Головна » Той, хто пройшов крізь вогонь

Той, хто пройшов крізь вогонь

samumray.in.ua.

 

 

Дуже прикро, що стільки часу і уваги приділяють засоби масової інформації, зокрема національне радіомовлення, відверто слабкій та невдалій роботі режисера Михайла Іллєнка – фільму «Той, хто пройшов крізь вогонь».

Таке враження, що захват від того, що в Україні взагалі знято якесь кіно, абсолютно потьмарив розум і критикам, і глядачам, і продюсерам.

Тепер вже цей фільм висунуто в номінанти на премію «Оскар».

Зрозуміло, що нашій країні туди більше нічого представити, але сама наявність цієї роботи зовсім не є приводом до такого кроку.

Наскільки історія про льотчика Івана Даценка сама по собі є незвичайною та цікавою, настільки фільм відомого режисера є затягнутим, «розжованим» та, відверто, не цікавим.

Він (фільм) більше схожий на «тяп – ляп», похапцем зліплений серіал, з погано продуманими екранними сюжетами та інтригою.

Дуже сумнівним видався підбір акторів: Дмитрові Лінартовичу, з його неслов’янською зовнішністю та відносним талантом просто не віриться – ні зовнішність, ні внутрішнє наповнення (Дух) не відповідають задуму показати українського героя (як це афішується та мусується повсюдно); Віталій Лінецький грає типового ганебного зрадника – українця, якими так нахабно і відверто пістрявіють не один і не два фільми радянських і пострадянських часів; Іванна Іллєнко – мало подібна до індіанки, але зрозуміла її участь у фільмі, як дочки режисера. Доречі, Дмитро Лінартович зовнішньо міг би бути сином Іллєнка, а добре відомо, як людина любить саме своє зображення і шукає своє лице на групових фотографіях (звісно, це лише спостереження та припущення).

Не дуже викликає співчуття та співпереживання кохання головних героїв (якось блідо воно виглядає  та натягнуто), проте проймаєшся гордістю за татарський народ (не лишається сумнівів щодо його чеснот, вірності зокрема).

  Не в коня корм!

Очевидно одне, що «той, хто пройшов крізь вогонь», це сам режисер, який п’ять років поспіль знімав цей нудний фільм, мабуть настраждався й геть заплутався. А тепер його творіння піднято як прапор на щоглу над головами пересічних українців, і з усіх сторін режисера вихваляють та співають йому та його роботі оди та дифірамби.

І цей екстаз вже нав’яз у вухах.

Як каже М. Іллєнко, оплески ( в тому числі, на презентації у Червоній залі Будинку кіно) говорять самі за себе.

Але Михайло Герасимович, Ви певне не помітили, що аплодували далеко не всі, і що значна частина глядачів була знічена та розчарована Вашою роботою, але, мабуть, зважаючи на Ваш авторитет, і почуваючись незручно, Вам нічого не сказали.

На жаль, фільм «Той, хто пройшов крізь вогонь» видався невдалим, то ж досить самозахоплюватись, не краще було б працювати далі, та знімати щось більш достойне та художньо і естетично цінне. Сюжетів – повно (не будемо про гроші, ясно, що з ними проблеми). Щиро бажаємо творчих успіхів!

 

26.10.2012


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку