Головна » Символіка грошей (українських та американських)

Символіка грошей (українських та американських)

 

Звучить уривок з радіопередачі «Вимір мистецтва», гість студії скульптор, дизайнер, педагог, заслужений художник України Юрій Козерацький, ведуча Людмила Лук’янченко.

 

Гроші – це така ж символіка країни, як герб і прапор

Казначейські знаки можна читати як історію, літературу й культуру країни, якій вони належать. Про що розказують українські гроші та які символи криють дрібні деталі банкнот? Прочитати гривні, в тому числі новий зразок «тарасиків», який вийшов в обіг рік тому, пропонує Юрій Козерацький, скульптор-монументаліст – автор понад 20 пам’ятників та в’їздних знаків, в тому числі Георгію Гонгадзе в Києві.

 

Юрій Козерацький

Юрій Козерацький (фото: lb.ua)

 

«У долара зеленаво-оливковий колір. Оливка  це символ достатку. А гляньте на наші сто гривень  це ж якась дитяча несподіванка. Автопортрет перевернули, й Шевченко дивиться не зліва направо, як всі люди на грошах, а навпаки  справа наліво. Тобто, назад. Береги Дніпра наче випалена земля. На чуб Кобзареві місце знайшли, а ніг нема. Куди можна йти без ніг? А цей хлопчик біля нього – наче символ майбутнього, а він калічка із ціпком. Два жебраки, один з яких інвалід,  це така Україна? Взяли фрагмент полотна Шевченка «Катерина». Покритка. Наче Україна  обманута й покинута жінка. Мало не повія. Це деструктивні гроші. Символізують занепад. Про це говорив з фахівцями-патріотами кілька років, щоб разом щось зрушити»,  говорить скульптор.

Нову банкноту Юрій Козерацький не розробляв, але себе вважає причетним до її появи. Відкриває ноутбук й в інтернеті шукає картинку нових «тарасиків”, яким вже рік, але до рук вони йому так і не потрапили.

«Замість Катерини там палітра. Замість злидарів  університет. Тарас дивиться правильно. Не ідеально, але краще. Це вже перший крок до змін. Тільки чомусь в масовий обіг банкноту не пускають»,  говорить майстер.

Збирає до гаманця свої гроші й зупиняється на 200-гривнях. Зауважує, що Леся дивиться правильно  зліва направо, й переводить це на жарт.

«Це того, що у Верховній Раді менше 200-гривень гроші не ходять, сміється.  А от лелека на звороті все одно летить в зворотній бік. Відвертається. А він же символізує весну, нове життя. Це що вже, для України все в минулому? А ця болотяна лілія праворуч… Це що, українська квітка? Лілією таврували на Заході повій. Це символ болота й застою»,  продовжує Козерацький.

На 200 гривнях ще показує знак, схожий на єврейську мінору, а на 500 гривнях масонський  око в трикутнику.

“На українських банкнотах можна знайти символи різних культур, масонські й інші знаки, а для українського орнаменту на наших грошах місця не знайшлося. Виступати в комісіях, які затверджують ескізи банкнот, важко. Там сидять люди з поганим смаком, та ще й українофоби. За часів німецької окупації загарбники нам кращі гроші надрукували»,  обурюється він.

Знову відкриває ноутбук й шукає українські рейх-карбованці. На них добре одягнуті селяни з врожаєм, робітники, діти. Одразу переходить до грошей часів СРСР. Їх порівнює з грамотно зробленим агітаційним плакатом.

«Наші перші гроші, маю на увазі купони, були непогані. Зображували засновників Києва. Йшли в глибини історії. Презентували Україну як націю з давньою історією. Це важливий момент, бо казначейський знак презентує державу. Це частина її символіки. Взяти білоруські «зайчики». Нехай з них жартують, але вони заклали в гроші природу. Те, що їм належить, як їхня місцева цінність. Варіант для українських грошей  відтінки регіональної культури. Не всі країни у Європі так різняться культурою, традиціями, як українські регіони. Для портретики брав би гетьманів, полковників. Того ж Сірка. Його руку козаки возили як оберіг. У нас є розкішний матеріал, щоб зробити гроші конструктивними, направити на розвиток держави й людини. У мене був такий випадок. Зробив в’їздний знак в Бориспіль. Розрахувались 100-гривневими купюрами. Гарна була купка, але розійшлись моментально й нічого вагомого за них не придбав. Відтоді й ношу цей долар в гаманці. Для противаги. Євро б не поклав. На них стерта ідентичність культур держав Євросоюзу».

 

Фрагмент статті Мирослави Соколової з lb.ua за 12.03.2016 р.

 

26.10.2018

Добавить комментарий

Підписатися на розсилку