В нашій сім`ї було заведено мати на кухні радіоприймач. І не тільки мати, але й регулярно слухати всі три канали проводового радіо, серед яких другий канал – радіостанція «Промінь» – був і є найулюбленішим. Вподобаним, бо цікавим за темами, що піднімаються ведучими різних програм та змістом-наповненням ефіру. Добре відомо, що до того, що справді любиш, ставишся уважно та трепетно, а коли треба, і прискіпливо, як до власної дитини. Деякий час назад на «Промені» з’явилась реклама, яку випускають до ефіру періодично протягом дня. Задумка, на перший погляд, непогана, бо спрямована на підвищення популярності національного продукту – української музики. Голоси відомих та не дуже відомих українських виконавців розповідають всім про те, що слід любити саме рідну музику, як вони і роблять особисто. Ця реклама намагається переконати слухачів і спонукати їх до симпатії та прихильності до виконавців, що виступають в заставці-ролику експертами, також до їх колег та всього нашого національного музичного продукту.
Подібний момент і видається досить дивним: хіба можна переконати кого-небудь симпатизувати чи любити щось попри його волю та вільний вибір; навіть якщо розкласти на складові очікувану любов та прихильність, «розжувати» до непристойного, до «дитячої кашки» і змусити «проковтнути»?
Любов та тяжіння до чогось чи до когось не підлягають розрахункам, не піддаються будь-яким прогнозам або примусам. Раціонально їх не нав’яжеш. Ці почуття, як і інші, є ірраціональними, такими, що зачіпають глибинні струни людської натури, часто скриті від самої людини, торкають найтонші ділянки підсвідомості, може аж на генному рівні.
Тому питання «За що треба любити українську музику?», саме по собі є дисонансним та парадоксальним, бо поєднує два непоєднуваних поняття: «треба» та «любити». Зірки, запрошені до запису цієї реклами, намагаються пояснити словами те, що не поясниш. Ця реклама видається нам абсолютно зайвою та недоречною. Тим паче, що йдеться про музику (а парафією радіоефіру є саме її розповсюдження), яка без допомоги пояснень та коментарів, лише через самі звуки, а деколи і слова пісень, здатна проникати до підсвідомості слухача та резонувати з нею, або ні, викликаючи ті чи інші емоції та думки.
Тож не краще було б продовжувати наповнювати ефір радіоканалу «Промінь» прекрасною музикою та нашими виконавцями (усіх жанрів) і таким безпосереднім способом пробуджувати свідомість, розворушувати душі тих українців, які ще «сплять» та сприяти виникненню в їхніх серцях любові до своєї землі, через любов до музики і поетичного слова?!
Відкритий лист Роману Коляді та співробітникам радіо «Промінь»
Лист Національному радіо (І, ІІ та ІІІ каналам)
Бути чи не бути? (про доцільність існування «Громадського радіо»)
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.