Головна » Українська революція 1917–1921 рр. Київський вимір (екскурсія та матеріали)

Українська революція 1917–1921 рр. Київський вимір (екскурсія та матеріали)

 

Київський будинок вчених НАН України. Зелена вітальня

Київський будинок вчених НАН України. Зелена вітальня

 

 

 

 

Виставка в Будинку вчених "Українська революція 1917—1921 рр"

 

 

1 хв. Мета виставки: показати різних людей, які пережили часи революції 100 років назад.

2 хв. – яка мета була у лідерів буржуазної революції Грушевського, Петлюри?

 

 

2.20 хв. – національна ідея відродилась в Українському клубі в Києві

2.35 хв. – про Будинок вчених

3.40 хв. – цитує Шевченка

4.15 хв. – І світова війна стала каталізатором і поштовхом до національного відродження

5 хв. Хлопці з Західної, Центральної та Східної України почали брататися в окопах!

5.25 хв. Маніфест зречення Миколи ІІ.

 

 

6.30 хв. – про Український клуб, який очолював Микола Лисенко

7.25 хв. – в Росії до влади прийшов Тимчасовий уряд, а наші патріоти вирішили створити автономію

7.45 хв. – Грушевського заочно проголосили головою Центральної Ради

8.30 хв. Михайло Грушевський був відомим істориком та мав авторитет.

8.50 хв. – старе фото бульвару Шевченка

 

Бульвар Шевченка, 1920

Бульвар Шевченка, 1920 рік

 

9.11 хв. – фото вулиці Володимирської в районі Будинку вчених

 

 

10.25 хв. – про представлені на виставці оригінали книг та документів з колекції Віктора Киркевича

11.10 хв. – про книгу Короленка «Падение царской власти»  (гарно описані причини революції, гріхи роду Романових, попередження, які Микола ІІ успішно проігнорував)

12.15 хв. – останні гроші – 5 царських рублів

12.30 хв. – про Столипіна та його реформи; столипінський галстук, столипінський вагон

13.10 хв. – про книги з колекції

14.30 хв. – фотографія українського уряду

 

Перший склад Генерального Секретаріату, 1917 рік

Перший склад Генерального Секретаріату, 1917 рік

 

Генеральний секретаріат — виконавчий орган Української Центральної Ради, що діяв з 28 червня 1917 до 22 січня 1918 року.

 

 

 

15.50 хв. – через деякий час Центральна Рада перебралась в Педагогічний музей архітектора Альошина

 

Педагогічний музей архітектора Альошина. Будинок Української Центральної Ради, де також працював Генеральний Секретаріат, відбулася низка українських з'їздів та зібрань

Педагогічний музей архітектора Альошина. Будинок Української Центральної Ради, де також працював Генеральний Секретаріат, відбулася низка українських з’їздів та зібрань

 

16.25 хв. – про І універсал та бажану автономію у складі Росії; на відповідь приїхала комісія з Петербурга: Олександр Керенський, Михайло Терещенко, Микола Некрасов та Іраклій Церетелі

 

11—12 липня в Києві відбулися переговори делегації Тимчасового уряду у складі О. Керенського, М. Терещенка, М. Некрасова та І. Церетелі з керівництвом УЦР із приводу ситуації, що склалася після проголошення І універсалу. Проголошення І універсалу УЦР. 10 червня 1917 р.

Досягнутий компроміс був викладений у двох документах різної форми, але майже однакового змісту — постановою Тимчасового уряду «Про національно-політичне становище України» та ІІ універсалом Української Центральної Ради. 16 липня 1917 р. після отримання Українською Центральною Радою постанови Тимчасового уряду про затвердження Генерального Секретаріату, згідно з попередньою домовленістю, було ухвалено й оголошено ІІ універсал.

  Собор на крові... триває

 

Українські установчі збори. Список УСДРП

Українські установчі збори. Список УСДРП

17.50 хв. Вирішили в Україні і Росії провести Установчі збори.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17.50 хв. – про унікальний експонат – платівку, видану на Хрещатику, з гімном «Ще не вмерла Україна»; про авторів гімну Павла Чубинського (слова) та Михайла Вербицького (музика)

 

 

 

19.25 хв. – іншим гімном багато українців вважають «Заповіт» Шевченка і «Боже Великий…» Лисенка

20 хв. – про гімни Росії «Боже царя храни» та «Інтернаціонал», український переклад останнього Миколи Вороного та його фрагмент про трьох ангелів, що грають у сурми

21.20 хв. – гімн «Ще не вмерла…» прийняли в 1917 році

21.40 хв. – про гімн Міхалкова «Союз нерушимий»

22.25 хв. – про ІІ універсал

22.45 хв. – ІІІ універсал вже не був деклараційним, містив багато засадничих речей (8-ми годинний робочий день, скасування смертної кари та інше)

23.25 хв. – про вибори до українських Установчих зборів, які так і не відбулись

23.40 хв. – про більшовицький переворот; про журналіста Джона Ріда, який захоплювався Леніним

24.40 хв. – переворот зумовив прискорення подій і прийняття ІV універсалу, який проголосив повну незалежність України

25.20 хв. – ІІІ універсал оголосив автономію для росіян, поляків і євреїв, скасував право приватної власності на землю та оголосив землю власністю всього народу

26.20 хв. – більшовики почали наступ на Україну, який підтримали робітники заводу «Арсенал»

26.45 хв. – про бій під Крутами

27.15 хв. – за Берестейським миром Україну повинно було повернути німцям

27.40 хв. – про унікальну книгу  «Вінок на могилу Високопреосвященнішого Митрополита Володимира» в честь пам`яті митрополита Володимира

 

 

 

 

 

28.30 хв. – події того часу добре описує Булгаков у романі «Дні Турбіних»

28.45 хв. – про картину Леоніда Тоцького

30.15 хв. – про книжку Марселя Тірі «Проїздом у Києві», яка перекликається з книгою Булгакова про той час

 

Цирк Петра Крутікова Цирк Крутикова.jpg 50°26′32″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д.Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. КраїнаFlag of Ukraine.svg Україна Місто Київ Цирк Петра Крутікова або Гіппо-палас


Цирк Петра Крутікова або Гіппо-палас

Споруду цирку Петра Крутікова не обійшли політичні події. Так, 29 квітня 1918 року тут відбулись збори «Хліборобського Конгресу». Прибуло близько 6000 депутатів, але навіть найбільша зала Києва не мала можливості вмістити таку кількість. Більша частина депутатів розмістилася на вулиці. Серед рішень зборів — обрання гетьманом України Павла Скоропадського.

За часів СРСР споруда цирку була націоналізована і проіснувала до 1941 року.

Під час нацистської окупації з Києва у вересні 1941 року споруда цирку була висаджена у повітря диверсійними загонами НКВС, як і низка інших споруд центральної частини міста.

У повоєнний період порожня земельна ділянка була забудована широкоформатним кінотеатром «Україна».

 

Молебень на Софійській площі з нагоди обрання Павла Скоропадського гетьманом України, 29 квітня 1918 р.

Молебень на Софійській площі з нагоди обрання Павла Скоропадського гетьманом України, 29 квітня 1918 р.

 

Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Всієї України Павло Скоропадський. 1918 р.

Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Всієї України Павло Скоропадський. 1918 р.

33.20 хв. – гетьман, що був генералом царської армії робить переворот: резиденцією стає Маріїнський палац; на знімку Скоропадський – руськоязичний гетьман, одягнутий в костюм кубанського козака, 8 місяців протривала його влада

  Національна ідея: від Кирило-Мефодіївського братства до УНР (екскурсія та матеріали)

 

 

 

 

34.45 хв. – в Київ ввійшли німці  (Скоропадський був їх ставлеником), які поводились досить безцеремонно

 

 

35 хв. – про будинок на бульварі Шевченка, що належав Івану Терещенку, тут створили Директорію, яка очолила повстання проти гетьмана, 14 грудня Скоропадський зрікся влади і втік; до влади прийшла Директорія Винниченка, Петлюри

 

Члени Директорії УНР, зліва направо Федір Швець (1-й), Симон Петлюра (3-й), Андрій Макаренко (5-й). Кам’янець Подільський, 1919 р.

Члени Директорії УНР, зліва направо Федір Швець (1-й), Симон Петлюра (3-й), Андрій Макаренко (5-й). Кам’янець-Подільський, 1919 р.

 

 

 

36.10 хв. – проголошення ЗУНР на землях Західної України; виникла ідея об`єднання всієї України

36.45 хв. – про попередній договір про злуку 2-х українських держав

 

 

37.05 хв. – про день 22 січня 1919 року, коли проголосили злуку

38.15 хв. – про Паризьку мирну конференцію (обговорювались кордони держав, які брали участь у І світовій війні)

38.43 хв. – про книгу «Тези про незалежність України», в якій подавались відомості про Україну (природа, ріки, економіка, статистика та інше)

 

 

40.30 хв. – стара карта України (входили Крим, Північний Кавказ, Кубань за принципом, що живе один народ – за етнографічними ознаками та мовою)

42 хв. – декларація Директорії Симона Петлюри

42.30 хв. – про гроші (гривні, карбованці)

 

Гроші Української Народної Республіки, герб та поштові марки

 

 

 

43.25 хв. – у 1922 році було створено Радянський Союз

44 хв. – на жаль, українські революції продовжуються…

Монумент Незалежності

Монумент Незалежності

44.45 хв. – про недолугий пам`ятник Незалежності на Майдані

 

45.15 хв. – стенд про життя звичайних киян, фотографії базарів коло залізничних станцій

 

 

 

45.30 хв. – в ті часи почали відкриватись українські школи

46.35 хв. Письменники, що жили на зламі революцій, були по два боки барикад одночасно – Сосюра, Смолич, Тичина.

48.05 хв. – про роман-антиісторію Смолича «Мир хатам, війна палацам», де карикатурно показані діячи Центральної Ради

49.30 хв. – колись з другого поверху Святої Софії виступав Сталін

50 хв. – про письменників, які поводили себе інакше; фото Зерова

51.25 хв. – про Зерова; цитує його поезію «Чистий четвер»

 

 

 

*Володимир Вернадський

**Людмила Старицька-Черняхівська

 

Плакати та брошури до виставки

 

Виставка "Українська революція 1917–1921 рр. Київський вимір"

 

 

Виставка "Українська революція 1917–1921 рр. Київський вимір"

 

 

 

Надія Наумова

Надія Наумова

Екскурсію по виставці під назвою «Українська революція 1917–1921 рр. Київський вимір», яка проходила в Будинку вчених НАН України, провела  головний зберігач фондів Музею історичного центру Києва Надія Григорівна Наумова, 10.10.2017.

 

29.04.2018

 

 

 

Про книгу «Діячі Української Центральної Ради», В.Верстюка та Т.Осташко, 1998 року.

Містить біографії і життєописи (про Максима Славинського, стор. 158—159).

 

 


Представлено діячів 17 соціалістичних партій.

0.45 хв. – надані списки діячів всіх скликань Центральної Ради, але не про всіх ми знаємо

1.10 хв. – про академіка Біляшівського, який створив перший публічний музей – нині Національний художній музей (в 2017 році було 150 років від народження Біляшівського)

1.50 хв. – із спогадів про власну роботу в Музеї Шевченка та знайомство з прізвищем Біляшівський

 

Тематична добірка книг

 

Завантажити

 

Підготувало Черкаське відділення наукової бібліотеки ДВНЗ «Університет банківської справи».

 

Український Київ

 

Національна ідея: від Кирило-Мефодіївського братства до УНР (екскурсія та матеріали)


Коментарів: 3 to “Українська революція 1917–1921 рр. Київський вимір (екскурсія та матеріали)”

  1. […] Он знал, что его убьют, о чем свидетельствует завещание, составленное задолго до смерти: «Я хочу быть погребенным там, где меня убьют». Знал и торопился сделать как можно больше. Второй раз его убили «доброжелатели» сразу же после февральского переворота, снявши 18 марта 1917 года памятник Столыпину в Киеве. […]

  2. […] Союзу, а далі голова дипломатичної місії УНР. в колишній Чехословаччині, і нарешті професор […]

  3. […] «Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ». Революція 1917 року відкрила перед Славінським широкі можливості для […]

Залишити відповідь

Підписатися на розсилку