеріал чітко характеризує його та висвічує всі особливості, і негативні, і позитивні якості).

Прикро констатувати, що за бажанням розповісти все про все і багато, яке Ви успішно реалізували, «виваливши» все на слухачів, Ви загубили (або й не мали зовсім) цілісності і доцільності, тему розкрили досить поверхнево. До того ж показали і безалаберність (стрибання думок, непослідовність викладення, хаотичність), і погане володіння мовою (явно російська – не з Ваших сильних сторін, але саме вона була мовою Вашої доповіді; а українською, в якій Ви більш природні – Ви подавали життєві приклади, бажаючи явно наблизитись до слухачів – відомий спосіб входження в довіру до зали).

Зізнаємось, що Ваша мова (хоча це глибинне та особисте), як мова лектора і викладача – доцента, ще й кандидата психологічних наук дуже різала слух і викликало розпорошення уваги. Лекція видалась погано зв’язаною якоюсь основною думкою. Висновків, підсумків Ви теж не запропонували. Тренінг, що провели, взято з відомої книги «Ключ до «Таємниці»». А як можливий тренер, Ви не викликали довіри та поваги. Хоча це вже зовсім суб’єктивна реакція. Можливо, для когось, Ваш рівень, манери та прийоми – те, що треба.

Ви, звісно, дуже старались. Але, Вам зрадило почуття міри та делікатності. Ви затримали та перевтомили людей. І про який діалог ще могла йти мова після такої сильної нагрузки. Чесно кажучи, питань було багато і до виступу, і після нього, серед яких і дуже наболілі, але задавати їх вже не вистачило ні фізичних, ні моральних сил, ні особливого бажання.

Чого і про що питати людину, яка сама так очевидно потребує корекції своїх власних дій.

Вибачте, можливо це боляче, але абсолютно чесно та відверто.

Щиро бажаємо успіхів.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика