Рубрика 'Сторінки історії'

Апсары, высеченные на стене Ангкор-Ват, Камбоджа

Апсары — небесные танцовщицы царства Индры. Пилоты летающих колесниц

Через «код Лесі Українки» – до «України, яку ми втратили», Оксана Забужко

Роман–із–текстами, або «мандрівка людей книги», — так сама Забужко умовно окреслила жанр 650–сторінкової «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій». «Код» Лесі Українки — Пані Оксано, з чого варто почати цю мандрівку в «Україну, яку ми втратили»? — З того, що я назвала «кодом» Лесі Українки. Як Беатріче водила Данте по небесах раю, отак, йдучи за Лесею Українкою, можна пройти
Прочитати…

«Політичні листи І», Максим Славинський (ретроспектива, 1925 рік)

Матеріал з видання «Український вістник», перший збірник, травень 1925 року.     «Політичні листи ІІ», Максим Славинський (ретроспектива, 1925 рік)   «Єднання на еміграції», Максим Славинський (ретроспектива, 1925 рік)   М.А. Славинский и Его Политический Проект «Империи Народов» (1906—1917 гг.), С.Г. Иваницкая (ретроспектива, Максим Славинський)   «Громадсько-політична та наукова діяльність Максима Славинського (1868—1965 рр.)», В.В. Очеретяний (ретроспектива, Максим Славинський)  
Прочитати…

 «Я та пан Максим», або Двоє у храмі кохання

Для себе й для всіх найближчих людей Леся Українка завжди була Ларисою або ж Ларисою Петрівною. Народилася й виховувалася вона в дворянській сім’ї з усталеними традиціями, які не тяжіли ні до патріархальщини, ні до новомодних феміністичних тенденцій. І потаємно кохала волинянка не Ольгу Кобилянську, як вважають деякі сучасні дослідниці-модерністки, а Сергія Мержинського, а відкрито – “законного” Климента Квітку, котрий записував
Прочитати…

«Тесть Європи і творець «Руської Правди» (Ярослав Мудрий)», Костянтин Коваль

Він не відзначався талантом полководця і лицарської постави не мав. До того ж був він нещасливим батьком і небажаним чо­ловіком, а великий київський престол тримав милістю брата і честю новгородців. Од­наче саме він – не старший і навіть не улюблений син Володимира Великого – став володарем Київської Русі, набув слави найбільш книжного правителя своєї доби і запам’ятався літописцям як Ярослав
Прочитати…

Ростислав Володимирович Чернов

Народився 18.04.1933 р. в місті Ніжині, Чернігівської області. 1951 – 1956 рр. – навчався на хімічний факультет КДУ ім. Т.Г. Шевченка. 1956 – 1996 рр. – Інститут загальной та неорганічної хімії НАН України. Кандидат хімічних наук (з 1963 р.). Старший науковий співробітник (з 1967 р.). Спеціалізація – електрохімія. Автор 215 наукових робіт. Має 71 авторське свідоцтво. Розробки і винаходи були впроваджені більше ніж на 50 підприємствах
Прочитати…

Громадсько-політична та наукова діяльність Максима Славинського (1868-1965 рр.)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Розвиток історичної науки неможливий без історико-біографічних досліджень, які впродовж останніх двох десятиліть характеризуються зростанням інтересу вчених до незаслужено забутих і замовчуваних раніше імен видатних діячів української історії, їх життєвого та творчого шляху, участі в громадському і суспільно-політичному житті. Заповнення “білих плям” в історичному процесі, переосмислення ролі особистості у становленні української державності свідчать про відмову
Прочитати…

Чурай Маруся

 «Музика Праукраїни та її відлуння у Санскриті», В.Кобилюх (фрагменти).   Що перша поетеса України з XIII ст. була КУНГУТА, світ уже знає історично і документально. Вона писала українською, латинською і чеською мовами. Була дружиною короля Чехії Отокара ІІ. Друга поетеса України XVII ст. Маруся ЧУРАЙ (1625–1653), часто називають її у формі дівочого прізвища – ЧУРАЇВНА. Дочка козацького писаря у гетьманській
Прочитати…

Інтелектуальна пальма з київської хрущовки (сенсаційне відкриття українського вченого)

Як не крути, а приблизно половину всіх значущих наукових відкриттів було зроб­лено випадково. Згадайте хоча б Ньютона, якого вдарило по голові яблуко. Або ж Архімеда, якого «осяяло» у ванній. Людина (або й людство загалом) б’ється над якоюсь загадкою роками. А відповідь на неї може лежати зовсім поряд. Тільки треба пильніше придивитися. Ґете колись запитав: «Що найважче за все побачити?» І
Прочитати…

Забытый чемпион, неизвестная эмиграция (ретроспектива, начало ХХ столетия)

Как известно, «история — это политика, обращенная в прошлое». Преданные в свое время забвению имена крупных фигур русской и украинской эмиграции возвращаются. Правда, в угоду конъюнктуре нынешней их образы порой весьма далеки от реальности. Но когда-то знаменитому киевлянину ФЕДОРУ ПАРФЕНЬЕВИЧУ БОГАТЫРЧУКУ (1892 —1984) не повезло особенно: табу, наложенное большевиками на его имя, негласно продолжает действовать и в независимой Украине. Он
Прочитати…

Яндекс.Метрика