Рубрика 'Сторінки історії'

Про М.Славинського з листів Лесі Українки (оригінали)

І том «Можна однак сказать про Одессітів як і про Кіян, що тут, як і там, лінтяйства не мало. Скажи п. Максимові[1], як що ему цікаві трохи моі слова, що я ніколи не сподівалась, щоб він так лепсько дбав про наше спільне завдання; таж таки часу не мало було — ціле літо і осінь — щоб перекласти тую решту віршів. Я
Прочитати…

Державницька позиція М. А. Славинського на з’їзді народів Росії 8–15 вересня 1917 р

В запропонованій статті досліджується суспільно-політична діяльність М.А.Славинського(1868–1945), видатного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета і дипломата.   В той історично короткий проміжок часу, коли йшов процес становлення української державності, Українська Центральна Рада займалася питаннями формування національних військових частин, розподілу землі між селянами, розвитку культури, освіти та багатьма соціально-культурними проблемами українського народу. Не стояла вона осторонь проблем, пов’язаних з майбуттям
Прочитати…

Щоденна газета «Діло», Львів, 13.05.1934

«Розподіл Росії», Максим Славинський (ретроспектива, 1934-й рік)

  В останньому числі паризького «Тризубу» появилася під повищим наголовком цікава стаття відомого діяча п. Славінського на тему, яка з усіх існуючих міжнародніх та українських тем є для українців найближчою, найцікавішою і найбільше життєвою. Адже «поділ Росії» — це самостійність України! Передруковуємо ту статтю лише з мінімальними правописними змінами та додатком субтитулів для кращої орієнтації читачів. — Прим. ред.  
Прочитати…

Заголовок газети «Голос», 1942 рік (фото: libraria.ua)

«Церковна справа», Максим Славинський (ретроспектива, 1942-й рік)

  Кожен з нас може належати до якої він хоче віри, але всі ми маємо підтримувати українську церкву в її боротьбі за нововідроження. Сучасний стан церковної справи на Україні знаємо всі. Поодинокі єпископи і священики прикладають разом з населенням усіх зусиль, щоб довести до традиційних берегів зреформоване релігійне життя, відродивши стародавні форми його внутрішнього й зовнішнього устрою. І цей трудний
Прочитати…

Міжнародно-інформаційна діяльність дипломатичної місії УНР у Празі 1919–1920 рр.

Анотація. У пропонованій статті досліджується міжнародно-інформаційна, пропагандистська та видавнича діяльність Української надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословаччині протягом 1919–1920 років. У публікації значна увага приділяється вивченню широкої інформаційної та видавничої роботи дипломатичної місії у Празі як засобу привернення уваги європейських політиків та народів до долі України, її законних державних прав і геополітичних інтересів. Пропонована стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до
Прочитати…

«Тарас Шевченко. Биографический очерк», Максим Славинский

Жизнь великого украинского поэта сквозь призму времени кажется искупительной жертвой, принесённой судьбе за сво­боду родного народа. Жизнь эта ждёт ещё своего певца, вдохновенный рассказ которого раскрыл бы перед изумлёнными очами потомков всю трагическую красоту её. Тарас Григорьевич Шевченко (носивший ещё и другую фамилию – Грушивский) родился 25 февраля 1814 года в с. Моринцах Звенигородского уезда Киевской губернии, в бедной семье
Прочитати…

Літературно-перекладацька діяльність Максима Славинського та Лесі Українки

Постать Максима Антоновича Славинського (Славінського) [1, 5] (1868–1945), видатного державного і громадського діяча, вченого-історика, літературознавця, поета, публіциста, націонолога, журналіста, перекладача, є багатогранною й цікавою. М. Славинський відомий не тільки як дипломат та політик: він прославився також своєю літературно-публіцистичною та перекладацькою діяльністю. Любов до літературної творчості у М. А. Славинського привилась у студентські роки під час навчання на історично-філологічному факультеті Київського
Прочитати…

Заголовок газети «Хлібороб», 1944 рік

«Леся Українка. З приводу 30-ліття смерти письменниці», Максим Славинський (ретроспектива, 1944-й рік)

  Було багато талановитих жінок, але такої, як Леся Українка, не було. Наближувалися до неї Ада Неґрі в Італії та Конопніцька в Польщі. Леся Українка явище неповторне, не звичайне, не лише у нас, але й у світовій літературі. Біографія Л. Українки ще не написана, і не знати коли, хто та як міг би це діло виконати, бо ж т. зв.
Прочитати…

Науково-педагогічна праця М.Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

В пропонованій статті досліджується науково-педагогічна праця в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду М. А. Славинського (1868–1945) визначного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета та дипломата. Ключові слова: політична еміграція; наукова діяльність; педагогічна праця; навчальні заклади; історична наука; національна позиція. Поразка українських національно-визвольних змагань стала причиною того, що значна кількість активних борців за національне і соціальне ви-зволення українського народу була змушена
Прочитати…

Максим Антонович Славинський – популяризатор творчості Т. Г. Шевченка

У пропонованій статті розкриваються способи та методи популяризації літературної творчості Т.Г. Шевченка громадсько-політичним діячем, літератором та публіцистом М.А. Славинським у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до вивчення еволюції окремих поглядів та подання своєрідної інтерпретації творчості великого Кобзаря. Висвітлена також перекладацька робота М.А. Славинського: переклад російською мовою головної збірки поетичних творів Т.Г.
Прочитати…