Головна » Думка про еліту

Думка про еліту

Україні потрібна національна еліта. Це надскладне завдання. Чи є надія, що ми скоро зможемо виростити нову українську еліту?

 

– Еліта – то не є щось таке, що можна скоро зробити. Еліта мусить вирости. Сьогодні маємо лише верхівку: людей на відповідальних високих позиціях різних рівнів – державних, обласних, різних, тобто людей, які стоять нагорі. Але це не означає, що вони є еліта. Еліта – це значною мірою результат самовиховання. А коли вже людина досягне певного рівня, вона виховує других: своїх дітей, внуків, інші покоління.

Еліта – то не замовлення. То не так, що скінчив п’ять курсів, дістав диплом і став елітою, ні.

Еліта – це люди, які мають знання, але також мають мудрість, мають чесність, працюють над собою. То може бути лю­дина, яка походить із інтелігенції, може бути людина, яка народилась на селі, то не суттєве. Суттєве інше: чи хоче вона бути доброю, чи хоче вчитися, щоби бути мудрою, а не тільки мати знання. I тоді виростає хтось із того, дивиться у майбутнє і дає щось майбутньому. Такої еліти нам бракує сьогодні. Чому? Бо лю­ди не хочуть працювати над собою: страшне лінивство, духовне лінивство.

I хочуть мати гроші. Але і гроші можна мати, і бути добрим. Бути багатим – то не значить бути грішником, і багата людина може бути членом еліти. Одне з другим не розходиться. Тільки залежить, на яке місце ми поставимо гроші: чи будемо грошам служити, чи будемо гроші використовувати. У сьогоднішніх обставинах ми мусимо працювати над собою, серйозно думати, шукати, чесно жити. I крок за кроком рівень починає підноситися, і тоді виростає еліта. Еліта завжди думає про других, у той час, як верхівка думає лише про себе, про свій інтерес.

 

Чи не є наслідком історичних обставин те, що сьогодні ми маємо певний вакуум на місці еліти?

 

– Ви маєте рацію. Починаючи від Першої світової війни, всі окупанти України – чи на Сході, чи на Заході – всі старалися знищити еліту. Нас позбавили еліти, починаючи від села і до міста, в світі культури, в світі науки – все найкраще нам нищили, свідомо нищили. Зна­чить, мусимо відродити, нема ради. Ніхто нам еліти не дасть.

Але тут повертаємось до політики, осільки вона має владу. Тому політики мають і велике завдання: насамперед, над собою працювати, а друге, допомагати іншим, працювати для інших. Бо вони мають дбати про суспільство. Треба, що­би той, хто відповідає за другого, працював перш, за все над собою, вдосконалював себе, старався, а далі передавав це другим. А тоді через два-три покоління будемо мати гарну еліту, еліту політичну, еліту наукову, культурну і т. д.

 

Газета «Нація і держава» від 18 серпня 2011 р., уривок розмови з кардиналом УГКЦ Блаженнішим Любомиром Гузарем. Бесіду провели Степан Брацюнь, Марія Базелюк, Валентина Янчук.

23.11.2018

Залишити відповідь

Підписатися на розсилку