Рубрика 'Сторінки історії'

«Спогади», Максим Славинський

Частина 1. Перші враження. – Тітка. – Дитяче товариство. – Турецька війна. Мої спомини про Київ зачинаються з осені 1877 р. коли мене привезли туди віддавати до гімназії. Було тоді мені дев’ять літ, і мої батьки хотіли, щоб я вступив до першої кляси. Але це бажання зісталося марною мрією. По-перше тому, що іспити вже були скінчені, а по-друге ще й тому,
Прочитати…

Назвати об’єкт благоустрою на честь Максима Славинського в селищі Ставище (петиція)

Петиція з сайту Ставищенської селищної ради: Автор: Сергій Олександрович Плахотнюк Статус: триває збір підписів Подана: 18.07.2019 Дата початку збору підписів: 24.07.2019   Прошу назвати на честь СЛАВИНСЬКОГО Максима Антоновича об’єкт права власності Ставищенської селищної ради, розміщений на перехресті вулиць Цимбала Сергія та Паркова, визначивши його як «Площа Максима Славинського». Відповідно до частини першої стаття 3 Закону України «Про присвоєння юридичним
Прочитати…

Максим Антонович Славинський: матеріали з архівів

    Максим Антонович Славінський народився у селі Ставище Таращанського повіту Київської губернії (нині селище міського типу Київської області). У 1886 р. закінчив Другу київську гімназію, навчався на юридичному та історико-філологічному факультетах Університету Святого Володимира (випуск 1895 р.). Будучи студентом, долучився до радикально-демократичних гуртків, які гуртувалися навколо Михайла Драгоманова. У 1895–1896 рр. служив у російській імператорській армії. Після демобілізації жив
Прочитати…

Рис. 23. Гунський слід топоніми в Україні та розвідані стоянки в Європі

Гени, мова, Україна

Передмова до статті «Тиждень» дозволяє собі експеримент: ми публікуємо не попу­лярну статтю про якісь дослідження, не спрощений репортаж про наукові по­шуки, навіть не інтерв’ю з ученим, а безпосередньо наукову працю (розширену доповідь на міжнародній конференції), практично не адаптовану під масо­вого читача. Щоправда, її автор так само не зовсім пересічна постать. З мово­знавцем Костянтином Миколайовичем Тищенком, професором Київського на­ціонального університету імені
Прочитати…

Умиваючи руки: як більшовики зробили з українців найбільших погромників євреїв

Часто-густо в міжнародному житті та міждержавних відносинах політики і маси воліють мати справу не з реальними націями в усій різнобарвності їхніх характеристик, а з усталеними національними репутаціями (іміджами), які штучно створюють їхні недруги. Один із найшкідливіших для образу України став поширений ще з кінця ХІХ століття і час від часу підживлюваний до сьогодні міф про «біологічний антисемітизм» українців, що спирається
Прочитати…

Сторінка з історії українсько-єврейських взаємин

Почесне місце належить твердженню про співпрацю сіоністів з українськими націоналістами, що походить з часів більшовицької революції та українських визвольних змагань. Насправді дійсно існувала угода від 4 вересня 1921 року підписана в Карлсбаді Володимиром (Зеєвом) Жаботинським, з одного боку, і Максимом Славинським, надзвичайним диплома­тичним представником Української Народної Республіки в Чехословаччині – з другого. Про це свідчать подані нижче доку­менти: текст угоди
Прочитати…

Максим Славинський в Чехословаччині

100 років тому Україна встановила дипломатичні відносини з Чехією «Головним моїм обов’язком було здобути визнання у чехословацького уряду Української Народної Республіки і Директорії як її верховної влади. Я повинен був добитися допомоги зброєю для петлюрівської армії. Укласти економічні договори, підготувати політичні умови, спрямовані проти радянської Росії або іншої країни, що вела боротьбу з Україною або Чехословаччиною», – згадував 1945 року
Прочитати…

Афіша вечора «Заховаю в серці Україну» з нагоди 150-річчя від дня народження М.А.Славинського

Максим Славинський: «Заховаю в серці Україну»

Вечір «Заховаю в серці Україну» з нагоди 150-річчя від дня народження українського громадсько-політичного діяча, поета, перекладача, дипломата, публіциста, редактора Максима Антоновича Славинського.       До 1 хв. Вступне слово – Р.М.Скорульська. З 1 хв. до 8 хв. І.А.Щукіна – сторінки біографії М. Славинського.     8 – 17 хв. Р.М.Скорульська про переспіви з Гейне, спогади про 1993 рік (перше
Прочитати…

Галицька обмеженість

Професор Богдан Осадчук ділиться міркуваннями про український націоналізм. Богдан Осадчук, професор історії Берлінського вільного університету та Українського вільного університету в Мюнхені, знав і бачив в обличчя чимало людей минулої епохи: Кубійовича, Бандеру, Хрущова, патріарха Мстислава. Спів­працюючи з німецькими та швейцарськими газетами і ТБ, десятиліттями просував українське питання. Пишучи для польських видань, наголошував на потребі єднання з Україною. Українців закликав розрахуватися
Прочитати…

Історичний досвід подолання пияцтва

– Сьогодні чи не найбільшою загро­зою для нації є моральний занепад. Спивається село, молодь. Церква завжди помагала тим, хто оступився. – Ми пам’ятаємо те, що є за нами. XIX століття: було страшне пияцтво, а тоді почалося відродження. Митрополит Сембратович написав дуже гарне по­слання про гідність людини (йдеться про львівського митрополита Йосифа Сембратовича, який у 1874 р. написав по­слання «О великім
Прочитати…

Про М.Славинського з листів Лесі Українки (оригінали)

І том «Можна однак сказать про Одессітів як і про Кіян, що тут, як і там, лінтяйства не мало. Скажи п. Максимові[1], як що ему цікаві трохи моі слова, що я ніколи не сподівалась, щоб він так лепсько дбав про наше спільне завдання; таж таки часу не мало було — ціле літо і осінь — щоб перекласти тую решту віршів. Я
Прочитати…

Державницька позиція М. А. Славинського на з’їзді народів Росії 8–15 вересня 1917 р

В запропонованій статті досліджується суспільно-політична діяльність М.А.Славинського(1868–1945), видатного українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста, поета і дипломата.   В той історично короткий проміжок часу, коли йшов процес становлення української державності, Українська Центральна Рада займалася питаннями формування національних військових частин, розподілу землі між селянами, розвитку культури, освіти та багатьма соціально-культурними проблемами українського народу. Не стояла вона осторонь проблем, пов’язаних з майбуттям
Прочитати…

Щоденна газета «Діло», Львів, 13.05.1934

«Розподіл Росії», Максим Славинський (ретроспектива, 1934-й рік)

  В останньому числі паризького «Тризубу» появилася під повищим наголовком цікава стаття відомого діяча п. Славінського на тему, яка з усіх існуючих міжнародніх та українських тем є для українців найближчою, найцікавішою і найбільше життєвою. Адже «поділ Росії» — це самостійність України! Передруковуємо ту статтю лише з мінімальними правописними змінами та додатком субтитулів для кращої орієнтації читачів. — Прим. ред.  
Прочитати…

Заголовок газети «Голос», 1942 рік (фото: libraria.ua)

«Церковна справа», Максим Славинський (ретроспектива, 1942-й рік)

  Кожен з нас може належати до якої він хоче віри, але всі ми маємо підтримувати українську церкву в її боротьбі за нововідроження. Сучасний стан церковної справи на Україні знаємо всі. Поодинокі єпископи і священики прикладають разом з населенням усіх зусиль, щоб довести до традиційних берегів зреформоване релігійне життя, відродивши стародавні форми його внутрішнього й зовнішнього устрою. І цей трудний
Прочитати…

Міжнародно-інформаційна діяльність дипломатичної місії УНР у Празі 1919–1920 рр.

Анотація. У пропонованій статті досліджується міжнародно-інформаційна, пропагандистська та видавнича діяльність Української надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословаччині протягом 1919–1920 років. У публікації значна увага приділяється вивченню широкої інформаційної та видавничої роботи дипломатичної місії у Празі як засобу привернення уваги європейських політиків та народів до долі України, її законних державних прав і геополітичних інтересів. Пропонована стаття є першою спробою узагальнюючого підходу до
Прочитати…

Тарас Шевченко

«Тарас Шевченко. Биографический очерк», Максим Славинский

  Жизнь великого украинского поэта сквозь призму времени кажется искупительной жертвой, принесённой судьбе за сво­боду родного народа. Жизнь эта ждёт ещё своего певца, вдохновенный рассказ которого раскрыл бы перед изумлёнными очами потомков всю трагическую красоту её. Тарас Григорьевич Шевченко (носивший ещё и другую фамилию – Грушивский) родился 25 февраля 1814 года в с. Моринцах Звенигородского уезда Киевской губернии, в бедной
Прочитати…