Це лише святкова картинка
«Село і люди» – сталий вираз, всім відомий. Але час, що проходить, здатний змінити все до невпізнанного, навіть перевернути з ніг на голову, перетворити одну якість – в іншу, протилежну їй. А може, то не час винен. Скоріш за все, так і є. Причина – самі люди, що поступово деградують (і це замість розквітати й прогресувати) до такого рівня, що практично зовсім перестають бути схожими на людей. Так, не всі таким чином метаморфують.
Але переважна більшість мешканців міст і, на жаль, сіл спотворились у своїй суті. Не будемо ходити навколо: людей, що постачало суспільству село ще в середині ХХ сторіччя, вже не видно, майже нема тих чистих, наївних, збережених божою рукою подалі від переваг, але й вад цивілізації й розбещених міст, щирих та творчих. Ні, автор зовсім не ідеалізує село й сільський уклад та спосіб життя, йому відомі дослідження етнографів, соціологів та демографів. Але ступінь опущення й розкладу душ людей, що вийшли із сіл і потоками струмують в міста, в останні десятиліття особливо вражає і добре помітний.
Діти мегаполісів, звісно, теж перебувають не в кращому стані. Та все ж, є багато людей ввічливих, вихованих, спокійних, інтелігентних, які враховують тих, хто поруч (а в містах все впритул: і квартири, і будинки, і транспорт з магазинами переповнений, і пляжі й зелені зони та інші місця проведення дозвілля й відпочинку).
Людей з сіл та селищ, що вже й не люди, а людосвинські подоби, видно не лише на вході та виході із станцій метро «Вокзальна», «Святошин», «Дарниця» та деяких інших, де вони пересідають на приміський транспорт.
Відсутність культури у них помітна всюди: на базарах, де торгують чи купують, на концертах, де поводяться паскудно, на пляжах, де напиваються, галасують й сваряться, на вулицях і в магазинах, які вони відвідують, на роботі, куди вони намагаються влаштуватись, розштовхуючи ліктями киян.
Через жителів приєднаних до міста віддалених околиць і прилеглих сіл Київ перестав бути містом інтелігентних і вихованих людей.
Його взяло в полон і заполонило… бидло й багаті злодії, що з «грязі в князі». Все це хіба люди?
Вони – пожадливі й брудні (хто морально, хто й фізично-поведінково) тварини, які отруюють й псують атмосферу столиці. Київ, його стражденний від перенапруження чужорідним та переповнення зайвим організм, не визнає таких, бо вони плюють на нього та витискають з нього все, що можуть. Він мовчки терпить наругу. А ще постійно дивується від змін, що погіршують його вигляд і стан.
А село вже неспроможне постачати людей, високих душ. Бо спилось, виснажилось, орієнтуючись на фальшиві цінності. Тому все навколо так, як бачимо.
Що робити, як рятуватись? Спершу усвідомити проблему. А далі діяти: починати з себе, одночасно виходячи на рівень соціуму.
Сам Ум Рай
11.07.2019
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.