Головна » Київське коло

Київське коло

Київське коло (11.11.2017)

 

 

Вступне слово Кирила Стеценка

 

Започатковано рік відзначення 150-річчя діяльності всесвітньої організації «Просвіта».

0.25 хв.  28 вересня 2017 року в Українському домі відбувся Всеукраїнський з`їзд «Просвіти», що кинув заклик активізації та оновлення діяльності, що стосується не зміни завдань, а пошуків нових шляхів та методів впливу.

1.58 хв. – втілювати завдання можна тільки через участь волі кожного

2.45 хв. – про роль очільників «Просвіти»: надихати, формувати методики, відбирати людей для виконання завдань

3.33 хв.  Кожен перфекціоніст – кровавий диктатор.

4 хв. – про завдання першої зустрічі – послати імпульс

 

 

 

Привітальне слово від Національного музею літератури України Сеннікової Раїси Павлівни, заступника директора з науково-технічної роботи

0.20 хв. – про рекреаційну залу колегії Павла Галагана, де відбувається «Коло» та про сам колишній навчальний заклад як центр просвітництва

2.10 хв. – побажання щасливої дороги дискусійному клубу

0.45 хв. – про спільні проекти з «Просвітою»

 

 

 

Виступ Павла Мовчана

 

0.30 хв. – в «Просвіті» був зосереджений інтелектуальний потенціал нації, яка здобула державу

1.05 хв. – про товариство «Просвіта», що за часів компартії та Горбачова існувало як Товариство української мови ім.Шевченка

2.45 хв. – за часів незалежності Товариство української мови повернуло природну назву – Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка

3.18 хв. Мовчан і соратники робили українську державу на ентузіазмі і спільному думанні (за Ейнштейном).

3.40 хв. – про праці Грега Брейдена (в реальності, що постійно змінюється не існує нерозв`язуваних проблем)

4.05 хв. – вважає, що можно досягти успіху, якщо 1% нації буде зосереджений на одній формулі досягнення його

4.20 хв. Стоїть важливе завдання – зміна ситуації інерції.

5 хв. На порядку денному в Україні нема насущних проблем державотворення, вся увага розмотлошена на дрібниці.

5.08 хв. – про телеканал «112 Україна»

5.55 хв. – треба брати приклад з одностайності «Просвіти» 150 років назад

6.30 хв. – про історика Гирича та його останню роботу «Український Київ»

6.50 хв. – про Євгена Букета, редактора видання «Культура» та його книгу «Нариси з історії київської «Просвіти»»

7.40 хв. – будь-яка влада, що окуповувала Україну, першою забороняла «Просвіту»

7.45 хв. – «Просвіта» не має жодної підтримки: прийшла майданна влада і припинила її фінансування

8.05 хв. – Павло Мовчан вірить, що можна набрати 1% однодумців

 

 

 

 

Кирило Стеценко

 

0.05 хв. – презентація нового проекту – мандрівного дискусійного клубу «Коло»

0.40 хв. – про плани та події

2.20 хв. Цвіт нації треба використовувати для нашої нації, треба знати, як оперувати людьми.

2.40 хв. 21 грудня 2017 наступна зустріч «Кола» – тема «Григорій Сковорода – посланець Всесвіту».

3.20 хв. Філософія серця – та золота акція, завдяки якій Україна може мати майбутнє.

3.40 хв. – про 4 частини «Кола»

4.30 хв. Чи потрібна «Просвіта» в XXI столітті?

 

 

Кирило Стеценко

 

Про намір активізувати діяльність «Просвіти» в кожному районі Києва, щоб мати як мінімум 1000 учасників.

0.50 хв. «Просвіта» – армія мережевої інформаційної війни в епоху глобалізму.

 

Книга «Нариси з історії київської «Просвіти»», Євген Букет

Книга «Нариси з історії київської «Просвіти»», Євген Букет

 

1.10 хв. – про книгу Є.Букета «Нариси з історії київської «Просвіти»»

2 хв. – про книгу І.Гирича «Український Київ»

2.20 хв. – про тритомник Антонії Цвіт про кохання Т.Шевченка

3 хв. – про проект «Неофіт – 150»

3.25 хв. – про бажаних для діяльності «Просвіти» людей:

  1. студенти-віртуальщики;
  2. середній клас;
  3. люди пенсійного віку з досвідом.

4.35 хв. – про роль опери Л.Вебера «Христос – суперзірка»

 

 

Кирило Стеценко

 

0.25 хв. Чотири періоди створення «Просвіти»:

І – Львів;

ІІ – Київ, Чернігів;

1.40 хв.    ІІІ – репресії, німецька окупація, еміграція;

2.40 хв. – про організацію «Просвіти» серед емігрантів

3.30 хв.    ІV – відродження «Просвіти»

4.30 хв. – про переєстрацію «Просвіти»

 

 

Кирило Стеценко

 

0.25 хв. П`ять тез про «Просвіту».

8.12.1868  року «Просвіта» виникла і зареєстрована в Галичині. Очолив Анатолій Вахнянин.

Мета «Просвіти» йшла з мети Головної руської ради 1848 року: культурна автономія України.

2.05 хв. – матриця української держави: Закарпаття, Галичина, Буковина

3.10 хв. – Андрій Січинський вбачав задачу в донесенні української ідеології до кожного селянина (творення української політичної культури)

3.40 хв. Основа етносу – культура і кров, їх творить Бог.

4.10 хв. – про передумови: в той самий час створено Кирило-Мефодієвське братство, їх візія майбутнього: конфедерація слов`янських народів

4.55 хв. Важлива була робота старої київської «Громади» (70-ті роки – таємне товариство української інтелігенції, ідеолог – Антонович, входили – Лисенко, Старицький).

5.40 хв. – з середини ХІХ ст. – з Петербурга почала переміщатись українська еліта, щоб творити Україну в Україні

6.12 хв. – про особистість Вахнянина, який написав першу оперу в Західній Україні «Купало» та музику до «Кобзаря»

8.40 хв. – про стосунки І.Франка та «Просвіти»: вона його боялась (бо вони боролись проти всіх)

10.15 хв. – історія улюбленої пісні Леніна «Біснуйтесь, тирани»

12.40 хв. Чотири напрямки діяльності першої «Просвіти»:

  1. Видавничий.
  2. Бібліотечний.
  3. Шкільництво.
  4. Концертний.

Засоби дії: шукати комунікації з душами людей.

14 хв. Міняються способи комунікації, але не міняються основні завдання – культурна ідентичність, відчуття спільноти.

14.15 хв. Слово «партія» – видокремленість, частковість, «Просвіта» – надпартійна організація.

14.40 хв. – про діяльність Вахнянина: він створив дві мережі «Торбан» та «Баян»

15.55 хв. Українців ніщо так не зближує, як спільний спів (національна особливість)!

16.20 хв.  Вахнянин заснував Вищий музичний інститут ім. Лисенка, що став потім Львівською консерваторією.

16.50 хв. Про зв`язки між Центральною Україною і Західною, про здобутки і опонентів.

19 хв. У 1895 році М.Грушевський привіз гроші до Львова, на які була придбана будівля для львівської «Просвіти». Активно діяли Лисенко, Пчілка, Франко.

Ірина Даць (сопрано), Ольга Ващук (концертмейстер), арія Одарки з опери Вахнянина «Купало».

 

 

Галина Стефанова (декламація)

 

Борис Грінченко «Перед широким світом», Київ, 1907 рік: про важливість книги і науки.

2.15 хв. – читає мініатюру Б.Грінченка «Тепер»

 

 

 Євген Букет про київську «Просвіту»

 

Завантажити

 

1.15 хв. – про свою книгу 2014 року «Нариси з історії київської «Просвіти»»

1.40 хв. – про початок діяльності «Просвіти» в Києві, статутні документи, видруковані в друкарні Гирича

3 хв. – про підписи засновників

3.50 хв. «Просвіта» була першою громадською організацією в Україні, що була під Росією.

4.10 хв. І період діяльності київської «Просвіти» (яка охоплювала і Київ, і Київську губернію) – 1906–1910 роки.

5 хв. Російська імперія не дозволяла реєструвати філії товариства.

5.15 хв. Напрямки діяльності:

  1. Видавничий.
  2. Бібліотечний.
  3. Шкільний.
  4. Лекційна та артистична комісія.

5.35 хв. – керівництво «Просвіти» – рада з 8 осіб

7.15 хв. – містилось товариство на вулиці Володимирській 42, штампи та підписи

7.25 хв. – про Сергія Єфремова

8 хв. – заборона та нове відродження 4.04.1917 (в цей момент були зареєстровані філії)

9 хв. – карта України з філіями «Просвіти» УНР і ЗНР

9.55 хв. Товариство «Просвіта» фактично була членом Центральної Ради.

10.25 хв. «Просвіта» виконувала функції управлінь культури.

10.40 хв. – статистика

11 хв. Було дві спроби централізувати діяльність: перша у 1917 році – було створено Бюро, очолив Василь Королів-Старий. Далі всім намагалась керувати київська «Просвіта».

11.30 хв. – про опозицію О.Лотоцького до гетьмана Скоропадського

12.20 хв. – про філії товариства за межами України

12.50 хв. 1923 рік – останні відомості про діяльність «Просвіти» в Києві, далі пішла в підпілля.

13.45 хв. – часи окупації 1941–1942 років

14.20 хв. – 1989 рік – створення Товариства української мови ім.Шевченка

14.40 хв. – про голів «Просвіти»

16.00 – про Марію Тобелевіч – голову «Просвіти» 1941–1942 років

 

 

Інтерв`ю з Євгеном Букетом

 

Про «Просвіту» в добу революції.

0.48 хв. – квітень 2017 року – відбулись перші збори київської «Просвіти»

1 хв. – вересень 1917 року – І Всеукраїнський з`їзд «Просвіти»

 

Всеукраїнські збори "Просвіт"

 

Далі цитує фрагмент з власної книги «Нариси з історії київської «Просвіти»» про появу на зібранні Грушевського.

1.40 хв. УНР – не лише національна держава, планувалось об`єднання всіх народів на території України.

2.40 хв. Голову Центрального Ради Грушевского обрали почесним головою «Просвіти».

3 хв. – цитує стенограму виступу на з`їзді Симона Петлюри

3.45 хв. – про фонд архіву ТОВ «Просвіта», який до 1990 року був засекречений

4.15 хв. – про важливий збережений документ (1918 р.), меморандум керівника київської «Просвіти» Олександра Лотоцького до гетьмана Скоропадського (цитує): «Мова народу – основа його культури»

7.15 хв. – Євген Букет про власні враження від прочитання даного меморандуму (проблема мови була актуальна і для Вахнянінова у 1868 році, і в період Грінченко 1906 року, і за Лотоцького у 1918 році)

8.20 хв. Завдання просвітян: власним прикладом демонструвати українську ідентичність, в цьому майбутнє!

 

Мета Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

 

 

 

Виступ Ігоря Гирича

 

Про ідеологічну мету «Просвіти»; про противників «Просвіти» (стилю, не змісту) – М.Хвильового и Ю.Шевельова.

1.15 хв. «Просвіта» в Західній Україні досягла мети – створення ЗУНР.

1.40 хв. «Просвіта» була низкою суспільних організацій, які творили політичну окремість.

2.20 хв. «Просвіта» об`єднувала людей з надполітичними уподобаннями.

3.30 хв. «Просвіта» протистояла противникам української України.

3.50 хв. «Просвіта» Східної України переслідувалась та існувала короткий час.

4.35 хв. «Просвіту» завжди очолювали визначні культурні діячі.

4.50 хв. – про Бориса Грінченка та його суперечки з М.Драгомановим

5.40 хв. – головне було творення культурної бази, а на її основі – політичної окремішності

6 хв. – про діяльність «Просвіти» в Києві під час ІІ світової війни

6.40 хв. – Ігор Гирич про власне бачення майбутнього «Просвіти»: створення українського середовища в Києві, періодичні видання

 

 

Творення майбутнього відбувається через усвідомлення минулого.

Заклик до дискусії опонентів «Просвіти» від Кирила Стеценка.

 

19.10.2017 в Національному музеї літератури України відбулося відкриття дискусійного клубу «Київське коло».

 

Урочисте відкриття дискусійного клубу «Київське коло»

14.12.2017

 

Якою мовою говорив Нестор з киянами

 

 

З початку виступає директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко.

З 28.50 хв. — докторка філологічних наук Галина Наєнко.

 

Якою мовою говорив Нестор з киянамиДруге засідання Мандрівного дискусійного клубу «Київське коло» на тему «Якою мовою говорив Нестор з киянами», яке відбулось 11.11.2017 в Національному музеї історії України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Григорій Сковорода посланець Всесвіту

 

Анонс власної доповіді про філософські погляди Григорія Сковроди

 

 

0.20 хв. – про тему власної майбутньої доповіді «Просвітництво креативного класу»

0.58 хв. – про формулу української національної ідеї

1.25 хв. Наші пісні – один з способів передачі образного мислення.

1.37 хв. Висловлює уявлення про серце: серце – орган єдності усього з усім; серце те, що рятує нас самих в випадку появи заразумілості.

2.10 хв. Серце – орган інтуіції.

2.40 хв. Українці – кордоцентрична нація, мають здатність співчувати.

3.40 хв. – Памфіл Юркевич розвивав кордоцентризм: плекання того, що стоїть над знанням, над наукою

4.28 хв. Три психологічних поверхи:

  1. Потреба й інтерес, керує людьми, як тваринами.
  2. Значення і поняття, ми оперуємо мозком, аналізуючи дійсність, стаємо досконалими комп`ютерами.
  3. Творчості, на ньому людина стає сином Божим – через творчість, що відрізняє її від тварин і роботів.

 

 

З 1.30 хв. Олександр Шокало (керівник конференції, організатор низки заходів, присвячених ювілею Григорія Сковороди) про педагогіку саморозвитку людини.

1.50 хв. – всі заняття із студентами Григорія Сковороди починав з музики, завжди мав з собою сопілку і кобзу

2.10 хв. – вмів грати на цимбалах і на клавішних, гарно співав

2.30 хв. Музика – ключ до людської душі, нею він (Г.Сковорода) відкривав студентам-слухачам шлях до вищих ідей.

2.50 хв. – ввів поняття «октава світла»

3.30 хв. – на жаль, Сковороду більше знають, ніж читають, при цьому користуються неякісними перекладами

4 хв. – його тексти не прості, символічні, писав церковно-слов`янською, листи, трактати писав латиною чи старогрецькою

5 хв. – учень Михайло Ковалинський свідчив, що Григорій Савич дуже любив рідну мову, як і Гоголь, нею спілкувався з людьми

 

5.30 хв. Сковорода – світовий письменник з українським серцем.

5.40 хв. Сковорода – «Гражданин мира», теза Волинського, через ту високу духовну ступінь, на яку він піднявся.

6.15 хв. Його вчення було суттю його життя.

6.35 хв. У сферах педагогіки, літератури, а особливо Музики Сковороду мало знають, музична спадщина майже зовсім невідома.

7 хв. – кобзарі переймали в нього виконання творів з «Саду божественних пісень»

7.15 хв. – його твори виконував Артемій Ведель з хором

7.25 хв. – перший великий твір, «Херувимську», записав Павло Муравський з консерваторським хором

7.55 хв. – про навчання: Григорій Сковорода отримав ступінь диригента і вчителя музики

8.55 хв. Сковорода не відкритий в літературі, знаємо тільки поезії «Саду божественних пісень» та збірки «Байки харківські», але не знаємо його як драматурга.

9.45 хв. – в своїх працях використовував багато філософських систем

10.15 хв. – мав унікальні енциклопедичні знання і феноменальні здібності

10.45 хв. – уособлював в собі культуру свого часу

11.45 хв. – за соціальним подвижництвом нагадує Конфуція (основною умовою якого було: чиновник має дотримуватись моральних принципів)

13.40 хв. – про Всеукраїнські сковородинські навчання «Пізнай себе»

Третє засідання Мандрівного дискусійного клубу «Київське коло» на тему «Григорій Сковорода посланець Всесвіту», яке відбулось 27.01.2018 в Національному музеї історії України.

Шокало Олександр Андрійович — есеїст, культурософ, сходознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч.

 

Історія української філософії від Київської Русі до нашого часу: постаті та основні філософські ідеї

 

 

Григорій Сковорода посланець Всесвіту

 

Коло (зібрання) жителів Академмістечка (ретроспектива, рік 2000-й)

 


Залишити відповідь

Підписатися на розсилку