Головна » Науково-педагогічна праця М.Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

Науково-педагогічна праця М.Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

В пропонованій статті досліджується науково-педагогічна праця в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду М. А. Славинського (1868–1945) визначного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета та дипломата.

Ключові слова: політична еміграція; наукова діяльність; педагогічна праця; навчальні заклади; історична наука; національна позиція.

Поразка українських національно-визвольних змагань стала причиною того, що значна кількість активних борців за національне і соціальне ви-зволення українського народу була змушена залишити Батьківщину.

Життєвий шлях професора М. Славинського, в якому віддзеркалились складні і суперечливі процеси в середовищі української еміграції 20-х — 30-х рр. XX ст., наклав відбиток і на наукові уподобання ученого.

Попри те, що участь М. Славинського в громадсько-політичних та культурних рухах української міжвоєнної еміграції є маловивченою, стверджувати, що дослідники обминали цю тему, не можна. Деякі праці науковців, щоправда фрагментарно, присвячені цій темі.

Наявні публікації про громадсько-політичну та культурно-освітню ді-яльність М. Славинського у цей період здебільшого біографічні. Деякі ас-пекти діяльності української політичної еміграції міжвоєнного періоду у ЧСР висвітлені у роботах С. Віднянського [2; 3].

Дискусійне питання націогенезу, що обговорювалось в середовищі української еміграції початку 30-х рр. ХХ ст., висвітлено в публікації Н. Юсової [30; 31].

Про діяльність основних освітніх осередків, культурних товариств, у роботі яких активну участь брав М. Славинський, опубліковано  розвідку С. Ульяновської та В. Ульяновського [24], і Т. Бублик [1].

Наукова, педагогічно-організаційна діяльність М. Славинського в Українській господарській академії (далі — УГА) та Українському техніко-господарському інституті (далі — УТГІ) у Подебрадах фрагментарно представлена у працях С. Наріжного [9; 10; 11], «Українська Господарська Академія в ЧСР» [17; 19; 20], «Український Техніко-Господарський Інститут» [22; 23] та Б. Мартоса [7].

Педагогічна праця діячів української еміграції ЧСР, у тому числі проф. Славинського, висвітлена у дослідженні М. Галагана [4] та І. Мірного [8].

Роки життя М. Славинського в еміграції ознаменувалися науково-педагогічною роботою в багатьох наукових інституціях та культурно-освітніх організаціях української діаспори в ЧСР.

Славинський працював штатним викладачем УГА в Подебрадах за-галом з 1922 по 1931 роки. Про свою науково-педагогічну діяльність в УГА Славинський свідчив у Народному комісаріаті державної безпеки Ук-раїнської Радянської Соціалістичної Республіки (далі — НКДБ УРСР): «Після ліквідації дипломатичної місії я працював професором Падебрадської господарчої академії, де читав лекції з історії України та історії Європи XIX століття» [5, арк. 55]. Є також дані в автобіографії до особової справи М. Славинського, в якій він зазначав: «За часи еміграції був обраний професором Української Господарської Академії в Подебрадах, де викладав з 3 лютого по 16 травня 1922 р.» [28, арк. 1].

1925 р. він викладав курс Новітньої історії на економічно-кооператив-ному факультеті [28, арк. 3]. Педагогічне навантаження М. Славинського під час роботи в УГА протягом 1925–1928 рр. становило лише 4 тео-ретичні години на тиждень [25, арк. 3–14]. У відомості заробітної плати міститься інформація, згідно з якою за жовтень 1925 р. М. Славинський УГА отримав лише 400 ч. к. [29, арк. 6 зв.].

У поіменному реєстрі лекторського персоналу станом на 1931 рік М. Славинський числився викладачем новітньої історії [26, арк. 20].

Поряд з педагогічною роботою в УГА М. Славинський бере участь діяльності культурно-освітніх закладів, зокрема, Українському історично-філологічному товаристві (далі — УІФТ) у Празі. 30 травня 1923 р. на установчому зібранні його було запрошено до членства в УІФТ [12, с. 192]. Офіційно ж членом товариства М. Славинський став 7 червня 1923 р. під час першого робочого засідання УІФТ, на якому в присутності 60 осіб прийняли 11 нових членів [9, с. 3]. Крім М. Славинського, ними стали Л. Білецький, С. Дністрянський, О. Лотоцький, І. Мірчук О. Шульгин [12, с. 193].

З ініціативи членів УІФТ, насамперед О. Шульгина, 1924 р. було засновано Український академічний комітет, як автономний орган товариства, який 1926 р. став самостійним науково-культурним утворенням. До комітету, крім колективних учасників, входили й індивідуальні члени, до яких належав і М. Славинський [24, с. 491; 27].

Особисто М. Славинський як дійсний член товариства брав активну участь у кожному засіданні УІФТ [27, арк. 19–21, 23, 30, 33], він висту-пав з доповідями, дискутував з опонентами щодо історичної проблемати-ки [27, арк. 30 зв., 33]. Зокрема, значного розголосу на зібранні УІФТ 11 і 18 листопада 1930 р. серед наукових еміграційних кіл в ЧСР набула дис-кусія «Откуда есть пошла руская земля… и откуда руская земля стала есть» [21, с. 153]. Безпосереднім поштовхом до виникнення цієї тривалої полеміки в еміграційній пресі (1930–1931 рр.) стала стаття М. Кордуби «Найважніший момент в історії України» [6, с. 539–546], публікована в Літературно-науковому віснику в червні 1930 р. В обговоренні основних ідей публікації взяло участь широке коло представників української наукової інтелігенції як в ЧСР, так і за її межами.

Потрібно відзначити, що за період 15-річної діяльності УІФТ в Празі (1923–1938 рр.) М. Славинський проголошував свої доповіді сім разів [15, арк. 208]. Усі ці повідомлення стосувались питань історії України та української історіографії.

1925 р. в Празі було створено Музей визвольної боротьби України, го-ловна діяльність якого полягала у пошуку, систематизації і збереженні документів української еміграції та політичних рухів XX ст.

Щороку М. Славинський відвідував загальні збори музею, неодноразово брав участь в обговоренні доповідей, що там виголошувались [8, арк. 75].

У березні 1925 р. М. Славинський звернувся до керівництва УВПІ ім. М. Драгоманова у Празі з письмовим проханням викладати курс історії західноєвропейської літератури [28, арк. 4]. І з 1 грудня 1926 р. йому було запропоновано посаду штатного професора УВПІ ім. М. Драгоманова [8, с. 68; 24, арк. 5].

Згодом М. Славинський очолив кафедру історії України літературно-історичного факультету, змінивши на посаді Д. Дорошенка, та кафедру всесвітньої історії середніх і нових віків, яку очолив після О. Шульгина [8, с. 75].

Особисто М. Славинський викладав курс історії західноєвропейської літератури для студентів 2, 3 та 4 курсів історично-літературного факультету [8, с. 81, 84; 29, арк. 11, 14, 22, 24]. А на 5 курсі М. Славинський проводив семінари із всесвітньої літератури [29, арк. 33]. У 1930–1931 рр. розклад занять на третьому курсі, які він проводив, був таким: понеділок — 11.20–12.50, вівторок — 9.40–11.10, четвер та п’ятниця — 9.40–11.10 [29, арк. 35, 40].

Визнанням наукового авторитету, педагогічно-організаторської роботи М. Славинського серед професорів УВПІ ім. М. Драгоманова було обрання його на чергових зборах професорської ради проректором інституту [12, с. 470–471]. На цій посаді він працював впродовж 1930–1933 рр. [8, с. 48; 26, арк. 9].

Займаючи цю посаду, М. Славинський входив до керівного складу професорської ради — науково-координаційного об’єднання інституту, що вирішувало всі проблеми функціонування та діяльності навчального закладу. Відвідуючи усі її засідання, М. Славинський іноді, за відсутності ректора, головував на них [27, арк. 45].

На посаді проректора цього навчального закладу М. Славинський працював до березня 1933 р., до чергового переобрання членів ректорату [8, с. 48].

Професорсько-викладацький склад УВПІ ім. М. Драгоманова проводив розмаїту наукову і літературно-видавничу роботу. 1927 р. в Празі у ви-давничому фонді УВПІ ім. М. Драгоманова вийшла з друку, перекладена і відредагована М. Славинським, книга Х. Вовка «Студії з української етнографії та антропології» [10, с. 177]. Вона стала одним з основних посібників у вивченні етнографії та антропології для студентів, які перебували в еміграції. Свої ж наукові розвідки М. Славинський вміщував у збірниках наукових праць УВПІ ім. М. Драгоманова [13, с. 382–395; 15, с. 357–359].

Професор двох провідних вищих українських навчальних закладів в еміграції, М. Славинський брав участь у наукових форумах, що проводились в ЧСР. Зокрема, він 1926 р. виступав на І Українському науковому з’їзді (історична секція) [15, с. 357–359; 21, с. 9].

Працюючи викладачем УТГІ, М. Славинський підготував до друку та видав 1934 р. курс лекцій для студентів «Історія України» [14; 18]. Підручник складався з вступного слова, 20 лекцій та тематичних запитань до них [15; с. 1–214]. До речі, ця праця М. Славинського перевидавалася в УТГІ протягом 1945–1950 рр. [15; 23, с. 75].

З метою збереження УГА як вищої політехнічної школи в еміграції було створене товариство прихильників Української господарської академії, що займалося проблемою пошуку фінансових засобів для функціонування УТГІ.

Таким чином, науково-педагогічна робота М. Славинського тривала до середини 30-х рр. ХХ ст. [5, арк. 55]. Тоді ж М. Славинський зосереджує увагу на громадській діяльності як член Спілки професорів Української господарської академії та Товариства прихильників Української господарської академії.

Участь М. Славинського в роботі наукових товариств та просвітніх установ Праги, що виконували роль головного осередку гуманітарних і суспільних наук в емігрантській україністиці 20-х — 30-х рр. ХХ ст., відзначилась непересічним внеском ученого в розвиток української історичної науки та спрямовувалась на піднесення надбань минувшини українського народу через ознайомлення з культурно-історичними здобутками України, проведення публічних виступів з даної тематики для громадськості.

Поглиблене дослідження, спрямоване на повне і об’єктивне висвітлення наукової та педагогічної роботи М. А. Славинського є перспективним напрямком для вчених-істориків та педагогів.

 

Джерела та література

 

  1. Бублик Т. В. Наукова та культурно-освітня діяльність української еміграції в Чехословаччині та Німеччині в 20–30 рр. ХХ ст.: дис. … кандидата іст. наук : 07.00.01 «Історія України» / Бублик Тетяна Вікторівна. — К., 1997. — 178 с.
  2. Віднянський С. В. Політика чехословацького уряду, щодо української еміграції в міжвоєнний період / С. В. Віднянський // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — Київ, 1993. — Вип. 3. — С. 36–56.
  3. Віднянський С. Українське питання в поглядах Т. Г. Масарика та політиці першої Чехословацької республіки / С. Віднянський // Масариковські читання: І українсько-чеської науково-теоретична конференція. 7–8 квіт. 1998 р. — К., 1998. — С. 77–91.
  4. Галаган М. Десять років української громади в ЧСР. Огляд життя і житності (1927–1937) / Галаган М. — Прага : Вид. Управи УГ в ЧСР, — 1938. — 112 с.
  5. Галузевий державний Архів Служби Безпеки України, ф. 6, спр. 71178 ФП, 141 арк.
  6. Кордуба М. Найважніший момент в історії України / М. Кордуба // Літературно-науковий вісник. — 1930. — № 6. — С. 539–540.
  7. Мартос Б. Заснування Української Господарської академії / Б. Мартос // Хроніки — 1999. — № 29–30. — С. 192–210.
  8. Мірний І. Український Високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова. 1923–1933 (історія інституту) / Мірний І. — Прага : Український Високий педінститут, 1934. — 144 с.
  9. Наріжний С. 15 літ діяльності українського історично-філологічного товариства в Празі (1923–1938) / Наріжний С. — Прага : Відбитки з додатком списка праць, 1940. — 16 с.
  10. Наріжний С. Культурна праця української еміграції між двома світовими війна-ми / Наріжний С. — Прага : Klintisk, 1942. — Ч. 1. — 336 с.
  11. Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції 1919–1939 / Наріжний С. — К. : Вид. Олени Теліги, 1999. — 272 с.
  12. Сімович В. Праці: у 2 т. / Сімович В.; [упоряд.: Л. О. Ткач, О. М. Івасюк]. — Чернівці : Книги-ХХІ, 2005–. — Т. 2: Літературознавство. Культура. — 2005. — 904 с.
  13. Славінський М. А. Другий хозарський лист із Х віку / [Під загал. ред. В. Сімовича] / М. А. Славінський // Праці українського високого педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Зб. наук. праць. — Прага, 1929–. — Т. 1. — 1929. — С. 382–395.
  14. Славінський М. А. Історія України. УТГІ / Славінський М. А. — Подебради : На правах рукоп., 1934. — 182 с.
  15. Славінський М. А. Історія України. УТГІ / Славінський М. А. — Регенсбург-Берхтесгаден : На правах рукоп., 1947. — 215 с.
  16. Славінський М. А. Чеська звістка про київську еміграцію ХІІІ ст. / [Під загал. ред. В. Сімовича] / М. А. Славінський // Праці українського високого педагогічного інститу-ту ім. Михайла Драгоманова у Празі: зб. наук. праць. — Прага, 1929–. — Т. 2. — 1932. — С. 357–359.
  17. Українська Господарська Академія в ЧСР: [у 6 т.]. — Нью-Йорк : Вид. Абсольв. УГА та УТГІ, 1959–. — Т. 1: Подебради, 1922–1935. — 1959 — 248 с.
  18. Українська Господарська Академія в ЧСР: [у 6 т.]. — Подебради 1922–1935. — Нью-Йорк : Вид. Абсольв. УГА і УТГІ, 1972–. — Т. 3: Український Техніко-Господарський Інститут. Подебради-Регенсбург-Мюнхен 1932–1972. — 278 с.
  19. Українська Господарська Академія. 1-е вид. — Прага-Подебради, 1931. — 127 с.
  20. Українська Господарська Академія. 2-е вид. — Прага-Подебради, 1932. — 40 с.
  21. Український науковий з’їзд у Празі. — Прага : Український академічний Комітет для Міжнародної інтелектуальної співпраці при Лізі Націй, 1928. — 126 с.
  22. Український техніко-господарський інститут. — Подебради, 1934. — 95 с.
  23. Український Техніко-Господарський Інститут: в 2 т. — Нью-Йорк : Вид. Абсольв. УГА і УТГІ, 1962.–. — Т. 2: Подебради-Регенсбург-Мюнхен 1932–1952. — 1963. — 272 с.
  24. Ульяновська С. Українська наукова і культурна еміграція у Чехословаччині між двома світовими війнами / С. Ульяновська, В. Ульяновський // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / [упор. С. В. Ульяновська; вст. сл. І. М. Дзюби; перед. слово М. Антоновича; додат. С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського]. — К. : Либідь, 1993. — С. 477–498. — (Пам’ятки історичної думки України).
  25. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі ЦДАВО України), ф. 3972, оп. 1, спр. 5, 22 арк.
  26. ЦДАВО України), ф. 3972, оп. 1, спр. 129, 31 арк.
  27. ЦДАВО України, ф. 3972, оп. 1, спр. 175, 78 арк.
  28. ЦДАВО України, ф. 3972, оп. 1, оп. 1, спр. 286, 5 арк.
  29. ЦДАВО України, ф. 3972, оп. 3, спр. 32, 40 арк.
  30. Юсова Н. Питання «спільнорускості» Київської Русі в дискусії з проблеми укра-їнського націогенезу в українському середовищі Галичини та еміграції початку 30-х рр. ст. : [Електронний ресурс] / Юсова Н. — Режим доступу : http://www.history.оrg
  31. Юсова Н. Питання щодо «спільноруськості» Київської Русі у доробку Мирона Кор-дуби / Н. Юсова // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2004. — № 4. — С. 383–401.

В. В. Очеретяний

Сторінки історії: збірник наукових праць. — вип. 40. — Київ : НТУУ «КПІ», 2015

10.09.2018

 

 

 

Коментар

Залишити відповідь

Підписатися на розсилку