Головна » Я не боюсь сказати

Я не боюсь сказати

 

Книга Насті Мельниченко #яНеБоюсьСказати

 

Передумови написання книги.


 

2.20 хв. – про звинувачення жінки в патріархальному суспільстві

5.15 хв.

Спільні риси історій пережитого насильства,  підлітки й діти:

  1. не знали, що відбувається;
  2. не знали, де їх кордони;
  3. не могли розповісти батькам.

6.10 – про громадську організацію «Студена»

7.50 хв. – фраза й питання «як не допустити насильства» – перекладає відповідальність на жертву

8.50 хв. – з підлітками в школі про секс не говориться:

А) обговорюється будова організму та погані наслідки статевих контактів: венеричні захворювання, небажана вагітність, аборти;

Б) порнографія – ще одне джерело інформації для дітей.

 

Ідеї книги (що хотілось донести до читачів):

 

11.11 хв. І. Секс – приємне, приносить задоволення, те, що відбувається за взаємною згодою повносправних осіб.

12 хв. ІІ. Знання про особисті кордони (духовні, фізичні).

14.45 хв. ІІІ Батьки мають створити умови для відвертих розмов (сексуальні теми не табуювати).

16 хв. Основний месидж – «Жертва не винувата».

Спектр переживань жертви насильства і без почуття провини величезний.

17.50 хв. В книзі багато інформації про симптоми, що переживають жертви насильства.

ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) – 15% серед військових, 7-8% жінок мають ПТСР через високий рівень насильства над жінками.

19 хв. Панічні атаки та інше – нормальна реакція психіки на ненормальні обставини (це важливо донести до жертви насильства).

19.15 хв. Важливо навчити помічати людину зміни поведінки близького.

 

Питання і відповіді:

20 хв. – рекомендований вік читача – з 11-12 років

21 хв. – автор консультувалась з травмоорієнтованою психотерапевткою; 30% історій – історії знайомих авторки книги

22.30 хв. – з 18 років Настя Мельниченко бореться за права жінок

  Насильство над дитиною і наслідки цього для суспільства

Негативні реакції у вигляді знецінення чужого досвіду на історії були, в тому числі серед відомих письменників: це свідчить про відсутність емпатії; або відчувається власна провина, або психіка захищається від травми.

24.40 хв. – за статистикою тотально страждають від чоловічої статі (чоловік сильніший, жінка – другий сорт в патріархальному суспільстві)

26.30 хв. – на жаль, чоловіків та їх агресивну насильницьку поведінку суспільство виправдовує їх біологічними особливостями (рівнем гормонів)

27.40 хв. – недіагностовані психічно хворі – свідчення наявності проблем у самому суспільстві

28.30 хв. В суспільстві існує проблема об`єктивації, оречівлення жінок, їх інституалізованого пригнічення.

29 хв. – про піраміду підтримки в волонтерському секторі

Лише на вершині – спеціалізована підтримка.

Більшість людей потребують вирішення проблем на базовому рівні!

Зусилля треба спрямовувати на основу піраміди.

30.20 хв. Гендерна рівність може покращити ситуацію – вважає автор книги.

30.50 хв. Має допомогти вправадження реформ в освіті (вимога до гендерної чутливості вчителів).

31.45 хв. – поширення книги – справа видавництва

32.35 хв. – наміри присутнього батька дівчини-підлітка

33.40 хв. Перша психологічна допомога постраждалому:

1) бути поруч, показувати, що людина в безпеці;

2) знайти фахівця (на жаль, багато шарлатанів).

35.34 хв. Особливість травматичних спогадів і переживань в тому, що їх слід пропрацьовувати. Інакше тяжкість цієї «чорної діри» викривлює простір. Важливо , щоб камінь розсмоктався, став звичною структурою тіла.

Травматичний спогад слід перетворити в звичайний.

36.30 хв. – як допомогти дітям і підліткам з релігійних сімей!

37.50 хв. – точкова допомога неефективна, потрібні системні зміни (зміна державної політики)

38.38 хв. – про бойкот церквою ратифікації Стамбульської  конвенції про гендерно-мотивоване, домашнє сексуальне насильство

  Психологічне есе «Побутове насильство, або Чому чоловіки владарюють і не розділяють?!»

39 хв. – поняття гендеру гостро сприймається суспільством, але існує поняття соціальної статті (виховання і прояви людини)

41 хв. – через бойкот поняття гендеру бойкутується вся тема насильства (проблеми з мірами покарання для домашнього та інших видів насильства)

41.40 хв. Рада церков добивається скасування тренінгів ГО «Точка опори», що стосуються недискримінаційних підходів в освіті (за фактом у світській державі церква впливає на виховання).

В планах авторки написати книгу про психологічне насильство, оскільки вона має особистий досвід його переживання.

 

 

7 липня 2017 року в книгарні «Довженко книги.кава.кіно» відбулась зустріч-презентація книги Насті Мельниченко «#яНеБоюсьСказати».

У липні 2016 року Інтернет «підірвала» потужна акція #яНеБоюсьСказати, в якій тисячі жінок і чоловіків розповіли свої історії – історії про насильство. Ця акція прогриміла не лише в Україні, але й за її межами. Тоді ж почалися розмови про те, що робити, аби не допустити такої кількості насильства в світі.

Настя Мельниченко вирішила написати книжку, в якій розповісти підліткам про те, як не допустити сексуальне насильство зі свого боку, а також як поводитися і до кого звертатися, коли насильство вже сталося.

 

Настя Мельниченко

Настя Мельниченко

 

28.07.2017

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Підписатися на розсилку