Рубрика 'Сторінки історії'

Про М.Славинського з листів Лесі Українки (оригінали)

І том «Можна однак сказать про Одессітів як і про Кіян, що тут, як і там, лінтяйства не мало. Скажи п. Максимові[1], як що ему цікаві трохи моі слова, що я ніколи не сподівалась, щоб він так лепсько дбав про наше спільне завдання; таж таки часу не мало було — ціле літо і осінь — щоб перекласти тую решту віршів. Я
Прочитати…

Державницька позиція М. А. Славинського на з’їзді народів Росії 8–15 вересня 1917 р

В запропонованій статті досліджується суспільно-політична діяльність М.А.Славинського(1868–1945), видатного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета і дипломата.   В той історично короткий проміжок часу, коли йшов процес становлення української державності, Українська Центральна Рада займалася питаннями формування національних військових частин, розподілу землі між селянами, розвитку культури, освіти та багатьма соціально-культурними проблемами українського народу. Не стояла вона осторонь проблем, пов’язаних з майбуттям
Прочитати…

Щоденна газета «Діло», Львів, 13.05.1934

«Розподіл Росії», Максим Славинський (ретроспектива, 1934-й рік)

  В останньому числі паризького «Тризубу» появилася під повищим наголовком цікава стаття відомого діяча п. Славінського на тему, яка з усіх існуючих міжнародніх та українських тем є для українців найближчою, найцікавішою і найбільше життєвою. Адже «поділ Росії» — це самостійність України! Передруковуємо ту статтю лише з мінімальними правописними змінами та додатком субтитулів для кращої орієнтації читачів. — Прим. ред.  
Прочитати…

Заголовок газети «Голос», 1942 рік (фото: libraria.ua)

«Церковна справа», Максим Славинський (ретроспектива, 1942-й рік)

  Кожен з нас може належати до якої він хоче віри, але всі ми маємо підтримувати українську церкву в її боротьбі за нововідроження. Сучасний стан церковної справи на Україні знаємо всі. Поодинокі єпископи і священики прикладають разом з населенням усіх зусиль, щоб довести до традиційних берегів зреформоване релігійне життя, відродивши стародавні форми його внутрішнього й зовнішнього устрою. І цей трудний
Прочитати…

Міжнародно-інформаційна діяльність дипломатичної місії УНР у Празі 1919–1920 рр.

Анотація. У пропонованій статті досліджується міжнародно-інформаційна, пропагандистська та видавнича діяльність Української надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословаччині протягом 1919–1920 років. У публікації значна увага приділяється вивченню широкої інформаційної та видавничої роботи дипломатичної місії у Празі як засобу привернення уваги європейських політиків та народів до долі України, її законних державних прав і геополітичних інтересів. Пропонована стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до
Прочитати…

«Тарас Шевченко. Биографический очерк», Максим Славинский

Жизнь великого украинского поэта сквозь призму времени кажется искупительной жертвой, принесённой судьбе за сво­боду родного народа. Жизнь эта ждёт ещё своего певца, вдохновенный рассказ которого раскрыл бы перед изумлёнными очами потомков всю трагическую красоту её. Тарас Григорьевич Шевченко (носивший ещё и другую фамилию – Грушивский) родился 25 февраля 1814 года в с. Моринцах Звенигородского уезда Киевской губернии, в бедной семье
Прочитати…

Літературно-перекладацька діяльність Максима Славинського та Лесі Українки

Постать Максима Антоновича Славинського (Славінського) [1, 5] (1868–1945), видатного державного і громадського діяча, вченого-історика, літературознавця, поета, публіциста, націонолога, журналіста, перекладача, є багатогранною й цікавою. М. Славинський відомий не тільки як дипломат та політик: він прославився також своєю літературно-публіцистичною та перекладацькою діяльністю. Любов до літературної творчості у М. А. Славинського привилась у студентські роки під час навчання на історично-філологічному факультеті Київського
Прочитати…

Заголовок газети «Хлібороб», 1944 рік

«Леся Українка. З приводу 30-ліття смерти письменниці», Максим Славинський (ретроспектива, 1944-й рік)

  Було багато талановитих жінок, але такої, як Леся Українка, не було. Наближувалися до неї Ада Неґрі в Італії та Конопніцька в Польщі. Леся Українка явище неповторне, не звичайне, не лише у нас, але й у світовій літературі. Біографія Л. Українки ще не написана, і не знати коли, хто та як міг би це діло виконати, бо ж т. зв.
Прочитати…

Науково-педагогічна праця М.Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

В пропонованій статті досліджується науково-педагогічна праця в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду М. А. Славинського (1868–1945) визначного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета та дипломата. Ключові слова: політична еміграція; наукова діяльність; педагогічна праця; навчальні заклади; історична наука; національна позиція. Поразка українських національно-визвольних змагань стала причиною того, що значна кількість активних борців за національне і соціальне ви-зволення українського народу була змушена
Прочитати…

Максим Антонович Славинський – популяризатор творчості Т. Г. Шевченка

У пропонованій статті розкриваються способи та методи популяризації літературної творчості Т.Г. Шевченка громадсько-політичним діячем, літератором та публіцистом М.А. Славинським у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до вивчення еволюції окремих поглядів та подання своєрідної інтерпретації творчості великого Кобзаря. Висвітлена також перекладацька робота М.А. Славинського: переклад російською мовою головної збірки поетичних творів Т.Г.
Прочитати…

«Криза соціалізму», Максим Славинский (ретроспектива, 1934-й год)

Стаття Максима Славинського  «Криза соціалізму» з бюлетня «Закордонне бюро Української радикально-демократичної партії», частина 10, липень 1934 року.  

«Відроджене москофільство», Максим Славинський (ретроспектива, 1932 рік)

Стаття Максима Славинського «Відродженне москофільство» з бюлетня «Закордонне бюро Української радикально-демократичної партії», частина 7, 1932 рік.  

Максим Славинський

Фенікс відроджується!

Рукописи не горять, імена справді видатних людей поступово відроджуються в пам’яті народу та його історії, бо містерія Феніксів триває! Серед них і Максим Славинський (1868–1945), масштабна та неординарна особистість, про яку було несправедливо забуто, праці якого досі не видані та остаточно не досліджені. Талановитий історик, етнолог, літературний критик, шевченкознавець, перекладач, редактор та  засновник багатьох періодичних видань, публіцист-аналітик та журналіст, поет,
Прочитати…

«Милий мій! Ти для мене зруйнований храм»

1 серпня 1913 р. в далекому грузинському місті Сурамі перестало битися серце геніальної поетеси — Лесі Українки. Минуло 105 років, відколи вона пішла в засвіти, залишивши після себе те, що не вмирає. Про особисте, інтимне життя видатної поетеси читач знає не так і багато. У заполітизованих шкільних підручниках робився акцент на її дружбі з соціал-демократом Сергієм Мержинським, якого вона, будучи
Прочитати…

Максим Славинський

«Национально-государственная проблема в СССР», Максим Славинський (ретроспектива, 1938-й год )

  (С выделениями по тексту М.Славинского) Предлагаемый доклад, прочитанный 17 мая 1937 г. в Париже, был опубликован в 1938 г. в серии «Bblotheque du Comte d’Amte des Peuples du Caucase du Turkestan et de l’Ukrane» на русском языке в виде брошюры. Печатается по тексту оригинала. ПРЕДИСЛОВИЕ Выпуск отдельным изданием обширного доклада о национально-государственной проблеме в С.С.С.Р., прочитанного в Париже 17
Прочитати…

Журналістська та публіцистична діяльність М.А. Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

В пропонованій статті досліджується журналістська та публіцистична діяльність в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду М.А. Славинського (1868–1945) визначного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета та дипломата. Дана стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до вчення історії журналістської та публіцистичної роботи у еміграції відомого українського громадсько-політичного діяча.   Серед діячів культури, які зробили значний внесок в розвиток української журналістики та видавничої
Прочитати…