Головна » Таври. Історія та археологія (Крим)

Таври. Історія та археологія (Крим)

Слайди до лекції:

Про надходження терміну «таври».

 

Таври (з давньогрецької мови) «бики».

Дві групи джерел (дві групи античної літературної традиції)

  1. Легенда про Іфігенію періоду Троянської війни кінця 12 ст. до н.е.; трагедія Еврипіда «Іфігенія в Тавриді».
  2. Повідомлення очевидців.

З 3 хв. до 13.30 хв. – зачитуються фрагменти джерел

Про достовірність грецьких міфів (обмеженість їх як історичного джерела).

 

 

Про етнонім «таври» (з’явився у грецьких джерелах у 5 ст. до н.е.); про міф про Іфігенію, який є у всіх дорійських народів Причорномор’я.

 

 

Етнонім «таври», прив’язаний до реальної території «Таврика», з`явився у 5 ст. до н. е. в грецьких джерелах.

Етнонім «таври» пов’язаний з божеством Артемідою.

Про описи таврів Геродотом (у евріпідівській традиції) зі слів мореплавців.

 

 

Про згадки, про храм Партенос у описах Страбона: «Партенос — якесь божество»; про херсонеську монету 3 ст. до н.е. (одна сторона — Артеміда, що вбиває лань, на звороті — Партенос (портрет дівчини)).

 

 

17 хв. – культ Діви = культу Артеміди-тавропулус (волопаски)

З 19.17 хв. до 32.20 хв. – зачитуються повідомлення очевидців

5 ст. до н.е. – поява 1-х античних колоній в Причорномор’ї

Толстой «Остров Белый и Таврика на Евксинском Понте» — найкраще дослідження всіх античних текстів по цій тематиці.

33 хв. – про поєднання міфу з реальністю у античних авторів

36.20 хв. – перехід до археології, до кримських старожитностей

З 36.30 хв. — відео:

Першим академік Паллас описував мегалітичні пам’ятки

Академік Паллас — подорож Кримом у 1793 році, описав залишки укріплень на Гераклейському півострові у вигляді кам’яних скринь.

– француз Фредерик Дюбуа де Монпере у 1833 р. — мегалітичні пам’ятники співвідніс з таврами і дольменами Кавказу і Бретані;

  Еротична поезія духовної епохи

– про вузол, в якій пов’язали Іфігенію, таврів та мегаліти.

Кінець XIX століття — розкопки Фернікова (таврську кераміку досліджував) – таври – культура доби раннього заліза; про інших дослідників та їх трагічну долю в 30-х рр., в т.ч. про севастопольського аматора Миколу Печьонкіна, про кизил-кобинську культуру.

40 хв. – про М.М. Печьонкіна

41 хв. – кизил-кобинська культура отримала назву за місцем розташування першої знахідки кераміки біля печери Кизил-Коба

 

 

47 хв. – періоди розвитку культури Криму

І. дотаврський – кінець 12-го — середина 8 ст. до н. е. – час створення «Одіссеї» та «Іліади».

ІІ. скіфська інвазія в Північне Причорномор’я; поява греків і таврів (за писемними джерелами).

таври,історія,археологія, Крим,Евеліна Кравченко, лекція

Евеліна Кравченко

48 хв. – характеристики матеріальної культури; групи пам’яток за розташуванням

51 хв. – три періоду існування кизил-кобинської культури

Про долю вченого Тахтая, що досліджував Херсонес

57 хв. – дотаврський період, поселення Уч-Баш, Сахарная головка оборонного типу.

В степу поселення білозерської культури не були укріплені; чорногорівці — кочівники, що нападали.

Характеристика культури: житло, побут, рибний промисел, добре розвинуте сільське господарство.

Друга година

5 хв. – про персональний керамічний набір – відео:

13 хв. – сер.8 ст. до н. е. – припиняє існувати ця матеріальна культура (пожежа на городищі Уч-Баш)

14 хв. – кіммерійці – це 2 типи матеріальної культури:

  1. чорногорівці;
  2. новочеркасці — переселенці з Кубані та Кавказу.

Знахідки в Новочеркасії з VIII ст. до н.е. по новому функціонує Крим і Північне Причорномор’я, і треба припинити говорити про кіммерійців, приходять скіфи.

15 хв. – період таврської культури, пов’язаний з появою нових поселень у передгірній зоні Криму

  Сахара. Загадочная прародина древних цивилизаций

І етап – почалась деградація культури

ІІ етап – культура піднялась з появою греків

22 хв. — відео:

Знахідки з поселення Чорна річка (таврська культура)

В одному горизонті – десяток горщиків одного типу кухонної кераміки (по вінцях вигону):  їх ліплять недолуго, а це ознака деградації культури (з`являється недбалість в побуті).

 

24 хв. – до таврського періоду відносяться всі могильники кам’яних скринь, всі мегаліти, відкриті у ХІХ столітті

Гряда скринь – рід (соціальна одиниця), скриня – сім`я похована, кінець 8—6 ст. до н. е..

З 5 ст. до н.е. до 4-3 ст. до н. е. – навколо скрині кам’яна огорожа

28 хв. — подробиці про поховання: ховали скручено, головою на південь, під вершинами

34 хв.  — анонс лекції у Палеонтологічному музеї

40 хв. — поява державної культури Скіфії (посуд уніфікований та зброя) 3—2 ст. до н.е.

42 хв. — ті, кого Геродот у 5 ст. до н.е. називав таврами, зникли у 3 ст. до н.е.

46 хв. — питання про виробництво вина (не виробляли в той час)

48 хв. — питання про пожежі, Уч-баш – це інкерманські штольні,

— питання про постачання фортеці в горах водою

50 хв. – думка лектора про ново черкасців: вони ближчі до скіфів, плем`я, що починає ранньоскіфський період

– про освоєння території греками, починаючи з 5 ст. до н.е.; пристосування ними міфів до обставин

52 хв. – про культ Партенос (Діви, Богині) – один з основних у європейців

53 хв. – про гору Кошку і гору Караул-Оба

56 хв. – про чорногорівців (їх материнська культура з Алтаю 12-11 ст. до н.е.)

  Древняя астрономия, археоастрономия в Украине: археологические факты

– про новочеркасців (Приказанський степ, Уральське межиріччя).

Третя  година

Про поховання в кам’яних скринях (багато культур це робили, що зумовлено рельєфом (гори)).

2.43 хв. – про родовище гематиту (руди, в якій заліза більше 50%-60%)

6.20. хв. – про балканський бум — розселення у 14—12 ст.

9 хв. – ахейці (греки) – знайшли Трою

таври,історія,археологія, Крим,Евеліна Кравченко, лекція

Евеліна Антонівна Кравченко

12 хв. — про Чорну річку, назву її і назву Уч-Башу («три голови» з татарської)— в джерелах нема

17 хв. — Сахарна головка — навпроти нового мосту через Чорну річку

22.09.2015

18.09.2014 в рамках лекторію “Про що розповідає археологія” в Київському будинку вчених НАН України з темою  «Таври. Історія та археологія» (Крим) прочитала лекцію кандидат історичних наук Евеліна Антонівна Кравченко.

 

Стаття Таври: історія і археологія

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика