Рубрика 'Сторінки історії'

«Криза соціалізму», Максим Славинский (ретроспектива, 1934-й год)

Стаття Максима Славинського  «Криза соціалізму» з бюлетня «Закордонне бюро Української радикально-демократичної партії», частина 10, липень 1934 року.  

«Відроджене москофільство», Максим Славинський (ретроспектива, 1932 рік)

Стаття Максима Славинського «Відродженне москофільство» з бюлетня «Закордонне бюро Української радикально-демократичної партії», частина 7, 1932 рік.  

Максим Славинський

Фенікс відроджується!

Рукописи не горять, імена справді видатних людей поступово відроджуються в пам’яті народу та його історії, бо містерія Феніксів триває! Серед них і Максим Славинський (1868–1945), масштабна та неординарна особистість, про яку було несправедливо забуто, праці якого досі не видані та остаточно не досліджені. Талановитий історик, етнолог, літературний критик, шевченкознавець, перекладач, редактор та  засновник багатьох періодичних видань, публіцист-аналітик та журналіст, поет,
Прочитати…

«Милий мій! Ти для мене зруйнований храм»

1 серпня 1913 р. в далекому грузинському місті Сурамі перестало битися серце геніальної поетеси — Лесі Українки. Минуло 105 років, відколи вона пішла в засвіти, залишивши після себе те, що не вмирає. Про особисте, інтимне життя видатної поетеси читач знає не так і багато. У заполітизованих шкільних підручниках робився акцент на її дружбі з соціал-демократом Сергієм Мержинським, якого вона, будучи
Прочитати…

Максим Славинський

«Национально-государственная проблема в СССР», Максим Славинський (ретроспектива, 1938-й год )

  (С выделениями по тексту М.Славинского) Предлагаемый доклад, прочитанный 17 мая 1937 г. в Париже, был опубликован в 1938 г. в серии «Bblotheque du Comte d’Amte des Peuples du Caucase du Turkestan et de l’Ukrane» на русском языке в виде брошюры. Печатается по тексту оригинала. ПРЕДИСЛОВИЕ Выпуск отдельным изданием обширного доклада о национально-государственной проблеме в С.С.С.Р., прочитанного в Париже 17
Прочитати…

Журналістська та публіцистична діяльність М.А. Славинського в еміграції міжвоєнного періоду

В пропонованій статті досліджується журналістська та публіцистична діяльність в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду М.А. Славинського (1868–1945) визначного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета та дипломата. Дана стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до вчення історії журналістської та публіцистичної роботи у еміграції відомого українського громадсько-політичного діяча.   Серед діячів культури, які зробили значний внесок в розвиток української журналістики та видавничої
Прочитати…

«Праці Українського високого педагогічного інституту у Празі. Науковий збірник. Том І», 1929 р.

«Другий хозарський лист із Х віку», М. Славинський (ретроспектива, 1929-й рік)

«Другий хозарський лист із Х віку», М. Славинський, «Праці Українського високого педагогічного інституту ім.Драгоманова у Празі. Науковий збірник. Том І», 1929 р.         Скачати в форматі djvu   Про науковий збірник праць Українського високого педагогічного інституту ім.Драгоманова у Празі (т.І) під загальною редакцією Василя Симовича.      

«Сборник товарищества «Знание» за 1903 г. Книга первая», Максим Славинский, ежемесячный журнал «Правда», Москва, июнь 1904 г.

Ежемесячный журнал «Правда» и М.Славинский (ретроспектива, 1904-й год)

  «Сборник товарищества «Знание» за 1903 г. Книга первая», Максим Славинский, ежемесячный журнал «Правда», Москва, июнь 1904 г.      

Максим Славинський

Постать Максима Славінського у контексті українських та міжнародних реалій першої половини XX століття

Прізвище Славинський подано за правописом того часу через «і».    Доля Максима Антоновича Славінського*, визначного українського дипломата, талановитого журналіста, науковця, громадського і політичного діяча стала віддзеркаленням усіх політичних перипетій першої половини XX століття, у вирі яких опинилися українські землі. Він належав до тієї плеяди, яким довелося безпосередньо брати участь у формуванні перших кроків українського державотворення в 1917—1918 рр., пережити на
Прочитати…

Максим Славинський. Фото, на яке замінили помилкове фото в публікації “Грінченко-інформ”

Брат, міністр, президент, або До проблеми наукового пошуку на теренах досліджень про Лесю Українку

Хочеш знати, чим справді було те, що так колись пишно цвіло, що на серце наводило чари, світ вбирало в злотисті примари, те, що сяло, мов чистий кришталь, а безжалісне й гостре, мов сталь… (Леся Українка. Вірш з циклу “Хвилини”, поетична збірка “Відгуки”)   Шлях пошуку за тематикою Лесі Українки та її оточення зазвичай встелений не тільки й не стільки пелюстками
Прочитати…

«Диспут об украинском вопросе» (рецензия на выступление М.Славинского, ретроспектива, 1912–1917 гг.)

Ежемесячник «Украинская жизнь» выходил в Москве с 1912 по 1917 гг. (из №3).   13.08.2018  

Еженедельник «Украинский вестник»

«Украинский вестник» и Максим Славинский (ретроспектива, 1906-й год)

«Украинский вестник» выходил еженедельно под редакций А. М. Славинского и при ближайшем участии проф. М. С. Грушевского, проф. Д. И. Овсянико-Куликовского и А. А. Русова.   Материалы из № 1  (21 мая 1906 г.), «Задачи «Украинского вестника»», стр. 3–7.       Материалы из № 1  (21 мая 1906 г.), «Империя народов», стр. 34–38.       Материалы из № 7  (2 июля 1906 г.), «Закон
Прочитати…

Максим Славинський, хор М.Лисенка, фотографія зроблена 10.04.1888

Архітектор української свободи з плеядівського Парнасу

Це есей з майбутньої книги «Українська «Плеяда»» про гурток молодих письменників, який створила Леся Українка з друзями — гімназистами та студентами і з батьками-старогромадівцями, в надрах якого зароджуватимуться усі українські політичні партії, багато хто з плеядівців візьме активну участь у визвольних змаганнях 1917 — 1921 років: Михайло Грушевський, Іван та Оксана Стешенки, Людмила Старицька-Черняхівська та її чоловік Олександр Черняхівський, Олександр
Прочитати…

Редкие издания «Кобзаря» Тараса Шевченко (сер. XIX– нач. XX века)

Небольшая книжная коллекция, временно выставленная для осмотра в Библиотеке украинской литературы (БУЛ, г.Москва), — одно из подлинных сокровищ, хранящихся в фонде редких и особо ценных изданий. Представленные на закрытых полках и надёжно охранямые стоящей здесь на посту библиотечной берегиней, украинской лялькой-мотанкой, раритетные издания «Кобзаря» Тараса Шевченко середины девятнадцатого—начала двадцатого века составили первую экспозицию нового выставочного цикла «Наши раритеты», подготовленную отделом
Прочитати…

«Русская интеллигенция и национальный вопрос», Максим Славинский

«Русская интеллигенция и национальный вопрос», Максим Славинский (ретроспектива, 1910-й год)

Из сборника статей «Интеллигенция в России», Санкт-Петербург, 1910 год.     I Мы живём под знаком чрезвычайного оживления национальных и националистических чувств у всех народов, населяющих Российскую империю. На всем пространстве северных, западных и южных окраин государства, с населением в несколько десятков миллионов, с территорией, равной нескольким европейским королевствам, бродят, наливаются и зреют все оттенки и все разновидности национальных движений.
Прочитати…

«Формы национального движения в современных государствах. Австро-Венгрия. Россия. Германия»

«Национальная структура населения России и великороссы», М. А. Славинский (ретроспектива, 1910-й год)

Статья Максима Славинского «Национальная структура населения России и великороссы» вошла в книгу «Формы национального движения в современных государствах. Австро-Венгрия. Россия. Германия». В сборник вошли публикации о положении национальностей в крупнейших империях своего периода с точки зрения статистики, экономики, политики, культуры народностей (под ред. А.И. Кастелянского, издательство товарищества «Общественная польза», 1910).         Фрагменты: По отношению к национальному вопросу все имперские политические партии
Прочитати…