Головна » Історія української філософії від Київської Русі до нашого часу: постаті та основні філософські ідеї

Історія української філософії від Київської Русі до нашого часу: постаті та основні філософські ідеї

Сотворим світ получший, созиждем день веселейший…

Не думай про час, думай про вічне…

Дерзни бути щасливим.

Г. Сковорода

 

Філософська думка Київської Русі 

Володимир Мономах (26.05.1053 – 26.05.1125)

Іларіон Київський (р.н. невід. – бл. 1088)

Климент Смолятич (р.н. невід. – після 1164)

Юрій Дрогобич (бл.1450 – 1494)

Павло Русин (бл.1470 – 1517)

Станіслав Оріховський (1513 – 1566)

Львівська братська школа (бл. 1576 або  бл.1585)

Острозька академія (1576 – 1636)

Києво-Могилянська академія (1632 – 1817)

Григорій Сковорода (1722 – 1794)

Яків Козельський (1729 – 1794)

Петро Лодій (1764 – 1829)

Михайло Максимович (15.09.1804 – 10.11.1873)

Пилип Семенович Морачевський (26.11.1806 – 26.09.1879)

Памфіл Юркевич (1826 – 1874)

Іван Франко (1856 – 1916) 

Олексій Гіляров (7.12.1856 – 7.12.1938)

Вілен Горський (1931 – 2007)

Сергій Кримський (1930 – 2010)

Філософська думка Київської Русі

 

Володимир Мономах (26.05.1053 – 26.05.1125)

 

Іларіон Київський (р.н. невід. – бл. 1088)

 

Климент Смолятич (р.н. невід. – після 1164)

 

Юрій Дрогобич (бл.1450 – 1494)

 

 

 

Павло Русин (бл.1470 – 1517)

 

Станіслав Оріховський (1513 – 1566)

Найвищим покликанням держави є забеспечення щастя народу. Центральним же принципом, згідно з яким має будувати своє життя громадянин, проголошується принцип спільного блага, основними ідеями якого є патріотизм, служіння державі, ідеї суспільної активності, що грунтуються на підпорядкуванні приватного інтересу спільному благу.

Львівська братська школа (бл. 1576 або  бл.1585)

 

Острозька академія (1576 – 1636)

 

Києво-Могилянська академія (1632 – 1817)

 

Григорій Сковорода (1722 – 1794)

 

«Істинна Людина і Бог тотожні є»

«Про що подумав, на те – перетворився»

«Охота – мати праці, праця – все перемагає!»

  О бессмертии, о гармоничном единстве всех людей, о трансформации через любовь между мужчиной и женщиной (Владимир Соловьёв)

«Найбільша цінність для людини – це її власне виховання»

«Найтяжча хвороба – хворіти духом»

«Вирий криницю на своєму дворі, і вона напоїть сусідів»

«Господь світ створив мудро:
те, що потрібно тобі, те – просто,
а те, що складно, те – не потрібно»

«Правильно использовал время тот, кто познал, чего следует избегать и чего добиваться»

«Все, що не закарбоване у слові, – пропадає назавжди»

«…Що видиме, те земне. Якщо вогонь у твоїх грудях справжній і щирий, то згорить все, що в них єсть земного, щоб ти коли-небудь став чистий серцем і побачив Бога, Бога й Істину, яка робить блаженними ті очі, які її бачать.»

«Памятай, що ти храм Божий. …Перш за все збережи душу!»

«Все, що не закарбоване у слові, – пропадає назавжди»

«Правильно использовал время тот, кто познал, чего следует избегать и чего добиваться»

«Вирий криницю на своєму дворі, і вона напоїть сусідів»

«Є люди як пальми, чим сильніше камені стискають коріння, тим вище ростуть вони вгору»

 

«Господь світ створив мудро:

те, що потрібно тобі, те – просто,

а те, що складно, те – не потрібно»

 

«Когда дух в чоловіку весел, мислі спокойни, серце мирно, то все світло, щасливо, блаженно. Сіє есть філософія»

«Бери вершину і матимеш середину»

«Природа — єдина причина всього і саморухома пружина»

 

Яків Козельський (1729 – 1794)

 

 

Петро Лодій (1764 — 1829)

 

Михайло Максимович (15.09.1804 – 10.11.1873)

 

 

 

Памфіл Юркевич (1826 – 1874)

 

Іван Франко (1856 – 1916)

 

Олексій Гіляров (7.12.1856 – 7.12.1938)

 

  Мудрость Древнего Египта

 

 

Вілен Горський (1931 – 2007)

 

Сергій Кримський (1930 – 2010)

 

«Маскультурний моральний дальтонізм: позитивний герой вбиває більше і краще, ніж негативний. Це і є ознакою відсутності поняття гріха»

 

 

 

 

 

Фрагменти виставки-проекту «Наша спадщина: українські філософи», яка проходила з 8 до 28.10.2016 в міжнародній організації філософської, культурної та соціальної спрямованості «Новий Акрополь», місто Київ.

Проект присвячено 25-ій річниці незалежності України та 25-річчю філософської школи «Новий Акрополь».

Анонс та історія формування виставки:

Коли хтось говорить про українських філософів, то першим на думку спадає ім’я Григорія Сковороди. Але він був далеко не єдиним. Дослідницька група філософської школи «Новий Акрополь» протягом двох років вивчала тему української філософії часів Київської Русі та доби Відродження і готова представити результати.

Коріння української філософської традиції сягають у сиву давнину Київської Русі, коли філософія розумілась як любомудріє. Це життя, яке передбачало високорозвинений розум, знання і вміння передавати мудрість іншим.

Володимир Мономах, великий князь Київський, був переконаний, що доброчесності можна досягнути і в повсякденному житті. Він також змальовував ідеал князя — правитель має бути людиною гідної поведінки, вершити справедливий суд, захищати свою землю та допомагати знедоленим.

Іларіон Київський є автором найдавнішої пам’ятки оригінальної давньоруської писемності «Слова про Закон і Благодать», де рух історії відтворюється у вигляді картини переможної боротьби світла розуму над темрявою невігластва.

Окремими темами виставки виступають Острозька академія як культурний осередок доби Відродження, Львівська братська школа, Києво-Могилянська академія.

Івана Франко був не тільки видатним письменником, але й мислителем. Він вважав, що інтелігенція покликана бути «будителем» народу, а любов до інших людей є передумовою саморозвитку.

  Философия Конфуция

На виставці також представлені мислитель-гуманіст Юрій Дрогобич, мислитель та оратор доби Відродження Станіслав Оріховський, поет-гуманіст Павло Русин, видатні філософи сучасності Вілен Горський і Сергій Кримський, та багато інших, хто досі залишався для нас terra incognita.

 

16.07.2017

Залишити відповідь

Підписатися на розсилку