Головна » Лист до Васьковської Світлани Василівни

Лист до Васьковської Світлани Василівни

samumray.in.ua.

 

 

Доброго дня, Світлано.

Близько 2-х місяців тому Ви мали виступ у Зеленій вітальні Київського будинку вчених.

Тема була надзвичайно цікавою (психосоматичні захворювання), а власне здоров’я – те, з чим доводиться жити та стикатися практично щодня. Тож нам пощастило побувати на Вашій лекції – презентації.

Велике спасибі Вам за матеріал та невеличкий тренінг – все виявилось корисним та пізнавальним.

Але хотілося б зосередити Вашу увагу на деяких моментах, які «впали в око». Сподіваємось, що Ви як людина, що має стосунок до психології, по можливості творчо та з розумінням поставитесь до деяких зауважень та сприймете критику позитивно і на користь собі і тим, хто слухатиме Вас.

Йдеться про речі прості, елементарні по суті, але від того не менш важливі.

Почали Ви, заграючи з публікою, пообіцявши режим діалогу – спілкування. Насправді, діалогу в тому об’ємі – шквалі інформації, яку Ви, видно осідлавши «улюбленого коника», з ажіотажем та завидним завзяттям буквально «обрушили» на голови смиренних та уважних слухачів, місця абсолютно не було.

Ви трохи «спотикнулись» і збились у відповіді на початкове запитання про душу, далі опанували себе і «включились» у добре відомий матеріал. Прикро, що Ви захопились та згубили лік часу. Інтенсивна «загрузка» мізків без перерв і пауз (виняток 10-15 хвилин тренінгу, але який теж був не відпочинком, а роботою) протягом 2,5 годин і навіть більше, погодьтесь, дуже жорстоко, антипедагогічно і антипсихологічно. Свідомість на піку активності може працювати 15 хвилин, а через 45 хвилин – 1 годину увага різко знижується. А разом з цим йде перевтома, перегрузка організму, «перебір» (не даремно кажуть, «що занадто, то не здраво»), а разом з цим і втрата доцільності і змісту. Хочеться зауважити, що в залі сиділи слухачі переважно поважного віку. І, незважаючи на те, що більшість з них вчені (тобто люди, які звикли працювати головами), Ви не проявили милосердя і поваги до очевидного факту та фактору – їхнього віку.

Не зрозуміло, за чим саме Ви гнались, але матеріал подавали «сумбурно», «скопом» «галопом по Європах», «бігцем – похапцем», ні зосередитись, ні усвідомити, ні продумати – переосмислити інформацію часу практично не було.

Якщо Ви хотіли продемонструвати себе і «потрясти» знаннями та обізнаністю, то Вам це вдалось. Але, разом з цим, Ви продемонстрували і себе, як особистість, з її негативними сторонами (манера лектора викладати матеріал чітко характеризує його та висвічує всі особливості, і негативні, і позитивні якості).

Прикро констатувати, що за бажанням розповісти все про все і багато, яке Ви успішно реалізували, «виваливши» все на слухачів, Ви загубили (або й не мали зовсім) цілісності і доцільності, тему розкрили досить поверхнево. До того ж показали і безалаберність (стрибання думок, непослідовність викладення, хаотичність), і погане володіння мовою (явно російська – не з Ваших сильних сторін, але саме вона була мовою Вашої доповіді; а українською, в якій Ви більш природні – Ви подавали життєві приклади, бажаючи явно наблизитись до слухачів – відомий спосіб входження в довіру до зали).

Зізнаємось, що Ваша мова (хоча це глибинне та особисте), як мова лектора і викладача – доцента, ще й кандидата психологічних наук дуже різала слух і викликало розпорошення уваги. Лекція видалась погано зв’язаною якоюсь основною думкою. Висновків, підсумків Ви теж не запропонували. Тренінг, що провели, взято з відомої книги «Ключ до «Таємниці»». А як можливий тренер, Ви не викликали довіри та поваги. Хоча це вже зовсім суб’єктивна реакція. Можливо, для когось, Ваш рівень, манери та прийоми – те, що треба.

Ви, звісно, дуже старались. Але, Вам зрадило почуття міри та делікатності. Ви затримали та перевтомили людей. І про який діалог ще могла йти мова після такої сильної нагрузки. Чесно кажучи, питань було багато і до виступу, і після нього, серед яких і дуже наболілі, але задавати їх вже не вистачило ні фізичних, ні моральних сил, ні особливого бажання.

Чого і про що питати людину, яка сама так очевидно потребує корекції своїх власних дій.

Вибачте, можливо це боляче, але абсолютно чесно та відверто.

Щиро бажаємо успіхів.

Коментар

Залишити відповідь

Підписатися на розсилку