Рубрика 'Сторінки історії'

Верба здавна приносила щастя в родину і віщувала весну…

«Будь великим як верба, а здоровим як вода…» Свято Вербиці – 18 березня за тиждень до Великодня… Коли у Вербну неділю віруючі вітають один одного торканням вербовою гілочкою, промовляючи при цьому традиційні поздоровлення «не я б’ю – верба б’є, за тиждень ВЕЛИКДЕНЬ», більшість з них не знають і, навіть не задумуються над сакральним змістом цих слів. Що ж до невіруючих –
Прочитати…


Витоки шанобливості до жіноцтва в Україні

Олеся Панасовича Силіна на­зивали батьком шістдесятниц­тва. А ось що пише про нього знайомий нашим читачам мануаліст і поет Микола Артеменко: «Ми перед ним були як проліски, ці­ле море пролісків зі схи­леними головами, а він поміж нас — як Тисячоліт­ній Дуб з могутнім корін­ням, і скільки нам, проліс­кам, не пнуть свої слабкі го­лівки до неба, нам ніколи не те, що дотягнутись,
Прочитати…


Рентген чи Пулюй?

31 січня минуло 90 років із дня смерті видатного українського вченого Івана Пулюя (1845—1918). Упродовж десятиліть його ім’я в Україні було в забутті. А проте саме Іван Пулюй був співавтором епохального відкриття Х–променів, які в радянській літературі більше відомі як «рентгенівські». Окрім того, Іван Пулюй увійшов в історію як перший перекладач (спільно з Пантелеймоном Кулішем) Біблії українською мовою зі староєврейської.
Прочитати…


16 достижений, которых лишилась Ливия (Интересные факты)

Муаммар Каддафи превратил Ливию из самой нищей в мире страны в наиболее процветающее государство Африки, даже более процветающее, чем Бразилия, Россия и Саудовская Аравия. «Многопартийная демократия  — это фикция, продвигаемая правительствами, которые считают собственный народ за ослов и отказывают им в реальной власти. Мы видели мир, потрясенный многопартийной системой. Какая альтернатива власти нам нужна, когда сама власть находится в руках народа? Мир сыт по
Прочитати…


Апсары — небесные танцовщицы царства Индры. Пилоты летающих колесниц


Через «код Лесі Українки» – до «України, яку ми втратили», Оксана Забужко

Роман–із–текстами, або «мандрівка людей книги», — так сама Забужко умовно окреслила жанр 650–сторінкової «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій». «Код» Лесі Українки — Пані Оксано, з чого варто почати цю мандрівку в «Україну, яку ми втратили»? — З того, що я назвала «кодом» Лесі Українки. Як Беатріче водила Данте по небесах раю, отак, йдучи за Лесею Українкою, можна пройти
Прочитати…


«Політичні листи І», Максим Славинський (ретроспектива, 1925 рік)

Матеріал з видання «Український вістник», перший збірник, травень 1925 року.     «Політичні листи ІІ», Максим Славинський (ретроспектива, 1925 рік)   «Єднання на еміграції», Максим Славинський (ретроспектива, 1925 рік)   М.А. Славинский и Его Политический Проект «Империи Народов» (1906—1917 гг.), С.Г. Иваницкая (ретроспектива, Максим Славинський)   «Громадсько-політична та наукова діяльність Максима Славинського (1868—1965 рр.)», В.В. Очеретяний (ретроспектива, Максим Славинський)  
Прочитати…


 «Я та пан Максим», або Двоє у храмі кохання

Для себе й для всіх найближчих людей Леся Українка завжди була Ларисою або ж Ларисою Петрівною. Народилася й виховувалася вона в дворянській сім’ї з усталеними традиціями, які не тяжіли ні до патріархальщини, ні до новомодних феміністичних тенденцій. І потаємно кохала волинянка не Ольгу Кобилянську, як вважають деякі сучасні дослідниці-модерністки, а Сергія Мержинського, а відкрито – “законного” Климента Квітку, котрий записував
Прочитати…


«Тесть Європи і творець «Руської Правди» (Ярослав Мудрий)», Костянтин Коваль

Він не відзначався талантом полководця і лицарської постави не мав. До того ж був він нещасливим батьком і небажаним чо­ловіком, а великий київський престол тримав милістю брата і честю новгородців. Од­наче саме він – не старший і навіть не улюблений син Володимира Великого – став володарем Київської Русі, набув слави найбільш книжного правителя своєї доби і запам’ятався літописцям як Ярослав
Прочитати…


Ростислав Володимирович Чернов

Народився 18.04.1933 р. в місті Ніжині, Чернігівської області. 1951 – 1956 рр. – навчався на хімічний факультет КДУ ім. Т.Г. Шевченка. 1956 – 1996 рр. – Інститут загальной та неорганічної хімії НАН України. Кандидат хімічних наук (з 1963 р.). Старший науковий співробітник (з 1967 р.). Спеціалізація – електрохімія. Автор 215 наукових робіт. Має 71 авторське свідоцтво. Розробки і винаходи були впроваджені більше ніж на 50 підприємствах
Прочитати…


Яндекс.Метрика