Рубрика 'Сторінки історії'

Еженедельник «Украинский вестник»

«Украинский вестник» и Максим Славинский (ретроспектива, 1906-й год)

«Украинский вестник» выходил еженедельно под редакций А. М. Славинского и при ближайшем участии проф. М. С. Грушевского, проф. Д. И. Овсянико-Куликовского и А. А. Русова.   Материалы из № 1  (21 мая 1906 г.), «Задачи «Украинского вестника»», стр. 3–7.       Материалы из № 1  (21 мая 1906 г.), «Империя народов», стр. 34–38.       Материалы из № 7  (2 июля 1906 г.), «Закон
Прочитати…


Максим Славинський, хор М.Лисенка, фотографія зроблена 10.04.1888

Архітектор української свободи з плеядівського Парнасу

Це есей з майбутньої книги «Українська «Плеяда»» про гурток молодих письменників, який створила Леся Українка з друзями — гімназистами та студентами і з батьками-старогромадівцями, в надрах якого зароджуватимуться усі українські політичні партії, багато хто з плеядівців візьме активну участь у визвольних змаганнях 1917 — 1921 років: Михайло Грушевський, Іван та Оксана Стешенки, Людмила Старицька-Черняхівська та її чоловік Олександр Черняхівський, Олександр
Прочитати…


Редкие издания «Кобзаря» Тараса Шевченко (сер. XIX– нач. XX века)

Небольшая книжная коллекция, временно выставленная для осмотра в Библиотеке украинской литературы (БУЛ, г.Москва), — одно из подлинных сокровищ, хранящихся в фонде редких и особо ценных изданий. Представленные на закрытых полках и надёжно охранямые стоящей здесь на посту библиотечной берегиней, украинской лялькой-мотанкой, раритетные издания «Кобзаря» Тараса Шевченко середины девятнадцатого—начала двадцатого века составили первую экспозицию нового выставочного цикла «Наши раритеты», подготовленную отделом
Прочитати…


«Русская интеллигенция и национальный вопрос», Максим Славинский

«Русская интеллигенция и национальный вопрос», Максим Славинский (ретроспектива, 1910-й год)

Из сборника статей «Интеллигенция в России», Санкт-Петербург, 1910 год.     I Мы живём под знаком чрезвычайного оживления национальных и националистических чувств у всех народов, населяющих Российскую империю. На всем пространстве северных, западных и южных окраин государства, с населением в несколько десятков миллионов, с территорией, равной нескольким европейским королевствам, бродят, наливаются и зреют все оттенки и все разновидности национальных движений.
Прочитати…


«Формы национального движения в современных государствах. Австро-Венгрия. Россия. Германия»

«Национальная структура населения России и великороссы», М. А. Славинский (ретроспектива, 1910-й год)

Статья Максима Славинского «Национальная структура населения России и великороссы» вошла в книгу «Формы национального движения в современных государствах. Австро-Венгрия. Россия. Германия». В сборник вошли публикации о положении национальностей в крупнейших империях своего периода с точки зрения статистики, экономики, политики, культуры народностей (под ред. А.И. Кастелянского, издательство товарищества «Общественная польза», 1910).         Фрагменты: По отношению к национальному вопросу все имперские политические партии
Прочитати…


Максим Славинський

Життєвий і творчий шлях Максима Антоновича Славинського (історіографія)

  Огляд статей, розвідок та наукових досліджень постаті Максима Славинського   Діяльність та творча спадщина М.А. Славинського (1868−1945) − відомого діяча українського відродження новітньої доби − донедавна залишалися мало відомими громадськості. Й досі не має узагальнюючого дослідження життєвого шляху і громадсько-політичної культурно-освітньої та наукової діяльності М.А. Славинського.  Наукові роботи, які тією чи іншою мірою висвітлюють окремі етапи життя М. Славинського,
Прочитати…


Пилип Морачевський

Український апостол

Пилип Морачевський – письменник, педагог і перекладач, останні десять років життя працював в Ніжинському юридичному ліцеї імені князя Безбородька. Тут він почав укладати «Словарь малороссийского языка по полтавскому наречию» та перекладати Святе письмо українською мовою. Його апостольську працю не схвалив до друку російський царський уряд, і Біблія українською мовою Морачевського була видана тільки в 1906 році вже після смерті автора
Прочитати…


«Кобзарь» под редакцией Максима Славинского

«Кобзарь» под редакцией Максима Славинского (ретроспектива, 1911 год)

  Здесь же мы видим и вышедший в 1911 году к пятидесятилетию со дня смерти Шевченко в Петербурге «Кобзарь» под редакцией М. Славинского, сочувственно встреченный русской критикой как самый полный из всех «Кобзарей» (на фото — внизу). Особая заслуга в подготовке и выходе этой этапной книги принадлежит уроженцу Киевщины Максиму Антоновичу Славинскому (литературные псевдонимы —Лавинская, господин Максим Славинский, М. Головатый,
Прочитати…


Олександр Кониський

Кращий шевченкознавець

Олександр Кониський – видатний український письменник та громадський діяч, педагог народився в 1836 році в родині збіднілого українського поміщика на хуторі біля села Переходівка. Початкову освіту здобув в Ніжинському повітовому училищі, де в той час викладав малювання близький приятель Тараса Шевченка художник Іван Сошенко. Потім навчався в класичній гімназії та Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька. Активна громадська діяльність молодого адвоката
Прочитати…


Микола Гоголь. «Роздуми Мазепи»

Програмну статтю «Роздуми Мазепи» двадцятип’ятирічний Микола Гоголь написав водночас із повістю «Тарас Бульба» у 1834–1835 pp. Тоді він інтенсивно працював над тисячолітньою історією України, написав кілька інших надзвичайно важливих для української історіографії статей. М. Гоголь з дитинства глибоко вивчав не тільки історію та культуру України, а й всесвітню історію, національну етнографію та фольклористику. Він уважно простудіював праці Геродота, Тіта Лівія,
Прочитати…