Головна » «Спляча красуня» Т. Полатайка

«Спляча красуня» Т. Полатайка

samumray.in.ua.

 

 

Яскравим доповненням за стилем та змістом до виставки «Міф «Українське бароко»» став проект митця Т. Полатайка, який стартував вчора в залах цього ж Національного художнього музею України.

Однозначно, Музею загрожує втрата репутації, а, разом з нею, вдумливого відвідувача.

Залишилось багато запитань-загадок:

  1. Чому саме цього художника запросив Музей?
  2. Чому так довго все готувалось (2 роки)?
  3. Що саме так довго готувалось?
  4. В чому романтизм проекту?
  5. Де криється грандіозна ідея автора?
  6. Які ознаки унікальності?
  7. Як контролюється здоров’я ротової порожнини сміливців (візуальний контроль герпесу – замало для сьогочасних небезпечних епідемій: СНІД, туберкульоз, гепатити та інших)?
  8. Для чого в інтернеті оприлюднені імена таємничих красунь, відео з ними та вік (щоб зручніше було вибрати, тоді це не чесно, не відповідає інтризі та задуманій таємниці)?
  9. Кому потрібний та цікавий цей проект?

Зі свого боку помітили наміри епатажу, екстремізму – раз … і одружитись з незнайомцем – незнайомкою (практично крок в нікуди – що з цього путнього може вийти?), бездумність та провокація (виявилось, жінки при вході обов’язково мають підписати контракт – на вибір: один з поцілунком, другий – без).

Жінка цілує Красуню, а тій сподобалось і вона розплющує очі.

О, який конфуз на всю країну та світ (он лайн трансляція гарантована)!

Яка незручність, який натяк, який нездоровий ажіотаж!

Зі сторони Красунь – все зрозуміло.

Як би , ще так пропіаритись, нічого не робити, не докладати зусиль, а прокинутись одразу і багатою і знаменитою і заміжньою.

Художник Т. Полатайко у декількох інтерв’ю настійливо співвідносить «Сплячу Красуню» з Україною, яка занадто багато терпить. Тут він грубо плутає різні поняття. Адже «терпіння» – абсолютно свідомий глибинний вибір та чеснота.

А те, що відбувається з Україною, те переважною більшістю її населення – це неусвідомленість, слабкий інтелект, який характеризується невмінням розрізняти добро та зло, відверта глупість та захоплення лише матеріальним (звісно, не йдеться про тих, хто здатний думати, але змушений виживати).

І кого бачить Т. Полатайко принцем для України? Мабуть МФВ, який все «цілує та обціловує» нас кредитами – кабалою. Видно, він недолуго замахнувся на щось таке, чого сам не розуміє.

Мотиви перфомансу зовсім не співпадають з романтикою казки Шарля Перо.

Т. Полатайко, мабуть, уявив себе Богом, але злим, тобто Дияволом, бо:

а) відверто спокушає, нічого не обіцяючи і не гарантуючи;

б) провокує публіку на нездоровий інтерес;

в) виставляє на показ інтимний момент – цілунок, який є прелюдією єднання тіл після попереднього єднання душ в любові;

г) обіцяє Красуням (п’ятьом дурним, а не сміливим дівчатам) легкий шлях до слави та особистого щастя, через нездорові сліпі фантазії.

Все навколо проекту дуже туманне та нечітке, гарно продивляється лише бажання художника, банальне та старе, як світ, стати знаменитим та багатим, і тут він не… гребує нічим, ні людськими почуттями, які топче, ні долями, які сліпо зіштовхує.

Митець Т. Полатайко – сваха – звідниця низькосортного пошиву, а Національний художній музей – клуб знайомств для людей з відхиленням психіки (бо хто ще піде на такий необдуманий і небезпечний крок, який може просто зіпсувати і життя, і репутацію учасника).

 

23.08.2012

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку