Головна » Собор Київської організації Шевченкового братства України (ретроспектива, рік 1999-й)

Собор Київської організації Шевченкового братства України (ретроспектива, рік 1999-й)

(просимо вибачення за якість запису, але це перезапис магнітофонної плівки 1999 року; виступи присутніх не всі добре чутно, але суть можна зрозуміти з коментарів ведучого)

 

О, Боже сильний і правдивий,
В твоїй руці життя і смерть —
Вдягни у славу свою твердь
І сотвори святеє диво —
Воскреснуть мертвим повели!
Благослови возстать собором
На подвиг новий і суворий
На чин іскуплення землі,
Землі, повитої в неславу,
Стократ политої криваво,
Колись преславної землі!

Молитва за Україну

Тарас Шевченко

17 листопада 1989 р. – в Інституті проблем матеріалознавства АН України відбувся виступ Дишлевого Павла Сазоновича, доцента Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, історика, безпартійного на тему: «Шляхи духовного оновлення».
Він запитував, що нам робити та чи хоча б двоє в залі знають це?

Згадував про книгу російського історика та педагога Зайончковского Петра Андрійовича «Кирило-Мефодіївське братство (1846-1847)».
1 липня 1989 року було прийнято установчий мандат Київської міської організації Народного Руху України.

3.35 хв.:
Біблія та Євангеліє, що нам пропонують, мають відхилення від оригіналу (першим про це сказав Дишлевий П.С.). Істинне християнство возвеличує людину до небес (ти не раб). Істинне Євангеліє – книга людинолюбства.

7.40 хв.:

І. Поняття «Собор»

Що це? Думки людей.

13.30 хв.:
Ведучий посилається на журнал «Розбудова держави» від 1993 року.

Існують два Собори:
1. Собор – керуючий (мислячий) орган суспільства, який гарантує стійке багатовікове існування цьому суспільству.

2. Державний парламент – не гарантує таке існування.

Вже в 1993 р. заявлялось, що парламент працює проти народу України; цитується уривок з виступу директора Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Юрія Сергійовича Шемшученка.

Собор суспільний – побудований на праві (правовій нормі).

В державі головне закон.

Суспільний Собор – справедливість, зряча чутливість судить.

Держава – законність, проголошується демократія (більшість керує меншістю), судить сліпа Феміда.
В нас немає правової держави, відсутня національна ідея.

17.20 хв.:
Духовність в державі – 10 заповідей Старого заповіту під виглядом християнської моралі.
Держава проголошує – істина непізнанна.

Суспільний Собор – істина є доконаною категорією.

Початок державності в нас рахується з церковнослов`янської писемності Кирила та Мефодія.

Але суспільство знає про писемність, що існувало раніше.

Суспільство в державі розбито на партії, релігійно-конфесійні угруповання.

В здоровому правовому суспільстві – функціонує громадянське суспільство.

18.52 хв.:
Собор – зібрання неформальних вчених, які володіють інформацією в повному обсязі.

19.49 хв.:
Автор книги «Праслав`янська писемність» Гриневич Г.С. (дешифровщик) показав, що на нашій території існувала писемність значно раніше за Кирила і Мефодія.

  Розвиток суспільної думки (ретроспектива 2014-2015)

20 хв.:
Газета «Киевские ведомости» від 6 березня 1999 р. – прогнозується катастрофічне зменшення кількості населення.
Видання «Фінанси.Право. Безпека», Олександра Кужіль: «Українці не спромоглися створити своєї національної фінансової системи. Все в руках маргіналів».

21.10 хв.:
Українець тут живе гірше, якщо виїде – краще.
Нас чекає анексія території!!!

21.31 хв.:
Всесвітній банк про Україну – «країна найстрашнішої корупції».

22.23 хв.:
Про процес в Шевченківському районному суді проти газети «Вечірній Київ» (євреї – корінний народ цієї землі).
Що таке Україна? Що таке Собор? Чия це земля? Мова про ідентифікацію.

23 хв.:
Про Юрія Шилова і його боротьбу проти Юрія Канигіна, який у книзі, передмову до якої написав Л.Кравчук, стверджує, що слов`яни – потомки біблійного Каїна (7 підраса з 5-ї післяпотопної раси людства).

24.10 хв.:

ІІ. Поняття «Україна»

Про хворобу українського суспільства; абориген цієї землі має найкращі якості, але біда в тому, що відсутній здоровий суспільний організм.
Що ж таке Україна?

25.45 хв.:
Монографія 1936 року, Прага, Сергія Шелухіна, професора Вільного українського університету «Україна. Назва нашої землі з найдавніших часів».
Цитує: «Жодна з назв народу та території не викликала в світі стільки ненависті, злоби, нападів, пропаганди, як «українець», «Україна» та «українське»».
Думки людей щодо назви «Україна».

32.26 хв.:
Або з Богом, або з Україною в сьогоднішньому Соборі.

33.15 хв.:
Уявімо, що назва «Україна» означає – край заперечений (в давній граматиці).
В давнину слова мали інше значення: «правда» – «право вкрадене» («де» – частка заперечення).

34.55 хв.:
Лесков в «Загоне» об особенностях русского языка: «на всё хорошее твердят плохое и наоборот».

35.12 хв.:
Істина – «умом непостижима» (як і «этруское не читается»), -на – частка заперечення
«Україна» – «заперечений рай» (досконала земля).

36.40 хв.:
«Книга буття українського народу» (Закон Божий) Кирило-Мефодіївського братства.

«Русь» – «рай розіп’ятий на хресті», «розтерзаний», «в могилі».

37.22 хв.:
«Воскресне Україна Руссю!» – заклик до делегатів 1-го з`їзду Руху.

38 хв.:
У професора Шелухіна розписано про слово «Україна»; до 1910 року на Західній Україні цього слова не знали (там жили русини, руси, рутени).
1920 рік – матеріали Таларговської комісії про зміну національності (добровільно-примусово).
У Богдана Хмельницького – документ підписав «син – народ руський».

40 хв.:
Навколо слова «Україна» завжди була надзвичайна напруга. До XVIII сторіччя домінувала на нашій території Мала Русь.

41.21 хв.:
В залі – плюралізм, це «болотная невыразительность» за М. Горбачовим.

42 хв.:
Вся православна церква літочислення вела не так, як Рим; зараз 7509 рік (1999р.).

  Отсутствие политической воли пагубно деградацией (ретроспектива, 1999 год)

43 хв.:

Нас знищать, анексують, але нічого не вийде.
Ліквідують Україну (не без нашої допомоги). А Русь воскресне!

ІІІ. Поняття «Бог»

Думають і рослина, і тварина, і людина.

Процес мислення:

1. Діють тілесні органи відчуттів – забезпечують зір, нюх, слух, дотик, смак.

2. Далі вмикається «внутрішній процесор» – третє око, ми думаємо, обмірковуємо, оглядаємо.

3. Далі порівнюємо, «відміряємо 7 раз» – огріх шукаємо.

Успішне мислення закінчується радістю (перемога, ми уникли помилки).

«Бог» – давнє слов’янське слово.
Ні в Біблії, ні в Євангелії (в оригіналах) його немає, його приліпили до перекладів.
Бог – наше знання, наше багатство, а нас обзивають язичниками і лають; але все одно цей народ талановитий та робить свою справу.
«Бог» – процес мислення, а «бог» – геній, який працює в Соборі, справжній вчений (але з ними зараз проблема, їх мало).

50 хв.:
«Рутенія» – «Русь розіп’ята».

51 хв.:
Лист до української інтелігенції нікого не зацікавив (цитується найцікавіше місце).
«Україна» – не етнічна назва; нас викреслили зі списку живих націй!

52 хв.:
Русь в стані війни – Троя, а далі закінчилась Україною – розіп’ятою та розтерзаною Руссю.

Тому й не можна добитись єдності між українцями, це не працює (в генній пам’яті інше записано).

53 хв.:
В 1989 році нам пропонували Соборну Україну, а зараз пропонують – християнську.
В.І. Вернадський: «Духовное единство религий оказалось утопией».

Шукати єдність в релігії – утопія!

Жодний з духовних провідників не шукав єдності в релігії (згадаймо Куліша: «всі церкви перетворені в синагоги»).
Древня православна церква була соборноправною.

55.23 хв.:
Немає українця, бо немає українського права (лише закон є)!

56 хв.:
Депутат міськради Кіндрат Гіщак забороняв (на той час) займатись самоврядуванням.

 

2 година

1 хв.:
Питання, відповіді, думки:
Про значення слів; володіння давньою граматикою, що дозволяє розкривати суть стосунків та оволодіти психосферою; про важливість знання того, що «Слово є Бог і слово було у Бога».

6 хв.:
«Покажіть мені того, хто думає в залі точно так, як ви».

7 хв.:
Наш народ в летаргійному сні, йде винищення нас саме через те, що ми відрізані від знань своїх предків.

З Кирило-Мефодіївських текстів:
Прийнявши назву «Україна», ми забули своїх батьків, своїх предків, свою школу, своє цілительство (предки лікували словом), досвід, право. Нема суспільного організму. Переважна більшість людей атамізовані. Ми забули свою єдність. Релігія та церква працюють проти нас.
Зреклися предків – внесли плутанину в оточуючий світ. Ми – русь, наша земля – Русь.
Винищили волхвів, еліту, припинились Собори. З’явився дивний народ під назвою «українці».
І пішов розбрат, розбрід, нас почали натравлювати один на одного.

  Європейською фелічітою щось зовсім не пахне (ретроспектива, 2013 р.)

10 хв.:
Церква – не наша, влада – не наша. Це все бачать люди, бо справи все показують. Гине народ, гине нація, гине держава.

11 хв.:
Алегорія з казки «Про Кощея Безсмертного».
Зараз в Україні зареєстровано 26 культурних громад всіх національних меншин, а Лариса Скорик їх організувала в партії. А громад українських – нема.

14 хв.:
Папа Римський зберігає потаємні речі в бібліотеці Ватикану під індексом заборонених книг (все, пов’язане з слов’янською інформацією, сховане в Ватикані).
Постановою Верховної Ради від 1993 р. у нас відмінена державна реєстрація національностей.

17 хв.:
Іудеї володіють матеріальними цінностями, а все духовне багатство – на нашій землі. Вони наш дух і нищать. Точніше – читайте у Ключевського.

18 хв.:
Юрій Шилов показав, що в курганах – наші літописи, якім багато тисяч років.
Наше старшинство неодмінно виллється в нашу домінанту в світі.

Духу не угашайте! В нашій давнині затаїлася сила невмируща, і ми тією силою дійдемо до того зросту, який нам на роду природою написано. (Це , мабуть, цитата з «Закону Божого» Кирило-Мефодієвського братства – ред.).

24 хв.:
Виступ голови Шевченкового братства України Володимира Лукича Даниленка:

– про відродження Шевченкового братства 18 квітня 1990 року в день 150-ї річниці виходу «Кобзаря»;
– про власну генетичну причетність та історію діяльності;

35 хв.:
Зараз в Україні 110 партій, 8 угруповань ОУН, 120 видів церков (20 тисяч іноплеменних приходів), 2 тисячі фондів, щоб обдурити і обікрасти нас, і 40 тисяч громадських організацій!!! І всі б’ють себе в груди: «Ми є. Слухайте нас».

Найбільшим злодієм в Україні є українець!

37 хв.:
6 грудня 1988 року засновник «Меморіалу» у Львові – про необхідність формування національно-державної ідеології в Україні для українця, підключивши нашу мудрість.
Інакше залишимось тим, чим є: гумусом для іноплеменних релігій та ідеологій.
– про подію 22 травня 1992 року (в Каневі) – прийняття Декларації, суть якої в державному визнанні і оголошенні Тараса Шевченка пророком української нації.

Леонід Дубиківський

Леонід Дубиківський

42 хв.:
про рукопис духовних настанов «Кобзаря»

 

1999 рік, проводить Леонід Дубиківський

Секретар: Ірина Христенко

Коротка біографія Л.Ф. Дубиківського

Біографія і наукова діяльність Л.Ф. Дубиківського

3.03.2015

 

 

Історія розвитку суспільної думки (ретроспектива)

 

2015 рік

Собор на крові… триває

 

2000 рік

Коло (зібрання) жителів Академмістечка

 

1999 рік

«Собор Київської організації Шевченкового братства України»

 

1989 рік

«Собор»

 

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку