Головна » Вишукана коляда

Вишукана коляда

samumray.in.ua.

 

 

 

 

Хай не дивує вас, читачі, поєднання в назві статті, здавалося б, непоєднуваного: слів «коляда» та «вишукана». Та новорічний час – період чудес, сакральний й загадковий (якщо ви здатні помічати красиве й вмієте по-дитячому, щиро дивуватись), тож все прекрасне може статися.

Саме це і відбулося вчора ввечері на різдвяному дійстві «Нова коляда» від театрального центру «Слово і голос», яке організував в «Хлібні» Софії Київської Дім освіти й культури «Майстер-клас». Пісенний спектакль львів’ян був заворожуючим та справді вишуканим (останнього в культурному просторі столиці не так багато, на жаль). Наталя Половинка, художній керівник театру й співачка, та четверо дівчат сотворили свято. Порадував репертуар – він був незвичним для київського слухача, відкрив нові нотки-варіації в знайомих сюжетах колядок та щедрівок. Вкотре згадалось про багатство України – пісенний фольклор, що нараховує більше 100 тисяч народних пісень, яких слухати – не наслухатись, співати – не переспівати, вчити – та не все вивчити й відкрити для себе!

 

 

Виконавиці виглядали стильно: одяг, довершеного фасону та цікавих кольорів, квіти в волоссях, деревце та дзвоники в руках – все гармоніювало між собою, не відволікало від дійства. І добре, що обійшлось без автентичного одягу, який не відсилав нас у далеке минуле. Багатоголосся, рухи-переміщення й танцювальні, картинки відеосупроводу створювали неповторну та прекрасну атмосферу.

Але дещо хотілось би зауважити. Зал галереї «Хлібня», де проходить групова виставка акварелей та скульптур, зовсім не підходив для такого концерту. Могли б порятувати ширми та екран, на яких проектований відеоряд було б краще видно, що, безперечно, підсилило б враження від колядок та щедрівок. На жаль, спеціальний стояк з ламп, який допомагає оглядати й роздивлятись картини виставки, візуально зрізав стелю: не вистачало простору для злету звукової хвилі.

 

 

Глядачів, на диво, було мало, тож концерт відбувся камерно. Де ж ділись київські галичани та інші західняки  (в основному це люди заможні та поважні, тож ціна квитків не є для них перешкодою), що так охоче підтримують своїх земляків? Можливо, було мало реклами.

Колектив співав так гарно та доступно, що не підспівати було майже неможливо, бодай нечутно, хоч на чверть голосу. Автор статті так і робив. А інші в залі сиділи закуто, заклякло, ніщо в них видимо не ворушилось. Правда, аплодисменти були бурхливими. Щось з людьми та їх душами сталось в цілому: так важко піднімаються за піснею чи танцем, так мляво реагують, що часом думаєш, чи живі вони взагалі.

Співали «Нову коляду» гарні молоді сучасниці, вселяючи надію на оновлення всього: життя, духу, душі. І робили вони це чудово. Та пісня, старовинна, древня, народна, житиме лише тоді, коли її співатимуть всі, не лише артисти-спеціалісти на сцені.

 

 

 

 

 

 

Сам Ум Рай

11.01.2020

 

Чому так все погано? Фестиваль «Жнива.Толока»

Добавить комментарий

Підписатися на розсилку