Головна » «Трубач» співав і знов про те саме

«Трубач» співав і знов про те саме

samumray.in.ua.

 

 

Хочеться сподіватись, що ситуація з виробництвом кінопродукції в Україні поступово покращає. Першою ластівкою – добрим знаком, було цьогорічне нагородження фільмів-переможців. Звичайно, поки не стільки важлива мала кількість фільмів-конкурсантів, як те, що ці картини були зроблені та продемонстровані глядачеві та журі, тобто з’явились – народились саме в нашій країні. Церемонія нагородження переможців, що відбулась 15 травня в Будинку кіно зібрала повну залу глядачів, а завершальним акордом був показ фільму «Трубач», режисера Анатолія Матешка. Фільм було створено у дещо незвичному для нас жанрі мюзиклу.

Фільм і для дітей, і для дорослої аудиторії, справді яскравий і веселий. І герої-персонажі, і костюми, і постановка та сценарій, і танцювальні номери, і музика Сергія Рябцева (композитор та учасник гурту «GogolBordello») – все запам’ятовується і викликає позитивні відчуття. Але дещо в стрічці справило негативне враження, дещо наштовхнуло на роздуми.

Перш за все, українська мова у виконанні багатьох акторів (і дітей, і дорослих) різала вухо, не викликала довіри.

Ні, не в помилках справа, їх майже не було. Але відчувалось, що більшість людей, задіяних у фільмі «Трубач», не використовують українську у повсякденному житті, не перебувають у її полі, тому загалом мова фільму виглядала штучною, нав’язаною. Прикладом гарного, натурального вживання мови виступає актриса Римма Зюбіна, що зіграла роль директорки Школи мистецтв. В устах її героїні мова звучить природно, не викликає у глядача внутрішнього дисонансу та підсвідомого несприйняття-протесту.

А інша тема, яку так чи інакше оспівав «Трубач» – це тема таланту митця (в даному разі юного хлопчика), який дуже вже традиційно та звично (аж до болісного) має шанс прорости і здійснитись – зреалізуватись лише за допомогою якісного добротного музичного інструменту, виробленого не в нас (У фільмі – це подарунок земляка – колишнього випускника тієї ж Дитячої школи мистецтв, що став відомим за кордоном і спроможний зрозуміти ситуацію, спрогнозувати перспективи юного генія) та розкритися як гарний трубач і композитор також не в нас. Парадоксальним співпадінням (?!) є те, що прекрасні пісні створив для фільму наш земляк, що також став відомий спершу за кордоном та нині проживає в Америці!

  Концерт-лекція «Французький сувенір»: Франсіс Пуленк, К.Сен-Санс, Жан Кокто, Даріус Мійо (музичний колектив «Аванті +»)

Що ж це за «закляття»? Чи це закономірність?

Невже для того, щоб талановитому митцеві бодай заявити про себе у нас на Батьківщині, а далі стати відомим, треба або померти (і бути визнаним генієм посмертно), або виїхати у далекі краї і вже звідти з «їхньої закордонної подачі» з`явитися у нас, як факт, і аж тоді гучно засвідчити своє існування.

Типове явище. Прикладів маса: і Іван Марчук, і Євген Гудзь, і Мар’яна Садовська, і Тарас Полатайко та інші, талановиті чи не дуже.

Звісно відомо, що велике бачиться здаля.

Але шкода, що маємо такий підсліпуватий зір та небажання роздивитись, впізнати, визнати талант, а ще погані умови для розвитку, становлення й взагалі достойного існування (не животіння) людей творчих.

А ще не вміємо розрізняти грішне від праведного та туго формуємо власну точку зору, не продукуємо моду та культ гарного й доброго, не плекаємо власний стиль та не розповсюджуємо його у світі. Лише масово відпускаємо за межі України ліпший цвіт. І не завжди всі пробиваються там, в чужому середовищі, лише ті, кому повезло. Часто найкращі, найталановитіші не повертаються назад,тільки  зрідка навідують рідну землю. Повертаються ті, хто не прижився у інших світах, не пристосувався, «не склався», а доля таких – сумна.

Тож не випадково, що новий кінофільм «Трубач» знову таки нагадав молоді шлях до перспектив і успіху, який можна озвучити просто: як «заграница нам поможет».

Пощастить тим, хто хоч десь зреалізує свій потенціал.

Не пощастить землі, що регулярно втрачає синів і дочок, що їдуть геть, адже не всі з них зберігають національну ідентичність..

26.06.2014


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку

Яндекс.Метрика